Кліматичні екотипи, або кліматичні раси

Під кліматичними екотипами, або кліматичними расами чи клімаекотипами розуміють групи однорідних генетично споріднених природних ценопопуляцій, кожна з яких займає певну властиву їй частину ареалу виду, сформувалась під впливом кліматичних умов і відрізняється одна від іншої не лише поширенням, а й рядом зовнішніх і внутрішніх ознак і властивостей.

Деякі геоботаніки термін "кліматичні екотипи" вживають у більш широкому плані і розглядають їх як географічні екотипи. Так, географічні екотипи чітко виявляються в сосни звичайної (Pinus sylvestris), яка має великий ареал поширення, котрий охоплює Євразію, а також росте й різних висотних зонах та висотних поясах. Якщо відібрати культури зразків і виростити їх на одній території та в однорідних умовах, то виявиться, що сосна з північної частини ареалу, наприклад, з Кольського півострова, відрізняється від популяцій української сосни або середньоросійської, а особливо карпатської чи кримської уповільненим ростом, дрібною хвоєю, формою крони, забарвленням і величиною насіння та іншими морфометричними ознаками.

Однак слід мати на увазі, що географічні екотипи сформува­лися під впливом комплексної дії фізико-географічних факторів (тобто кліматичних, орографічних і едафічних), а клімаекотипи – тільки під впливом кліматичних умов. Ілюстрацією цьому може служити едельвейс, або білотка альпійська (Leontopodium alpinum), який росте на висоті 1800-2000 м н. р. м. Вирощений у Ботанічному саду Ужгород­ського держуніверситету, едельвейс зберігав низькорослість стеб­ла, опушеність, яскравість забарвлення тощо. Ще одним прикладом може служити біловус стиснутий (Nardus stricta). Високогірні екотипи, зібрані на висоті 1500 м н. р. м. зберігали низькорослість, купинястість, стиснутість суцвіть, колір квіток, довжину кореневої системи та інші параметри високогірних географічних рас, відмін­ні від передгірних, що зростають на висоті до 200 м н. р. м. Деякі флористи і систематики кліматичні або географічні екотипи часто підносять у ранг підвиду або навіть особливого виду, якщо екотипи чітко виділяються морфологічно і займають значну площу (тобто відповідають критеріям виду хоча б по двох параметрах — морфо­логії і географії). Але трапляється, що в межах одного підвиду ви­діляється кілька кліматичних екотипів. Частіше подібні явища ма­ють місце в гірських системах, де один підвид може бути предс­тавлений кількома кліматичними екотипами (наприклад, екотипи передгірної рівнини, верхнього гірського лісового поясу, субальпій­ського поясу тощо).

Дата добавления: 2014-01-04