Основні поняття. Первая субкультура Битники (1950г.)

Растаманы (1970г.).

Панки (1970г.).

Хиппи (1960г.).

Рокеры (1950г.).

Моды (1960г.).

Тедды (1950г.).

Битломаны.

Первая субкультура Битники (1950г.).

Причины возникновение субкультур

1.Переход общества на индустриальную и постиндустриальную стадию развития.

2.Развитие индустрии массовых развлечений.

3.Удлинение периода социального детства.

Контркультура -это субкультура, которая не просто отличается от доминирующей культуры, но и противостоять ей, находится в конфликте с господствующими ценностями.

Специфические черты молодежной субкультуры:

1.Носит закрытый от взрослого мира характер.

2.Специфическая система норм, ценностей, правил, форм.

3.Инновационный характер.

4.Феномен крупных городов.

5.Может иметь как формализованный, так и неформальный характер.

6.Это переходная стадия становления личности, которая утрачивает свое значение по мере адаптации молодого человека к миру взрослых людей.

Функции субкультуры:

1.Самоиндетификация.

2.Социализация.

3.Просвещение.

4.Самореализации.

5.Легитимация конфликта и агрессии.

6.Коммуникации.

7.Организация развлечения и досуга.

8.Компенсация маргинальности и исключенности.

9.Социальных изменений.

"Битник" - на сленге "изношенный", "усталый", "помятый жизнью".

Полностью подражали группе Битлс.

Молодежь из рабочего класса, которая стремилась подражать золотой молодежи, это первые футбольные хулиганы.

Сформировались в мелкой буржуазии. Наличие итальянского мотороллера. Конфликт с рокерами. Музыка: рок.

Современные тенденции в развитии молодежных субкультур.

1.Расширение сегмента субкультурной молодежи;

2.Единое социокультурное поле;

3.Размывание границ;

4.Отход от протестных моделей в мировоззрении и поведении;

5.Движение к легализации и легитимации субкультур;

6.Коммерциализация.

Мета - це загальна спрямованість дослідження, очикуваний кінцевий результат.

Гіпотеза - це науково обгрунтована уява про структуру соціальних

об'єктів, характер елементів і зв'язків, які утворюють ці об'єкти, про мехацізм

їх функціонування і розвитку.

Метод дослідження - це спосіб побудови і обгрунтування соціологічного знання.

Виробнича проблема - деяке протиріччя між усвідовлюванням наукової

або практичної потрібності та незнанням способів її усунення.

Вибіркова сукупність - це певне число елементів генеральної

сукупності, відібрані за суворо заданим правилом.

19 Поняття «вибірка»
Термін «вибірка» за наших часів в емпіричній соціології масових опитувань має два основних досить сталих значення.
1.В одних випадках поняття «вибірка» використовується як синонім поняття «вибіркова сукупність» — частина населення (популяції), яка, власне, і зазнає опитування, з тим, щоб одержані результати можна було б поширити на досліджувану популяцію загалом.
2.В інших випадках під «вибіркою» мають на увазі процес відбору одиниць спостережень (технологія, способи і методи такого відбору визначають тип вибірки) — у цих випадках слово «вибірка» є синонімом процедурної категорії — «відбір одиниць спостереження».
Побудова вибірки при підготовці проекту конкретного соціологічного дослідження зводиться до розв'язання трьох основних проблем:
1) визначення обсягу вибірки — кількості чоловік, яких треба опитати для одержання якісної інформації;
2) визначення типу вибірки — побудова конкретної схеми процедури відбору;
3) оцінка якості вибірки — визначення ймовірності і міри точності, з якими результати опитування вибіркової сукупності можна переносити на ту чи іншу частину населення.
Проблеми перелічені у тому порядку, в якому вони найчастіше постають перед розробниками проекту. Але розв'язуватися вони повинні у зворотній послідовності. Питання якості вибірки є ключовим — з нього розпочинається розробка вибірки (бо саме воно визначає підходи до розв'язання питання про обсяг та тип вибірки), і відповідь на це питання після завершення збору даних є засадовою для аналізу одержаної інформації та інтерпретації результатів.
Визначення якості вибірки включає опис низки умов, які дають змогу оцінити валідність, надійність та репрезентативність вибіркової сукупності стосовно об'єкта дослідження.
Репрезентативність. Репрезентативністю зветься властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності. Відхилення вибіркової сукупності від генеральної за якимись основними характеристиками називається помилкою репрезентативності: чим більша величина цих відхилень, тим більша помилка репрезентативності. Зрозуміло, що вибірка не може буквально відтворити генеральну сукупність. Основне завдання дослідника — враховувати помилку репрезентативності під час інтерпретації та узагальнення результатів опитування, проведеного на підставі вибіркової сукупності. Тому дослідник повинен вміти кількісно визначати цю помилку, величина якої обчислюється залежно від типу вибірки.
При аналітичному підході до вибірки треба враховувати наступні необхідні вимоги: 1) групи повинні розрізнятися за основною диференційованою ознакою (гіпотетичним фактором); 2) за рештою параметрів (віком, статтю, рівнем освіти, характером діяльності тощо) групи мають бути максимально ідентичні. Якщо дослідникові пощастило набрати досить ідентичні групи, які розрізняються лише за однією диференційованою ознакою, то чисельність таких груп може бути невеликою (50—100 осіб).

Дата добавления: 2014-01-04