Ознайомлювальний аспект

План.

Тема: Духовність та сімейні відносини (2 год.).

Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

Документальне оформлення нематеріальних активів

Для первинного оформлення операцій з руху нематеріальних активів використовують документи форми яких встановлені наказом Мінфін від 22.11.2004 року № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»:

НА-1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Для їх обліку призначений рахунок 12 «Нематеріальні активи», до якого відкриваються субрахунки:

121 - Авторські та суміжні з ними права;

122 - Інші нематеріальні активи.

За дебетом субрахунків рахунку 12 і кредитом відповідних субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» або 6 «Поточні зобов'язання» відображають вартість придбаних нематеріальних активів. Одночасно роблять запис у дебет відповідного субрахунку класу 8 «Витрати» і кредит субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами». За кредитом субрахунків рахунку 12 і дебетом субрахунків 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами», 133 «Знос нематеріальних активів» записують суми вибуття нематеріальних активів.

Синтетичний облік надходження нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальних ордерах №4 і №6, вибуття – в меморальному ордері №9, а нарахування зносу - меморіальному ордері форми 274.

Аналітичний облік ведуть по кожному окремому об'єкту в інвентарних картках ф. НА-2.

Мета: охарактеризувати вплив духовності на сімейні відносини; сприяти розвитку у студентів навичок роботи з сім'єю; виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. – М., 2004.

2. Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб., 2000.

3. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб, 2002.

4. Кун Д. Основы психологии. Все тайны поведения человека. – М., 2003.

5. Коттлер Дж., Браун Д. Психологическое консультирование. – СПб., 2004.

1. Духовний розвиток через любов.

2. Духовний розвиток через обов'язки.

3. Духовний розвиток через пробачення та прийняття.

З розвитком шлюбу та відносин відбувається й особисте зростання партнерів.

Духовність – трансцендентне розуміння значення та цілі в житті. Це бажання підкріпити свій об'єктивний досвід вірою. Філософські системи можуть спрямувати та підтримати в самих важких кризах життя.

Духовність є задачею когнітивного розвитку, яка постає перед дорослу людину. Коли все відбувається належним чином, у людини з'являється бажання зрозуміти більш високі цілі свого життя, ніж блага та чуттєві задоволення.

Духовно розвинуті люди мають спільні риси: готовність до компромісу, широкі погляди, розглядають життя в широкій палітрі ледве вловимих відтінків.

Різні сперечання, компроміси та кризи у подружньому житті допомагають індивідам досягти більш глибокого розуміння. Шлюб надає ряд унікальних можливостей для духовних відкриттів та розвитку. Іноді значення життя розуміється саме в подружньому союзі, що стає основою духовного шлюбу. У духовному шлюбі подружжя щасливе та задоволене шлюбом.

Проблема складається в тому, щоб визначити, що є первинним. Або ці люди задоволені своїм шлюбом, тому що досягли певної зрілості та випрацювали міцні принципи, мають певну дисциплінованість та емоційну енергію для того, щоб збагатити відносини. Або ж міцний шлюб культивує ці характеристики.

Духовний розвиток через близькість:

1. Зобов’язання.

2. Емоційна близькість.

3. Когнітивна близькість (партнер знає мрії, цінності, повсякденні пригоди, страхи та упередження).

4. Фізична близькість.

5. Взаємність.

Поняття близькість включає те, що люди сумісно проводять час, мають розмови, прислуховуються до потреб один одного, тобто комуніціюють.

Саморозкриття є найбільш важливим фактором в утворенні близьких відносин і є дією обох партнерів.

Духовний розвиток через сексуальні відносини.

Сексуальні проблеми знижують рівень задоволеності шлюбом. Однак їх вдале розв'язання сприяє зближенню партнерів, а відповідно, і їх духовному розвитку.

По-перше, майже у всіх людей відмічається дисфункція сексуальних позицій (сексуальні забобони).

По-друге, низький рівень сексуального спілкування заважає отримати задоволення від сімейного життя. Для того, щоб навчитися відкрито обговорювати питання, які стосуються сексу, необхідно оволодіти навичками: навитися ініціювати сексуальну активність та відмовитись займатися сексом так, щоб не ображати партнера; розвивати спільну мову, щоб обговорювати певні техніки; ділитися сексуальними вподобаннями та фантазіями. Увага на три сфери: позиції, комунікації, інформація, спрямованість на розвиток здатності чоловіка бути емоційно експресивним і більш точно сприймати сексуальні потреби та бажання своїх дружин. Результатами таких потреб є те, що жінка починає приймати себе, і як чоловіки, так і жінки вказують на те, що в них зростає почуття задоволеності сексуальними відносинами.

Особистісне зростання та зрілість можуть досягатися через сексуальну близькість.

Духовний розвиток через зобов’язання.

Подружнє задоволення часто тримається на співвідношенні зобов'язань, в основу яких покладено вірність та зобов'язання.

Зобов'язання пов'язане з почуттям вірності. В ідеальному шлюбі є рівність почуттів та зобов'язань. В проблемному – залишаються зобов'язання, але люди продовжують жити в шлюбі, оскільки знають, що розлучення принесе ще більше особистих та соціальних втрат. Тому треба відшукувати новаторські способи відновлення почуттів між членами подружжя.

Методика Грей (неортодоксальні методики).

Созалежність. Созаледний партнер прив'язує своє життя тому, щоб дозволити партнеру, який має проблему функціонувати більш ефективно, продовжуючи залишатися залежним. Подружня підтримка схожа на соціалістичну угоду, щодо віддачи за можливість, а брати за потребами. Лише коли за добротою ховається бажання зберегти неконтрольовану звичку, є созалежністю.

Духовний розвиток через пробачення та прийняття.

Причина багатьох розлучень – невміння прощати. Прийняття слід відрізняти від синдрому забитого подружжя. Справжнє прийняття може бути лише тоді, коли обидва подружжя непогано функціонують як разом, так і як окремі особистості.

Консультант навчає клієнтів толерантності.

Духовний розвиток через згоду.

Розвинуті духовно люди зазвичай мають партнерів зі схожими цінностями та позиціями. Ця конгруентність основних поглядів є результатом сумісних ритуалів, схожих стратегією розв'язання проблем, засновується на розвиту цінностей.

Під час першого читання оригіналу редакторові важливо з'ясувати для себе кілька принципових позицій, від чого залежатиме прийняття рішення: випускати чи не випускати книгу в світ, якою буде міра авторського чи редакторського втручання в текст під час його підготовки до друку. А саме:

• актуальність та новизна теми;

• ступінь її розробки;

• адресне призначення;

• рівень використання автором найновішої літератури, залучення архівних матеріалів.

На цьому етапі редактор може виявити, що принесене автором "наукове відкриття" вже давно відкрите його попередниками; що тема лише окреслена, але сповна не розроблена; що адресована, скажімо, аспірантам і викладачам книга нічого нового їм не дасть, оскільки базується на застарілому, скомпільованому з чужих тестів, матеріалі; що значна частина розділів чи підрозділів запозичена з якихось Інтернет-сайтів тощо.

Постановка і пошук відповідей на зазначені питання саме в такій площині показує, яким серйозним набором кваліфікаційних характеристик має володіти редактор наукового видання.

Дата добавления: 2014-01-04