Третя стадія полягає у розгляді на засіданні Верховної Ради України висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії

Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев`яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної ради України про призначення повторних виборів. Постанова Верховної ради України про призначення про призначення повторних виборів приймається не пізніше як на п’ятнадцятий день після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання Центральної Виборчої комісії. Виборчий процес повторних виборів Президента України розпочинається наступного дня після офіційного опублікування постанови Верховної Ради України про їх призначення.

Вибори є рівними, тобто громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах і кожен виборець має один голос. Вибори є прямими, оскільки Президент обирається безпосеред­ньо. Голосування на виборах Президента України є таємним;контроль за волевиявленням виборців забороняється. Підго­товка і проведення виборів Президента здійснюється відкри­то, гласно.

Законодавчо встановлено, що право висування претендента на кандидата у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право ними реалізується через політичні партії та їх виборчі блоки, через збори вибор­ців, у тому числі шляхом самовисування. Причому партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претен­дента на кандидата в Президенти.

Вибори Президента України проводяться по єдиному за­гальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Територія цього окру­гу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Рі­шення про їх утворення приймається Центральною виборчою комісією (далі — ЦВК) не пізніше як за 110 днів до дня виборів. Список територіальних округів ЦВК публікує у пресі. Для проведення голосування і підрахунку голосів на виборах Президента України територія селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, по­діляється на виборчі дільниці. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців.

Для організації роботи по виборах Президента утворюють­ся виборчі комісії: Центральна,територіальні (225), дільнич­ні (понад 33 тисячі). ЦВК є державним органом, який утворю­ється відповідно до Конституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію».

Територіальні комісії утворюються не пізніш як за 70 днів до дня проведення вибо­рів Президента України. До їх складу обов'язково включають­ся (за наявності відповідних подань) по два представники від політичних партій (блоків), від яких зареєстровані канди­дати. Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії не можуть бути членами однієї партії, пред­ставниками одного блоку партій. Це має суттєве значення для проведення виборів у режимі законності. Дільничні виборчі комісії утворюються сільськими, селищними, міськими, ра­йонними в містах радами не пізніш як за 45 днів до дня вибо­рів. Повноваження територіальних та дільничних виборчих комісій починаються з дня прийняття рішень про утворення комісій і закінчуються через 10 днів після опублікування ЦВК повідомлення про результати виборів Президента.

Повноваження виборчих комісій різних рівнів визначають­ся їх завданнями і функціями. Так, Центральна виборча комісія приймає обов'язкові для застосування виборчими ко­місіями роз'яснення з питань Закону «Про вибори Президен­та України», контролює використання ними коштів Держав­ного бюджету України, проводить реєстрацію довірених осіб кандидатів, визначає порядок використання засобів масової інформації для проведення передвиборної агітації, забезпечує виготовлення передвиборних плакатів кандидатів, здійснює контроль за надходженням та використанням особистих ви­борчих фондів кандидатів, забезпечує централізоване виготов­лення бюлетенів установленого зразка тощо.

Територіальна виборча комісія здійснює в межах відпо­відного територіального виборчого округу контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України, утво­рює виборчі дільниці, встановлює їх нумерацію, спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій, контролює складан­ня списків виборців і подання їх для загального ознайомлен­ня, організовує зустрічі кандидатів з виборцями, встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу тощо.

Дільнична виборча комісія перевіряє точність списку ви­борців на виборчій дільниці, організовує на виборчій дільниці голосування, проводить підрахунок голосів, поданих на ви­борчій дільниці, розглядає в межах своїх повноважень звер­нення, заяви і скарги з питань підготовки виборів та організа­ції голосування на виборчій дільниці та приймає по них рішення тощо.

Для проведення виборів Президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, де немає ра­йонних рад), районних у містах рад або органами, що відпо­відно до закону здійснюють їх функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці, до яких включають­ся всі громадяни, що на день виборів досягли (досягнуть) 18-річного віку.

Важливою стадією виборчого процесу є висування і реєст­рація кандидатів у Президенти України. Право висувати претендента на кандидати у Президенти України належить політичним партіям, які зареєстровані в Міністерстві юсти­ції. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і че­рез об'єднання партій у виборчий блок. Претендентом на кан­дидата у Президенти від партії або виборчого блоку партій мо­же бути як член партії, так і позапартійний громадянин. Висунення претендента виборчим блоком партій здійснюєть­ся на між партійному з'їзді (конференції) в якому повинно брати участь не менше 200 делегатів.. Збори виборців ма­ють право висувати претендента на кандидата у Президенти України, якщо в них беруть участь не менш як 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можуть про­водитися за місцем проживання або на підприємствах, уста­новах, в організаціях. Рішенням зборів затверджується іні­ціативна група виборців у складі 10—20 учасників зборів.

Висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та само висування розпочинається за 119 днів і закінчується за 95 днів до дня виборів.

Претенденти на кандидата у Президенти України мають рівні права незалежно від суб'єкта висунення.

Закон передбачає внесення грошової застави партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі п’ятисот тисяч гривень.

Грошова застава повертається партії (партіям, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, чи кандидату на пост Президента Україна, якщо кандидат на пост Президента України отримав не менш як 7% голосів виборців, які взяли участь в голосуванні. Якщо кандидат на пост Президента України отримав менше 7% голосів виборців, які взяли участь в голосуванні, грошова застава перераховувається до Державного бюджету України.

Претендент може бути зареєстрований як кандидат у Пре­зиденти України, якщо його кандидатуру підтримає своїми підписами не менш як п’ятсот тисяч громадян України, в тому числі не менш як 25 тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь). ЦВК за 170 днів до дня виборів затверджує фор­му підписного листа на підтримку кандидата у Президенти України. Ніхто не має права примушувати виборця підтрима­ти претендента, платити коштами, товарами або послугами за підписи, а також перешкоджати йому у підтримці претенден­та. В одному підписному листі мають бути підписи мешканців лише одного населеного пункту. Забороняється організовува­ти збирання підписів на підприємствах, в установах і орга­нізаціях.

Підписні листи на підтримку кандидата на пост Президента України мають бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніше як за сорок днів до дня виборів.

Якщо кандидатуру претендента підтримали не менше п’ятсот тисяч громадян України, то його реєструють як кандидата у Президенти України. Це робить ЦВК протягом п'яти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Реєстрація кандидатів у Президенти має бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Пре­зидента. ЦВК протягом двох днів після реєстрації видає кан­дидату у Президенти України посвідчення встановленого зраз­ка, а претендентам, яким відмовлено в реєстрації, — рішення.

Важливою стадією виборчого процесу є проведення перед­виборної агітації. Така агітація починається після реєстрації претендента кандидатом в Президенти України Центральною виборчою комісією і закінчується за один день до виборів. Пе­редвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції Украї­ни та законам України. Встановлено, що громадяни України, політичні партії, інші об'єднання громадян, колективи під­приємств, установ, організацій мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їх політич­ні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кан­дидатів на зборах, мітингах, у бесідах, пресі, на радіо і теле­баченні. ЦВК за рахунок коштів, що виділяються з Держав­ного бюджету України на проведення виборчої кампанії, забезпечує виготовлення передвиборних плакатів кандидатів у Президенти України. їх виготовляють з розрахунку по 10 примірників кожного плаката на кожну виборчу комісію.

Кандидатам у Президенти України надається право безо­платного користування державними засобами масової інфор­мації шляхом надання їм рівноцінного і однакового за обся­гом часу мовлення на загальнодержавному рівні й у межах окремого виборчого округу. Вони також мають право на безо­платне розміщення тексту своєї передвиборної програми обся­гом не більше чотирьох сторінок машинописного тексту в од­наковому поліграфічному виконанні в газетах «Голос Украї­ни», «Урядовий кур'єр».

Забороняється брати участь у передвиборній агітації орга­нам державної влади, включаючи судові органи та установи прокуратури, органам місцевого самоврядування, їх посадо­вим і службовим особам, членам виборчих комісій, особам, які не є громадянами України.

Фінансування передвиборної агітації здійснюється за раху­нок коштів Державного бюджету України, а також коштів осо­бистих виборчих фондів кандидатів у Президенти України.

Законодавчо встановлені гарантії діяльності кандидатів у Президенти України. Кожен з них, наприклад, може мати у кожному територіальному окрузі по одній довіреній особі і п'ять довірених осіб, які допомагають йому у проведенні ви­борчої кампанії на території загальнодержавного одномандат­ного виборчого округу.

Голосування проводиться в день виборів або в день повтор­ного голосування з 8-ї до 20-ї години. Про час і місце голосування дільнична виборча ко­місія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщен­нях. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборчі бюлетені видаються виборцям членами дільничної виборчої комісії на підставі списку вибор­ців за умови пред'явлення документа, що засвідчує його особу. У бюлетені для голосування виборець робить позначку «плюс» (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті про­ти прізвища кандидата, за якого він голосує.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці здійснюється ви­ключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні в тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Під час під­рахунку голосів ніхто не має права робити позначок, записів на бюлетенях для голосування. У законі детально виписаний у процесуально-процедурному аспекті порядок підрахунку голо­сів. На підставі протоколів дільничних виборчих комісій те­риторіальна виборча комісія на своєму засіданні підраховує результати виборів у цілому по округу. А ЦВК на підставі про­токолів територіальних виборчих комісій та протоколів діль­ничних виборчих комісій, утворених при представництвах України за кордоном, не пізніше як у п'ятиденний термін піс­ля дня виборів встановлює результати виборів по єдиному за­гальнодержавному одномандатному виборчому округу по вибо­рах Президента України, про що складає протокол.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При повторному голосуванні об­раним Президентом України вважається кандидат, який у ре­зультаті повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голо­суванні. У разі, коли повторне голосування проводилося ли­ше по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Пре­зидентом України, якщо він одержав більше половини голо­сів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Президент України вступає на пост не пізніше ніж через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, піс­ля складення присяги українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голо­ва Конституційного Суду України. Президент України скла­дає присягу такого змісту: «Я, (ім'я та прізвище), волею наро­ду обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обо­в'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний термін після офіційного ого­лошення результатів виборів. На час виконання своїх повно­важень він користується правом недоторканності. За пося­гання на честь і гідність Президента України винні особи при­тягуються до відповідальності на підставі закону. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунений з поста в поряд­ку імпічменту(ст.. 105).

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України(ст.. 108). Його повноважен­ня припиняються достроково у разі: відставки; неможливос­ті виконувати свої повноваження за станом здоров'я; усунен­ня з поста в порядку імпічменту; смерті.

3. Функції і повноваження Президента України;

Конституція України у ст.. 106 наділяє Президента України досить широким функціями і повноваженнями.

Загальну систему функцій Президента України становлять:

· Забезпечення єдності державної влади;

· Представництво держави;

· Забезпечення державного суверенітету та національної безпеки України;

· Забезпечення реалізації основних прав і свобод громадян;

· Установча;

· Нормотворча;

· Кадрова функції;

· Керівництво зовнішньополітичною діяльністю.

Функція забезпечення єдності державної влади поділяється на три під функції:

1) координація діяльності всіх гілок влади;

2) урівноваження гілок влади, створення балансу сил;

3)припинення дій органів, які порушують єдність влади.

На сьогодні найважливіші повноваження Президента України закріплено в Конституції України, а решту визначено законами України «Про міжнародні договори України», «Про оборону України», «Про громадянство України» та інші.

Основними повноваженнями Президента України

· є державне будівництво;

· нормотворча діяльність, забезпечення конституційної законності;

· повноваження у галузі оборони і національної безпеки;

· реалізації гарантій щодо забезпечення прав і свобод громадян;

· зовнішня політика та міжнародні відносини;

· нагородна політика.

4. Дострокове припинення повноважень Президента України та усунення його з поста Президента в порядку імпічменту.

Розрізняють припинення повноважень Президента України у разі об’єктивних причин і усунення його з поста як вищу форму персональної відповідальності Президента (імпічмент).

Згідно зі ст.. 108, 110 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково в таких випадках.

У разі відставки за власним бажанням відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особистої заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України (п. 1 ст. 108, ст.. 103 Конституції).

Повноваження Президента можуть бути припинені у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я має бути встановлено на засіданні Верховної Ради України і підтверджено рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку (п. 2 ст. 108, ст.. 110 Конституції України).

Повноваження Президента України припиняються у разі його смерті (п. 4 ст. 108 Конституції).

За наявності згаданих підстав до обрання і вступу на пост нового президента у світовій практиці існують такі варіанти заміщення цього поста:

· Тимчасове виконання повноважень президента віце – президентом (США, Бразилія, Індія та ін.);

· Виконання цих повноважень головою парламенту або однією з його палат (Німеччина, Франція, Білорусія та інші.);

· Здійснення повноважень президента прем’єр – міністром (Австрія, Росія, Фінляндія та ін.).

В Україні в разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов’язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6 – 8, 10 – 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.

З достроковим припиненням повноважень Президента, а також з його заміщенням на посту глави держави пов’язане питання про його відповідальність.

У монархічних державах глава держави зазвичай не може бути відповідальним за свої дії, оскільки його особа визнається конституціями недоторканою.

Конституції країн з республіканською формою правління також закріплюють загальний принцип політичної невідповідальності президента, проте не виключається можливість юридичної (судової) відповідальності за певні тяжкі правопорушення.

За вчинення злочинів у конституційному праві передбачається спеціальна процедура звинувачення президента – «ім­пічмент» - спеціальні правила, процедура щодо притягнення до відповідальності глави держави, а також винних службових осіб(міністрів) у разі порушення ними законів певної країни або вчинення злочинів.

У європейських країнах континентального права і в деяких країнах Африки справу, як правило, порушує парламент, а по суті питання вирішує відповідна судова інституція: Конституційний Суд (ФРН, Італія, Болгарія) або Верховний суд (Португалія, Фінляндія, Румунія).

Відповідно до конституції Австрії та Ісландії главу держави може бути достроково усунуто з поста з ініціативи парламенту і на підставі референдуму. При цьому, якщо референдум не підтримує рішення парламенту, тим самим висловлюється недовіра парламенту з боку виборців, що тягне за собою його розпуск.

У США, країнах латинської Америки парламент одноособово вирішує питання і про притягнення президента до відповідальності, і про його вину. Якщо його буде визнано винним, президент усувається з посади, після чого він може бути переданий до суду загальної юрисдикції.

В Україніна основі п. 3 ст. 108 і п. 1 ст. 111 Конституції Президент України може бу­ти усунений з поста Верховною Радою України в порядку ім­пічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про його усунення з поста в порядку імпіч­менту ініціюється більшістю від конституційного складу Вер­ховної Ради України.

Виходячи зі статусу Президента України як всенародно обраного глави держави, процедура імпічменту не може бути спрощеною. Тому Конституція України встановила досить складний порядок його проведення.

Першою стадією процедури імпічменту є ініціювання питання про усунення з поста Президента України більшістю депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

На другій стадії для проведення розслідування Верховна рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

На четвертій стадії за наявності підстав Верховної Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

П’ята стадія полягає у перевірці справи Конституційним Судом України і отриманні його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент.

Отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину, становлять зміст шостої стадії процедури.

Дата добавления: 2014-01-04