Поняття контрольного показника податкової структури

Найважливішою частиною визначення податкових пільг вважається відхилення від контрольного показника податкової структури. Таким чином, важливо знати, до чого тяготіє контрольний показник податкової структури.
З врахуванням заробітної плати та прибуткового податку, наступні елементи вважають частиною контрольного показника податкової структури:
• Загальний коефіцієнт структури. У результаті податкової реформи в 2001 році, дохід був розділений на три категорії (блоки). Як наслідок, до частини загального коефіцієнта структури належать (a) прогресивний коефіцієнт блоку 1 (оподаткований дохід від роботи і володіння нерухомістю), (б) 25-відсотковий коефіцієнт блоку 2 (оподатковуваний дохід від права на частку в закритій компанії), і (в) 30 - відсотковий коефіцієнт блоку 3 (оподатковуваний дохід від заощаджень та інвестицій).
• Можливість компенсування відшкодувань.
• Фіксована процентна ставка умовно нарахованого прибутку для житлового фонду, займаного власниками в блоці 1 (0.8 відсотка) і для заощаджень та інвестицій в блоці 3 (4 відсотки).
• Загальний податковий кредит.
• Вилучення з метою оподаткування, вирахування для оподаткованої бази та податковий кредит, які регулюють оподатковуваний прибуток у відповідності з платоспроможним принципом. Взагалі такі умови стосуються особистих обставин, таких як, мати чи батько-одинаки, непрацездатні, або хворі.
• Умови, які збільшують ефективність оподаткування, такі як використання фіксованих сум, уникнення суперечок між платниками податків та податковою службою.
Визначення контрольного показника податкової структури в непрямих податках відображає доволі конструктивний підхід, який був перейнятий в першому звіті про непрямі податкові витрати у Бюджетному Меморандумі в 2003 році. Контрольний показник податкової структури для непрямих податків розглядали точно так само, як контрольний показник структури для прямих податків. Він містить опис податкового елемента, коефіцієнта структури, основних відрахувань і умов, пов'язаних з ефективністю оподаткування. Керівний принцип був прийнятий, якщо умови визнають припустимими насамперед на підставі певних стратегічних цілей, які розглядають як податкові пільги. З врахуванням ПДВ, знижений пільговий тариф розглядають як частину контрольного показника податкової структури, оскільки це стосується платоспроможного принципу (насамперед пільговий тариф для основних предметів першої необхідності).

Використання податкових пільг
Малюнок 6.1 відображає збільшення бюджетного значення незаперечних податкових пільг у заробітній платі і прибутковий податок (включаючи податок на прибуток корпорацій) в 1984 і 2002 рр. Це примітно, що податкові пільги в непрямих податках не включені в дані протягом цього періоду.

Дата добавления: 2014-01-04