Скульптура. Склалося 2 напрямки у живопису: стара генерація, яка відстоювала

Живопис.

Склалося 2 напрямки у живопису: стара генерація, яка відстоювала

збереження українського національного стилю в мистецтві та нове покоління

митців, які ставили перед собою завдання створення нової, "пролетарської

культури". Як і в літературі, існувало декілька творчих об'єднань.

Т-во художників ім. Костанді (Одеса, 1922-29), об'єднання художників-

реалістів та аматорів мистецтва на творчих принципах передвижників.

Завдання: пропаганда знань про мистецтво. Члени: Волокидін, Шовкуненко,

Буковецький, Заузе. Не відповідало принципам компартії і було

"самоліквідовано".

Асоціація художників Червоної України (Київ, Харків, 1926-32), на

принципах революційного реалізму. В 1930 перетворено у Всеукр. асоціацію

пластичних мистецтв, а згодом у Всеукр. Асоціацію пролетарських художників.

Ідеологізація творчого життя. Партійні замовлення. В конкурсі на

проект пам'ятника Шевченко на могилі в Каневі в 1926 з 22 проектів жоден не

прийнятий. На міжнародному конкурсі на пам'ятник Шевченко в Харкові 1930 р.

жоден проект не прийнято, звинувачення скульпторів в етнографізмі,

хуторянському просвітництві, академізмі, натуралізмі. Повторний конкурс

1933 р. - 33 проекти. Відхилені проекти Кавалерідзе, Ф.Кричевського,

Петрицького, Касьяна, Б.Кратко. Прийнято проект Манізера і Лангбарда

(побудовано 1935 в саду ім. Шевченко). Манізеру було доручено спроектувати

пам'ятник Шевченко в Києві (Шевченківський парк, 1939).

Бернард Кратко (1884-1960), професор Академії Мистецтв (1919),

Працює також, як кінорежисер: конструктивістська стилізація на

історичну тематику в фільмах "Злива" по мотивам "Гайдамаків" Шевченка

(1929), "Перекоп" (1930), "Коліївщина" (1933), "Прометей" (1936), які він

поставив на Одеській кіностудії. Всі вони були засуджені, як

націоналістичні і формалістичні, внаслідок чого режисер змушений був

наступні фільми знімати в етнографічно-спрощеному стилі ("Наталка

Полтавка", 1936). Через те, що залишався в окупації, зазнав критики

Хрущова. В 1958 зняв фільм "Григорій Сковорода" за власним сценарієм, в

1961 р. фільм "Повія" за П.Мирним з Людмилою Гурченко в головній ролі.

Архітектура. Два напрямки в архітектурі: а)пошуки сучасної

національної архітектури на основі традицій бароко, б)конструктивізм.

Останній спочатку підтримувався компартією, тому що виступав проти

академізму, еклектики. В 1932-33 конструктивізм було об'явлено ворожим

стилем, запроваджено офіційний напрям в архітектурі - поєднання

конструктивізму з псевдомонументалізмом.

Найвидатнішими архітекторами цього періоду в Україні були:

Дмитро Дяченко (1887-1942), виступав проти конструктивізму,

пропагував українські барокові форми.

Автор комплексу будівель Української Сільськогосподарської Академії в Голосієво (Київ), який вважається класичним прикладом нового напрямку в архітектурі. Праці Дяченка викликали в 30-х рр. дискусію і офіціальний осуд. В 1937 вимушений був переїхати в РРФСР, дерепресований.

Олександр Вербицький (1875-1958), проф. Київського Художнього Ін-ту,

ак.Академії Архітектури УРСР. Побудував в стилі українського бароко з

елементами конструктивізму будинок Київського вокзалу (1928-33), елеватор в

Одесі.

Павло Альошин (1881-1961), використовував українські архітектурні

традиції. Побудував будинок Педагогічного музею в Києві (1909-13, буд.

Центральної Ради), буд. Ольгінської гімназії (1914-27, тепер головний

корпус АН України).

Володимир Заболотний (1898-1962), президент Академії архітектури

УРСР, побудував буд. Верховної Ради УРСР (1936-39).

Дата добавления: 2014-01-04