Економічні аспекти охорони праці

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці має не лише тіпальний, але й економічний ефект: підвищується продуктивність праці, скорочуються видатки, пов'язані з виробничим травматизмом м професійною захворюваністю.

Виділяють п'ять груп витрат на поліпшення умов та охорону праці:

Ø витрати, пов'язані з відшкодуванням потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань;

Ø витрати на попередження і компенсацію несприятливого впливу умов праці (пільги і компенсації тим, хто працює у важких і шкідливих у монах);

Ø витрати на профілактику травматизму та професійних захво­рювань;

Ø витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

Ø штрафи й інші відшкодування.

Ефективність соціальних результатів проведених заходів полягає у:

збільшенні кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та скороченням кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

зменшенні кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці;

зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматиз­му чи професійної захворюваності;

зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Показники соціальної та соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Економічні результати заходів з охорони праці виражаються, як вже надувалося, у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків та професійних захворювань.

Досвід розвинених країн у галузі охорони праці засвідчує, що поліпшенню іменню умов праці сприяють передусім податкові пільги, спрямовані роботодавцем на створення безпечної праці. Береться до уваги також диференціювання страхових внесків залежно від частоти та важкості травматизму і професійних захворювань. Важливим є вживанням санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охо­рони праці.

-4-

Дата добавления: 2014-01-04