Система та структура податкової міліції. Компетенція оперативних підрозділів податкової міліції у боротьбі зі злочинами у сфері оподаткування

Правовою основою діяльності апаратів ДПС є, у першу чергу, Конституція України, що виступає загальною правовою базою, КПК Податковий кодекс України, а також закони України “Про міліцію”, “Про оперативно-пошукову діяльність” і інші закони, відомчі нормативні акти ДПС України.

Діяльність підрозділів ПМ у класичному варіанті являє собою ряд взаємопогоджених напрямків:

1. Оперативне обслуговування економічних об’єктів суб’єктів господарської діяльності та напрямків роботи. У процесі цієї діяльності добувається інформація про оперативну обстановку та здійснюється спостереження за її станом.

2. Пошукова робота, спрямованість якої визначається результатами діяльності по оперативному обслуговуванню. У процесі пошукової роботи виявляються особи і факти, які становлять інтерес для оперативного підрозділіу податкової міліції.

3. Попередження злочинів. Первинна інформація, що отримана та перевірена у процесі пошукової роботи про умови, що сприяють вчиненню злочинів та осіб, які потребують профілактичного впливу, реалізується за допомогою попереджувальних заходів, що включають загальну й індивідуальну профілактику, а також запобігання злочинам, що готуються.

4. Розкриття злочинів оперативним шляхом. Якщо під час повторного огляду первинної інформації вбачаються ознаки вчинення тяжких злочинів, але розкрити ці злочини слідчим шляхом важко, у рамках оперативно-розшукової справи проводяться комплексні заходи по документуванню злочинних дій осіб, які обгрунтовано підозрюються у вчиненні злочинів.

У розрізі організаційної структури, затвердженої наказом Голови ДПС України від 29.11.2011 р. №185 «Про функціональні повноваження підрозділів ДПС України та їх організаційну структуру» до складу податкової міліції належать: Головне управління податкової міліції ДПС України, Головне слідче управліннята Управліцння внутрішньої безпеки в органах ДПС Укараїни (див. дод.1):

- управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

У організаційному плані система оперативних апаратів ПМ являє собою функціональні підрозділи, що входять до складу ДПС України: ГУПМ, УПМ, ГВПМ, ВПМ (див. дод. 2, 3).

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції - перший заступник Голови Державної податкової служби України.

Податкову міліцію в ДПС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють начальники управлінь податкової міліції - перші заступники голів відповідних державних податкових служб.

До основних функцій структурних підрозділів податкової міліції віднесеняться насупні:

1. Організація реєстрації інформації про злочини і правопорушення, віднесені до компетенції податкової міліції

2. Запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття та припинення

3. Організація провадження оперативно-розшукової діяльності:

4. Організація, координація та здійснення оперативно-технічних заходів.

5. Організація, координація та здійснення контролю за оперативно-службовою діяльністю підрозділів оперативного документування податкової міліції.

6. Організація викриття злочинів, що вчинені посадовими особами великих платників податків та інших підприємств, які входять до складу фінансово-промислових груп.

7. Організація виявлення, перевірки і розслідування злочинів, пов’язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

8. Протидія незаконному відшкодуванню ПДВ.

9. Організація боротьби з незаконним обігом підакцизних та інших товарів.

10. Боротьба з фіктивним підприємництвом та конвертаційними центрами, мінімізаторами податкових зобов’язань

11. Розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів, встановлення місцезнаходження платника податків

12. Організація оперативних заходів із погашення податкового боргу.

13. Оперативний аналіз.

У той же час, кожна вищезазначена функція містить у собі властиві лише їй процедури. Наприклад, функція «Організація провадження оперативно-розшукової діяльності» містить наступні процедури:

1. організація роботи з негласним апаратом;

2. ведення справ оперативного обліку;

3. організація, координація та здійснення оперативно-технічних заходів та заходів з оперативного документування;

4. забезпечення контролю за використанням коштів за спеціальним кодом кошторису ДПС України;

5. виконання письмових доручень слідчих, вказівок прокурора, ухвал суду про проведення оперативно-розшукових заходів;

6. організація оперативно-розшукової діяльності та контроль за її станом у підвідомчих підрозділах податкової міліції;

7. підготовка і внесення керівництву податкової міліції пропозицій щодо оцінки ефективності та удосконалення оперативно-розшукової роботи підвідомчих підрозділів податкової міліції;

8. надання методичної допомоги підвідомчим підрозділам податкової міліції з питань провадження оперативно-розшукової діяльності;

9. організація взаємодії зі слідчими підрозділами податкової міліції, іншими правоохоронними органами при провадженні оперативно-розшукової діяльності.

Завданням податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- розшук платників, які ухиляються від сплати податків та інших платежів;

- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Структурні оперативні підрозділи податкової міліції працюють переважно по галузевому (об’єктовому) принципу роботи: тобто працівники закріплюються за галузями господарювання, напрямами економічної діяльності, а також видами податків.

До першочергових завдань оперативних підрозділів податкової міліції у даний час відносяться: боротьба зі злочинами у фінансово-кредитній системі, паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, сфері обігу підакцизних товарів, протидії легалізації коштів одержаних злочинним шляхом, боротьбі з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності, незаконному відшкодуваннжю ПДВ та боротьбі з корупцією в ДПС.

В якості пріоритетів у діяльності ПМ є виявлення фактів скоєння податкових злочинів з використанням фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності тощо.

Відомчими і міжвідомчими нормативними актами перед підрозділами ПМ можуть ставиться задачі по посиленню боротьби з окремими видами злочинів або зі злочинами на окремих територіях.

Виходячи з правового положення оперативних підрозділів ПМ щодо їх компетенції при здійсненні боротьби з податковими злочинами (злочинами у сфері господарської діяльності) можна виділити три напрями:

1) адміністративно-правова діяльність - являючись представниками влади, працівники цих підрозділів користуються наданими міліції правами − можуть затримувати осіб, які чинять адміністративні правопорушення та готувати відповідні документи до суду про притягнення останніх до адміністративної відповідальності, оформляти відповідні протоколи, витребувати у посадових осіб необхідні документи і т.д.;

2) оперативно-розшукова діяльність - оперативні підрозділи наділені правом у повному обсязі здійснювати оперативно-розшукову діяльність із метою виявлення, попередження і розкриття злочинів, віднесених до їхньої компетенції: заводити на осіб, обгрунтовано підозрюваних у вчиненні злочинів, оперативно-розшукові справи, застосовувати спеціальні технічні засоби, використовувати можливості інших оперативних підрозділів, залучати до конфіденційного співробітництва громадян, проводити різноманітні оперативно-розшукові заходи і виконувати інші функції, передбачені законом України “Про оперативно-пошукову діяльність”.

3) кримінально-процесуальна діяльність - виступаючи як орган дізнання, працівники оперативних підрозділів ПМ мають право порушувати кримінальні справи по злочинах, віднесеним до їхньої компетенції, здійснювати певні слідчі дії по кримінальних справах до передачі матеріалів у суд, а по злочинах, по котрим обов'язкове проведення досудового слідства, - самостійно проводити початкові слідчі дії, а згодом - виконувати доручення слідчого процесуального характеру (ст. 19 −21 закону України „Про ДПС”; ст. 5 − 8 Закону України „Про ОРД” тощо)

2. Особливості організації оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів податкової міліції. Характеристика елементів діяльності працівників податкової міліції.

У процесі реалізації оперативно-розшукових функцій працівники оперативних підрозділів ПМ виконують визначені дії в матеріальній і інтелектуальній сферах. Ці дії можна умовно розділити на основні і допоміжні. Переважна їхня більшість має на меті - боротьбу зі злочинами у сфері оподаткування. З визначеної сукупності різноманітних дій і складається діяльність оперативного працівника податкової міліції. Слід зазначити, що дані дії не повинні бути звичайним набором заходів, а підпорядковуватися визначеним правилам і грунтуватися на встановлених, закономірностях. Основною ціллю проведення всіх дій є процес пізнання, що стосовно до сфери ОРД здійснюється насамперед у формі сприйняттів і уявлень, що дозволяє досягти визначеного рівня знань. При цьому процес пізнання не може обмежуватися тільки емпіричним рівнем знань. Він припускає в якості обов’язкового елемента рішення раціональних прийомів пізнання і як слідство цього - досягнення більш високого (найчастіше абстрактного) логічного рівня знань із властивим йому складним вивідним характером.

Структурно діяльність співробітника оперативних підрозділів ПМ складають заходи організаційного і тактичного характеру. Самий же процес діяльності складається з таких основних послідовних стадій як:

− узагальнення, аналіз і оцінка наявної інформації;

− прогнозування оперативно-тактичної ситуації;

− планування своїх дій (на основі прогнозу);

− моделювання результатів запланованої роботи;

− матеріально-технічне забезпечення запланованих заходів;

− реалізація (виконання) запланованих заходів;

− аналіз і оцінка результатів виконаної роботи.

Варто підкреслити, що зазначені стадії є основними, що обов’язково входять у процес діяльності. Можуть бути і додаткові (не завжди обов’язкові) стадії, наприклад, при недостатності інформації для аналізу може бути здійснений її додатковий збір і ін.

1. Узагальнення, аналіз і оцінка наявної інформації.

На даній стадії здійснюється вивчення, аналіз і оцінка стану оперативної обстановки або іншої інформації. Вивчення наявної інформації необхідно для здійснення наступного аналізу досліджуваних явищ. Підлягаючому вивченню інформація повинна відповідати ряду вимог: об’єктивність (інформація повинна бути істинною); необхідна повнота (кількість інформації повинна бути достатнім для з’ясування сутності досліджуваного явища); відображати події і явища у досліджуваному періоді часу (інформація не повинна бути застарілою, а відбивати те явище, що підлягає вивченню).

Вивчення можна вважати закінченим, коли дослідник усвідомив основні положення наявної інформації і спроможний приступити до аналізу досліджуваного явища (оперативно-тактичної ситуації). Таким етапом є аналіз узагальнених даних, цілью якого являється визначення сутності явища, основних чинників його утворення, закономірності функціонування і подальшого розвитку, іншими словами - дати оцінку і прогноз досліджуваного явища. У "чистому" виді аналіз припускає розчленовування ситуації на окремі явища або елементи, але в практичній діяльності аналіз часто виконується разом із синтезом, при якому з окремих розрізнених елементів формується пізнання цілого явища.

Найчастіше для аналізу використовується так називаний вибірковий метод, на основі якого по обмеженому числу одиниць (вибіркової сукупності) можна скласти достатньо точну характеристику всієї маси окремих одиниць досліджуваної сукупності, відібраної з дотриманням визначених правил. Аналізу підлягають однотипні явища, частіше за визначений період часу, а також різнохарактерні явища, що спостерігаються під час аналізу. Найчастіше застосовується комбінований аналіз, що дозволяє, крім з’ясування сутності самого аналізованого явища, створити передумови для прогнозування (подальшого розвитку) досліджуваної ситуації. Слід зазначити, що, крім самої методики аналізу, оперативний працівник ПМ, виконуючи дану роботу, повинний використовувати знання, отримані в процесі вивчення різноманітних дисциплін (у першу чергу тих, що характеризують досліджуване явище), вміти їх синтезувати, стосовно до аналізованої ситуації. Дана стадія завершується оцінкою результатів аналітичної роботи й ухваленням рішення або про достатність бази для подальшої діяльності, або по збору додаткової інформації.

2. Прогнозування оперативно-тактичної ситуації.

Ця стадія діяльності полягає в "пророкуванні", а саме, як буде розвиватися досліджуване явище в майбутньому (без втручання в нього оперативного працівника). Власне кажучи, ця робота починає здійснюватися вже на етапі аналізу, що у сполученні з елементами прогнозування є обов’язковим при розробці оперативно-тактичних прогнозів. Іншими словами, аналіз дає оцінку явища в минулому і дійсному, а прогноз − у майбутньому.

Прогнозування будь-якого явища здійснюється за допомогою визначених методів. У практиці найбільше часто застосовуються такі методи прогнозування:

- екстраполяція - побудова або вибір і наступне вивчення об’єкта (у вигляді моделі), який спроможний замінити досліджуваний об’єкт. Вивчення моделі дає нову інформацію про цей об’єкт, у тому числі інформацію про майбутнє його становище;

- експертні оцінки - метод прогнозування, заснований на одержанні й узагальненні даних по визначеному колу питань, відповіді на який дають спеціалісти відповідних галузей знань. По істоті вони (оцінки) є неформальним прогнозом, який заснований на досвіді та інтуіції спеціалістів.

Слід зазначити, що конкретні прийоми і методи прогнозування звичайно поєднують у собі елементи всіх названих груп і методів і переважання тих або інших ознак дозволяє віднести конкретну методику до однієї з названих груп. Може виникнути питання: навіщо оперативному працівнику, крім аналізу, необхідно і прогнозування, хіба недостатньо аналізу явища, щоб визначити свої дії по нейтралізації оперативно-тактичної ситуації? Рекомендується, що постановка даного питання буде не безпідставною у випадку, коли оперативно-тактична ситуація протягом визначеного часу не змінюється, що дозволяє оперативному працівнику розробити і здійснити комплекс заходів стосовно до теперішнього стану і досягти очікуваного результату в майбутньому. На жаль, на практиці "незмінних" ситуацій дуже мало і тому працівник оперативного підрозділу ПМ найчастіше змушений угадувати майбутній розвиток оперативно-тактичної ситуації, щоб підготувати сили та засоби і завдати "супротивнику" удар, що випереджає, заздалегідь визначивши найбільш уразливі місця.

3. Планування оперативним працівником підрозділу ПМ своїх дій.

Результати прогнозування розвитку оперативно-тактичної ситуації служать для оперативного працівника ПМ вихідним моментом при плануванні своїх дій по її нейтралізації (керування ситуацією). З усіх видів планів на даній стадії найбільш часто застосовуються: поточне планування та планування окремих заходів.

У план включаються заходи організаційного і тактичного характеру. Доцільно планувати заходи в хронологічному порядку їх виконання, особливо, якщо один із заходів випливає з іншого. У першу чергу плануються заходи, що можна виконати "не виходячи з кабінету", наприклад, встановлення особи по адресному бюро, перевірка за обліками ДПС, оформлення завдання на оперативну установку, оформлення різноманітних запитів і т.д. Найбільше складні заходи, наприклад, пов’язані з забезпечення проникнення та виводу негласних працівників із злочинного середовища, документуванням злочинних дій підозрюваних повинні плануватися дуже старанно з урахуванням усіх можливих чинників, у різноманітних варіантах виникаючої і мінливої обстановки. Як правило, по таких заходах складаються окремі плани. Особливо треба підкреслити необхідність ретельного планування оперативних комбінацій, як найбільше трудомісткого і складного засобу рішення оперативно-тактичних задач.

4. Моделювання результатів планованої роботи.

Дана стадія діяльності починається майже одночасно з плануванням і полягає в упорядкуванні моделі ситуації, що виникає після здійснення запланованих заходів. У цьому її основну відмінність від прогнозування розвитку оперативно-тактичної ситуації, при якому оперативний працівник припускає, що ситуація розвивається без його втручання (або втручання не переходить межу позначеного на момент прогнозування). Тут же оперативний працівник ПМ припускає, якою стане оперативно-тактична ситуація після виконання запланованих заходів (або здійснення окремого заходу). Навіщо це потрібно? Плануючи захід, забезпечуючи його виконання матеріально-технічними ресурсами і виконуючи його, оперативний працівник повинний знати, чим воно йому буде корисно. Це дозволить планувати найбільше оптимальні в даних умовах заходи та одержувати вихідну інформацію для подальшої роботи в плані перегрупування сил.

5. Матеріально-технічне забезпечення планованих заходів.

Дану стадію діяльності представляють, в основному, організаційні заходи, ціль яких забезпечити оптимальну реалізацію планів. До зазначених заходів, наприклад, відносяться: створення оперативних і слідчо-оперативних груп, інструктаж членів СОГ; залучення сил і засобів інших служб ДПС, правоохоронних, і державних органів; забезпечення технічними і спеціальними засобами; забезпечення бланками документів; екіпірування різноманітних суб’єктів оперативної роботи і т.д. і т.п. При здійсненні зазначених заходів ініціатор повинний виходити з принципу "розумної достатності", що припускає залучення обгрунтованого обсягу сил і засобів, з огляду на критерії оптимальності.

6. Реалізація запланованих заходів.

Можна сказати, що це самий відповідальний етап, заради якого здійснювалися раніше зазначені дії. У залежності від напрямків і функцій діяльності оперативних підрозділів ПМ ці заходи можуть бути спрямовані на: збір інформації про стан оперативної обстановки; пошук ознак, що свідчать про можливе вчинення злочинів і осіб, які у них беруть участь; документування злочинних дій підозрюваних; введення в розробку і виведення із неї оперативних джерел; придбання джерел оперативної інформації; попередження (припинення) злочинів; забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочинами і т.п.

Проведені заходи можна умовно розділити на такі види: основні (що безпосередньо досягають тактичні цілі); додаткові (що доповнюють основні); допоміжні (забезпечують виконання основних).

На конкретному прикладі можна проілюструвати кожний тип дій: оперативний робітник здійснює візуальне спостереження за особою, яка становить оперативний інтерес. У даному випадку його дії поділяються на: власне спостереження за об’єктом - ставиться до основних заходів; можливе візуальне спостереження за близькими зв’язками об’єкта - буде виступати додатковим заходом, результати якого можуть дати більш повну картину щодо діяльності об’єкта; використання при спостереженні засобів спеціальної техніки - забезпечує успішне виконання візуального спостереження, тобто основного заходу.

Розподіл може бути проведено і по інших критеріях (наприклад, комплексності, тривалості, спрямованості тощо).

7. Аналіз результатів виконаної роботи.

Заключна стадія діяльності носить аналітичний характер. Тут перевіряются висунуті гіпотези, наскільки виправдалося прогнозування ситуації, моделювання результатів роботи. У випадку якщо результати проведених заходів цілком відповідають моделюванню - ціль діяльності може рахуватися досягнутою.

Викладене дозволяє визначити діяльність оперативного працівника як сукупність послідовних організаційно-тактичних дій розумового і прикладного характеру, спрямованих на формування конкретної задачі і виконання її найбільше оптимальними засобами для досягнення поставлених цілей, одержання нових знань, умінь і практичних навичок.

Дата добавления: 2014-01-04