Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етнічні утворення

Будь-яка етнічна спільність характеризується сукупністю ознак. До їх числа відносять: етнічну самосвідомість і самоназвание, мову, територію, особливості культури, певну форму соціально-територіальної організації.

Етноси та етнічні процеси.

План

Тема:Расовий та етнічний склад населення.

Лекція № 10.

1. Теорія моноцентризму.

2. Расовий склад населення світу.

3. Етноси та етнічні процеси.

4. Народи світу.Етнолінгвістична класифікація народів.

5. Расизм.

 

Нація - це високорозвинена, найзріліша форма етносу.

Кожен етнос в ході свого розвитку проходить стадії етногенезу. Етногенез - це процес формування і розвитку народу. Етногенез діє постійно і протікає в двох формах:

1) еволюція етносу, т. е. повільна, постійна зміна якісних і кількісних характеристик етносу (чисельність, воз-растной склад, структура по підлозі, межі проживання);

2) трансформація етносу - ця різка зміна якісних і кількісних ознак етносу аж до його перетворення або зникнення.

В процесі етногенезу відбувається етнічне об'єднання і етнічний розподіл. Переважають у сучасному світі процеси етнічного об'єднання. Розрізняють наступні різновиди етнічного об'єднання: 1) консолідація: міжетнічна і внутрішньоетнічна; 2) етнічна асиміляція; 3) між) етнічна інтеграція; 4) етногенетична миксация.

Консолідація (по В. А. Тишкову) - це злиття близьких по мові і культурі груп у більшу етнічну спільність або включення в етнічну спільність близької йому групи.

Міжетнічна консолідація - це злиття раніше самостійних, але споріднених по мові і культурі народів в єдиний новий, більший етнос. В ході цього процесу етнічна самосвідомість змінюється. Внутрішньоетнічна консолідація - це внутрішнє об'єднання більш менш великого народу в ході згладжування відмінностей між наявними усередині нього групами без зміни етнічної самосвідомості.

Етнічна асиміляція (по В. А. Тишкову) - часткова або повна втрата культури на користь іншої, зазвичай домінуючої культури, включаючи і зміну етнічної ідентичності; це процес "розчинення" раніше самостійного етносу або якоїсь його частини в середовищі іншого, зазвичай більшого етносу. Важелем асиміляції є змішані шлюби. Форми асиміляції: мовна; кровноспоріднена.

Міжетнічна інтеграція (по В. А. Тишкову) - форма тісних взаємодій контактуючих етнічних спільностей на основі спільного або роздільного використання ресурсів, економічної і політичної кооперації і культурного діалогу; взаємодія усередині держави або якого-небудь великого регіону декількох етносів, що істотно розрізняються по мові і культурі, яке не призводить до появи нових етносів.

Етногенетична миксация (по В. А. Тишкову) - вид об'єднувальних етнічних процесів, змішення декількох неспоріднених етносів; це продовження процесів міжетнічної інтеграції, яке призводить до появи нового етносу. Миксация близька до асиміляції.

Етнічний розподіл протікає в двох формах: парциация і сепарація.

Парциация - це ділення єдиного раніше етносу на декілька більш менш рівних частин, при чому не один з нових етносів не ототожнює себе із старим (наприклад, араби Єгипту, араби Ізраїлю).

Сепарація - це відділення якоїсь частини народу від основної його частини і її перетворення з часом в самостійний етнос. Якщо при парциации первинний етнос припиняє своє існування, то при сепарації він зберігається (наприклад, утворення усіх полінезійських народів; відділення валлонів від французів)..

Етнічна самосвідомість - це одна з форм соціальної ідентичності, почуття приналежності до етнічної групи, що проявляється на індивідуальному і груповому рівнях. Етнічна самосвідомість проявляється в наступних формах:

1) інтернаціоналізм - рівноправне дружнє взаємовідношення між націями;

2) націоналізм - виділення нації в якості вищої форми етнічної спільності, що має виняткове право на державність [10]. Залежно від форм прояву націоналізм може носити культурний, економічний і політичний характер. Останній стає причиною найбільш затяжних і руйнівних етнічних конфліктів (Північна Ірландія, Эритрея, Карабах, Придністров'я, Абхазія, Чеченська Республіка та ін.);

3) шовінізм - украй агресивна форма націоналізму;

4) у окрему форму етнічної самосвідомості виділяється геноцид - фізичне винищування цілих груп населення, у тому числі за етнічною ознакою.

Етнічна територія - це територія переважного розміщення цього етносу, що зазвичай включає ареал формування і компактного розселення, а також райони змішення з іншими національностями..

Етнічне самовизначення - це об'єктивна можливість етносу самостійно здійснювати мовну, культурну, господарську і політичні види діяльності.

Етнічне самовизначення представлене у формах:

1) мовне самовизначення - можливість етносу здійснювати спілкування на рідній мові в іншій країні;

2) культурне самовизначення - можливість етносу здійснювати культурну діяльність в іншій країні (за допомогою наявності шкіл, культурних установ; можливість відмічати свої національні свята);

3) економічне самовизначення - можливість етносу здійснювати економічну діяльність в межах іншої країни (напр., етноси Поволжя на території Росії мають економічне самовизначення);

4) політичне самовизначення - наявність власної государст-венности.

Етнічні утворення у своїй сукупності утворюють складну ієрархічну систему: метатнос - етнос - субетнос. Особливе місце займають этникосы - етноси у вузькому значенні слова, аналог (іноді) національних меншин. Наприклад, угорці в США; вірмени у Франції. У сучасній літературі можна зустріти декілька форм етнічних утворень:

1. Вторинні народності - етнічні утворення, що мають наступні ознаки: слабо виражені внутрішні культурно-інформаційні зв'язки; наявність двомовності (наприклад, Уельс у Великобританії).

2. Пограничні етнічні групи - етнічні утворення, що розселені в зоні контактів двох найближчих в культурно-мовному відношенні етносів і часто не мають чіткої етнічної самосвідомості.

3. Торгові етноси - вид етнічної освіти, представлений на островах Індонезії і сформованих аборигенами і торговцями емігрантами.

У різних країнах існують різні підходи до поняття "Національні меншини":

1) це групи людей, що відрізняються по своїй національній приналежності від більшості населення держави (найпоширеніше трактування);

2) це народи і народності, окрім головного етносу країни (наприклад, в Китаї і у В'єтнамі);

3) це усе емігранти (наприклад, в Індонезії);

4) це люди, що не сповідують іслам (у мусульманських країнах);

5) у Європі до національних меншин відносять етнічні групи, які не мали рівноправного статусу з пануючими націями і прагнуть до його досягнення, іноді у формі автономії або навіть політичної незалежності.

Одні вчені вважають,що жодна з перелічених ознак етносу не є визначальною: в одних випадках головну роль відіграє спільність території, в інших —мови, у третіх — особливостей культури. Інші думають, що визначальною ознакою є етнічна самосвідомість. Зовнішньою ознакою етносу вважається самоназва — власнеім’я, етнонім. Саме назва, знайдена самим народом, а не найменування, що йому давали інші етноси та які часто відрізняютьсяне лише від етноніму-самоназви, але й одне від одного. Наприклад, етнос, що називає себе «дойч», російською називаються «німці», англійською — «джемен», французькою — «алеман», італійською — «тедеско», фінською — «саксаляйнен», серб-ською — «шваб». Прийнято виділяти три стадії формування етносів (стадіальні,часові типи). З виникненням людини з’явилося плем’я — типсоціальної організації первісного суспільства. Для цієї етнічної спільноти характерні кровний зв’язок, поділ на роди й фратрії (підрозділ племені, екзогамна сукупність кількох родів), спільність території, а також деяких елементів господарства, звичаїві культів.Згодом кровні зв’язки замінюються територіальними, з’являються союзи племен. Їхні завоювання й переселення приводили до змішання представників різних племен і виникнення більших етнічних спільнот. Є приклади, коли союзи племенне утворювалися, наприклад, в австралійських аборигенів до приходу європейців налічувалася безліч племен зі своєю мовою(діалектом), бушмени — жителі пустелі Калахарі — нараховують понад 20 племен. У деяких народів племінна організація зберігається й сьогодні. Наступна історична фаза етносу — народності. Під нею розуміють історично сформовану мовну, територіальну, економічнуй культурну спільність людей. Нації — це вища форма етнічної спільності, що складаєтьсяв процесі формування території, економічних зв’язків, літературної мови, етнічних особливостей культури. Деякі сучасні вчені пов’язують нації з певним народом і до числа її сутнісних принципів зараховують спільність самосвідомості й соціальної структури; інші розглядають нації як спільноту, що належитьдо певної держави. У науковій літературі точиться дискусія про ознаки та співвідношення між народностями й націями. Часто поняття «нація»,«національність», «народність» використовуються як синонімислів «етнос», «народ». На Землі нараховують від 4 тис. до 5,5 тис. етносів (народів). Більш точну цифру назвати складно, оскільки багато які з них щенедостатньо досліджені. Абсолютна більшість народів нечисленній становлять менш ніж 1 тис. чол. кожен. Як пише академікВ. П. Максаковський, на початку 90-х рр. ХХ ст. налічувалося 321 народ кількістю понад 1 млн чол. кожен, що становило 96,2 % загального населення земної кулі. На 79 народів із чисельністюпонад 10 млн чол. кожен припадало майже 80 % населення, на36 народів чисельністю понад 25 млн чол. — близько 65 %, а на19 народів чисельністю понад 50 млн чол. — 54 % населення. Докінця 1990-х рр. кількість найчисленніших народів зросла до 21, а частка їх у світовому населенні наблизилася до 60 %.Загальна кількість десяти найбільших народів світу становитьблизько половини людства.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Способи і стилі поведінки в конфліктній ситуації | Етнічні особливості регіонів світу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2094; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.