Функція(з лат. fипсtіо — виконання, відповідність, здій­снення, відображення) — обов'язок, значення, призначення, роль

Функції соціології

Експеримент.

Тому цей метод доцільно за­стосовувати переважно у поєднанні з іншими методами збору інформації.

Його застосування в соціології є досить обме­женим. Серед багатьох вчених побутує думка про неможливість застосування експериментальних методів при аналізі соціаль­ної проблематики.

Однак науці відомі соціальні експерименти Роберта Оуена, Фредеріка Тейлора чи Елтона Мейо, які нама­галися створити для певних груп особливі умови життя чи праці, відмінні від загальноприйнятих, і перевірити таким чи­ном як це відобразиться на ефективності їхньої праці, або, у ви­падку Роберта Оуена, навіть як це вплине на саму сутність людини: чи зробить її красивішою, розумнішою, добрішою тощо.

Зрештою, існують експерименти, які створило саме жит­тя: соціальні революції, реформи, експерименти в межах різних соціальних груп і царин суспільного життя — педагогіки, еко­номіки, права та ін.

Серед соціальних експериментів розрізняють:

- природні

- штучні.

Природні — ті, що виникають не заплановано, сти­хійно.

Наприклад, існує гіпотеза про те, що зі скасуванням кол­госпів в українському селі відбудеться перехід до фермерського типу господарювання. Процес ліквідації колгоспів у багатьох областях нашої країни вже завершено. Чи закінчиться експе­римент щодо скасування колгоспної системи успіхом та роз­витком сільського господарства (а ця акція є фактично мас­штабним соціальним експериментом), ми дізнаємося вже в най­ближчі роки.

Штучні експерименти охоплюють значно менші масшта­би.

Як правило, їх застосовують у малій групі, або в обмежено­му реґіоні, а їх перебіг є контрольованим.

Один із варіантів: створюють дві групи — експериментальну та контрольну. У першій запроваджують певні зміни, а у другій — залишають все по-старому. Контрольна група стає еталоном для порів­няння.

У соціологічній літературі використовують різні критерії і способи класифікації функцій соціології. Наприклад, А. Здравомислов вважає, що соціологія виконує 4 найважливіших функції: теоретичну, ідеологічну, критичну й інструменталь­ну.

Н. Черниш також виділяє 4 основних функції: теоретико-пізнавальна, описово-інформаційна, функція соціального пла­нування та прогностична.

В. Городяненко виділяє 7 основних функцій соціології: дві гносеологічних — теоретико-пізнавальна і світоглядно-ідеологічна; і 6 соціальних: практико-перетворювальна, прогностична, організаційно-технологічна, критич­на, гуманістична та функція соціального планування.

На думку Ж. Тощенка, соціологія як суспільна наука виконує теоретико-пізнавальну й управлінську функції, які, у свою чергу, мо­жуть утворювати похідні функції, залежні від перших двох: світоглядну, просвітницьку, прогностичну, профілактичну, практичну та ін.

Е. Тадевосян, підкреслюючи, що соціологія виконує різноманітні функції, вважає, що всіх їх можна роз­ділити на три основні: - теоретико-пізнавальна, - практично-по­літична та - ідейно-виховна.

При цьому це розмежування не має бути надміру жорстким, а також не повинне виключати вза­ємозв'язок і взаємовплив зазначених функцій.

Отже, соціологія як наука має багатоаспектне, багатоцільо­ве призначення і виконує різноманітні функції, а звернення до тих чи інших функцій — це вибір кожного дослідника. Пропо­нуємо розглянути детальніше такі функції:

Теоретико-пізнавальна функція покликана забезпечувати появу нового знання про всі сфери суспільного життя, узагаль­нення суспільних явищ та процесів.

Суть теоретико-пізнавальної функції полягає у формулюванні проблем соціальної реаль­ності, розробці гіпотез, визначенні шляхів, методів та інструмен­тарію соціологічного дослідження.

Вона націлена на "виробництво" нових соціологічних знань.

Описово-інформаційна функція полягає у систематичному описуванні та нагромадженні матеріалу у вигляді різноманіт­них наукових звітів, статей, книг.

Вони відображають справж­ню картину того соціального об'єкта, який вивчається дослідниками і на основі зібраних матеріалів робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення тощо.

Прогностична функція. Соціологічні дослідження завершу­ються обґрунтуванням коротко- або довготермінового прогнозу розвитку досліджуваного об'єкта.

Завдяки прогностичній функції соціології можлива свідома перебудова й удосконален­ня життя суспільства. Вироблення прогнозів відіграє важливе значення для всіх соціальних явищ, оскільки вони не лише вка­зують на необхідність певних змін, але й демонструють реальні можливості здійснення цих змін; виробляються практичні ре­комендації і пропозиції щодо підвищення ефективності управ­ління різними соціальними процесами.

Прогноз є також потуж­ним навчальним і програмуючим інструментом.

Застосовуючи прогнози для попередньої "репетиції майбутнього", розпізна­ючи попереджувальні знаки і драматичні події, які розгортають­ся після цього, люди можуть уникнути несподіванок, присто­суватися і діяти достатньо ефективно.

Дата добавления: 2014-01-04