Кодекс законів про працю, основні положення

Конституція України з питань охорони праці.

Тема 1.1. Законодавча та нормативна база України з охорони праці.

Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці.

План:

1. Конституція України з питань охорони праці.

2. Кодекс законів про працю, основні положення.

3. Закон України «Про охорону праці». Його основні статті.

4. Державні нормативні акти з охорони праці.

5. Державне соціальне страхування.

Література:

Ø Кучерявий В.П., стор.10 – 18;

Ø Гандзюк М.П.. стор.23 – 37.

-1-

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України „Про охорону праці". Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві.

До позитивних моментів Закону України „Про охорону праці" безперечно належить закріплення за державою функції управління охороною праці. У колишньому СРСР ця функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок. В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

-2-

КЗпП — основний закон національного трудового законо­давства. Звід законів з усіх питань трудового законодавства ви­значає правові норми і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх під­приємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності. Працівники реалізу­ють право на працю шляхом укладення трудового договору на підприємстві, в установі і т.д. Умови договорів про працю, у ре­зультаті яких погіршується стан здоров'я працівників, згідно із законодавством України про працю, є недійсними.

Положення Закону України «Про охорону праці» утворюють цілу автономну галузь у законодавстві України про працю. У цьо­му законодавчому акті сформульовано основні принципи держа­вної політики в галузі охорони праці. Закон визначає основні по­ложення конституційного права громадян щодо охорони життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Розмір відшкодування моральних збитків за порушення правил безпеки може сягати 200 мінімальних заробітних плат незалежно від інших виплат. Вперше Закон проголошує, що працівник може відмовитися від роботи, якщо не виконуються вимоги законодавства з охорони праці, і власник при цьому бу­де виплачувати йому середній заробіток.

Чинність Закону поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів їх діяльнос­ті, на всіх працюючих громадян, а також притягнутих до праці на цих підприємствах.

-3-

Дата добавления: 2014-01-04