Офіційно-діловий стиль, його підстилі та жанри

Рік

Рудюк В.Л.

Лекція№7
Тема: «Штучний аборт,ускладнення.»
«Морально-етичні аспекти.»
«Ускладнення.»

План
1.Статистика переривання вагітності в Україні.
2.Термін виконання аборту.
3.Соціальні показники.
4.Медичні показники.
5.Морально-етичні проблеми.
6.Перинатальна психологія.
7.Ускладнення штучного аборту:гострі та відстроченної.
8.Фармакологічний аборт,як альтернатива штучного аборту.

Самостійна позааудиторна работа:
1.Аборт.
2.Підготовка інструментів до операції.
3.Моральні та соціальні аспекти.
Література:
С.Хміль «Медсестринство в гінекології»сторінка 245-246.

Більшість людей не знають,що відбувається під час аборту.Багато жінок,які зробили аборт,не були цілком обізнані в тому,що вони вбили дитину:До 3 міс це не зовсім людина,це лише тільки….
Це не правда!Під час аборту вбивати дитину!
Майже всі діти,котрі через аборт насильно видалені з материнського лона,є старші 8 тиж.Усі органи в цьому віці вже є наявним.Діти потребують уже лише їжі та часу,щоб рости.Їх вбивають за допомогою респіраторного - вакуумного методу(найпоширеніша форма аборту),вишкрібання або - старших дітей-за допомогою гормонального методу та кесаревого розтину.
Дитина має страх перед смертю та відчуває біль,коли у неї відбирають життя.Уже на 28-й день сформований і функціонує лицевий нерв з усіма трьома розгалуженнями на обличчі. На 6-тижні у руках уже наявні чутливі нервові закінчення,які є власне болепровідними волокнами.
Ультразвукові записи свідчать,що пульс дитини під час насильницького відкриття маткового зіва збільшується до 200 ударів на 1хв.
У відчайдушній і марній боротьбі дитина намагається відхилитися від смертоносних інструментів.На ультразвукових відбитках видно,як дитина,коли під час аборту розвивають іі тіло,у смертельному жаху відкриває свій ротик для німого крику.
Аборт -це переривання вагітності протягом перших 28тиж.(7 акушерських місяців).Аборт до 12тиж вагітності називають раннім,після цього термін-пізнім. Плід,який народився до 28-го тижня,має масу тіла меншу ніж 1000г,зріст-до 35 см. Аборт поділяють на мимовільні й штучні.
Мимовільний аборт -Виникає без стороннього втручання частота його становить2-8% від загальної кількості вагітностей. Основні причини-це різноманітні нейроендокринні розлади,недорозвинення статевих органів,штучне переривання попередніх вагітностей, ізоантигена несумісність крові матері та плода за резус-фактором та групою,наявність хронічних вогнищ інфекції,зокрема у статевих органах,інтоксикації,вплив радіації та інші. Безпосередніми чинниками не виношуванням можуть бути фізичні та психологічні травми.
Штучний аборт. Штучним абортом називають переривання вагітності в акушерському стаціонарі. Переривання вагітності в ранні терміни здійснюється за бажанням жінки до 12 тиж за відсутності протипоказань. Протипоказаннями є гострі та під гострі запальні захворювання жіночої статевої сфери,гострі інфекційні захворювання чи запальні процеси будь-якої локонізації. Операція може бути виконана тільки після ліквідації патологічних явищ,оскільки наявність вогнищ інфекції в організмі створює високий ризик ускладнень після оперативного втручання.
З 130го до 28-го тижня вагітності переривають тільки за медичними показниками за наявності у вагітної важких захворювань,коли прогресування вагітності та пологи можуть становити загрозу життю жінки,а також за соціальними показанням-вік до 16 років,наявність 3 і більше дітей,дитини –інваліда,смерть чоловіка в період вагітності,розлучення,ув’язнення,позбавлення материнських прав.
За способом проведення штучного аборти поділяють на: міні-аборт,аборт у ранні терміни вагітності(до 12 тиж);аборт у пізні терміни вагітності(від 13 до 28 тиж)
Міні-аборт - здійснюється до 21-ї доби затримки менструації шляхом відсмоктування вмісту порожнини матки електровакуумним насосом.
Під час міні-аборту не використовують металеві розширювачі, таким чинником не ушкоджується м’язів апарат шийки матки і рідніше виникають ускладнення,які є причиною не виношування вагітності. Міні-аборт проводять під місцевим знеболюванням. Операція триває не більше ніж1,5-2 хв.
Три – чотири дні після аборту необхідні уникати переохолоджень,виключати фізичне навантаження. Протягом 3 тиж забороняється статеве життя. Необхідно спостерігати за своєчасним спородженням кишечнику та сечового міхура.Через 2 тиж.потрібно проконсультуватися у гінеколога.
Аборт у ранні терміни вагітності. Операцію проводить лише лікар акушер -гінеколог. За проведення втручань,спрямованих на переривання вагітності,іншим особам,зокрема середніми медичними працівниками,чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність.
Обстеження:гінекологічний огляд,аналіз крові на СНІД,визначення групи крові.

Інструментарій:дзеркало Сімпса і підіймач,кульові щипці Мюзо,розширювачі Гегера,матковий зонд,довгі пінцети,аборт цанг,кюретки№2,4,6 вакуум –апарат,наконечники для вакума-апарата.
Знеболювання: внутрішньовенний наркоз або місцева анестезія.

Техніка операції:Зовнішні статеві органи обробляють йодонатом Уводять дзеркало Сімпса.Піхву та шийку матки обробляють 5% розчином йоду. Оголюють шийку матки в дзеркалах та захоплюють її кульковими щипцями за передню губу. Видаляють підіймач. Лікар утримує шийку матки кульовими щипцями,нижнє дзеркало передають медичній сестрі,що асистує під час операції.Проводять зондування порожнини матки з метою встановлення прохідності та напрямку каналу шийки матки,довжини та форми порожнини матки.Далі проводять розширювання каналу шийки матки розширювачами Гегера від №4-6до 12-13(номер розширювача дорівнює його діаметру в міліметрах).Після разширення здійснюють руйнування і видалення плодового яйца кюреткою№6,абортацангом або шляхом вакуум-аспірації.Видаливги плодове яйце,проводять контрольне вишкрібання стінок порожнини матки і трубних канальців кюретками № 4і 2.Переконавшись у тому,що плодове яйце і децидуальна оболонка видалені повністю,матка скоротилася добре,кровотечі немає,кулькові щипці з шийки матки знімають,шийку матки обробляють 5 % розчином йоду,дзеркало виводять з піхви.
Догляд за хворою після операції. Жінку перевозять на каталці в палату. На них живота кладуть міхур з льодом. Уводять скорочувальні засоби-1мл окситоцину або метилергометрину внутрішньомязово.Протягом першої доби періодично контролюють стан хворої:самопочуття,скарги,пульс,АТ,температура тіла,кількість та характер виділень зі статевих шляхів. За відсутності ускладнень жінку виписують додому на 2-гу добу після аборту.
Медикаментозний аборт дозволяє уникнути внутрішнього втручання,ризику,пов’язаного з анестезією,травмування внутрішніх статевих органів.
Аборт -це не кінець,а,навпаки початок проблем. Не тільки дитину вбивають під час аборту,а й жінки зазнають фізичних і психічних травм.
Фізичні наслідки штучного аборту
Під час аборту можливі такі ускладнення:
-перфорація стінки матки
-кровотеча
Після аборту можуть виникати:
- ендометрит - запалення слизової оболонки матки;
-параметрит-запалення навколо маткової клітковини;
-патологічні пологи -(передчасний або ранній розрив плодових оболонок,слабкість пологової діяльності,позаматкова вагітність)
- жіноче безпліддя;
- важкі психічні розлади;
Штучні аборти негативно впливають на перебіг і закінчення наступних пологів. Під час пологів маже виникнути передчасний або ранній розрив плодових оболонок,слабкість пологів діяльності,аномалії і відшарування плаценти.

Психічні наслідки аборту.
Призначення,а отже-сутність жінки-давати й оберігати життя. Убивство дитини суперечить природі жінки,її вродженому материнському інстинкті.Саме тому немає жінки,для якої аборт минув би безслідно. Багато жінок протягом року не можуть відновити свій психологічний стан після цієї події. У деяких діагностують нервові захворювання,котрі через свою довго тривалість вимагають лікування у неврологічних клініках. Убита дитина живе в її спогадах і уяві протягом усього життя.
Лікарі часто спостерігають у жінок які вдалися на аборт,цілу низьку психічних захворювань:
- відчуття страху,та страшні сні
- безсоння
- депресія із способами самогубства
- проблеми у подружньому житті
- відшукування знищеної дитини з-поміж її одноліток

Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському житті, законодавстві, адміністративно-господарській діяльності.

Основне призначення стилю – регулювати ділові стосунки громадян у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.

Основні стильові ознаки: нейтральний тон викладу, стислість, чіткість, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту, документальність (кожен офіційний папір повинен мати характер документа), стабільність (довго зберігає традиційні форми).

Для офіційно-ділового стилю основною є функція повідомлення громадян, установ і організацій щодо законів, розпоряджень та іншої офіційної інформації, яка вступає в дію чи виводиться з обігу на всіх рівнях державного, суспільного, громадського й виробничого життя.

Офіційно-діловий стиль прийнято називати книжним, писемним, оскільки основними його текстами є офіційні папери, проте він має й усну форму (переговори на різних рівнях державної і громадської влади, офіційні зустрічі, ділові розмови, прийоми громадян тощо).

Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:

1) законодавчий;

2) дипломатичний;

3) адміністративно-канцелярський.

Законодавчий підстиль складають документи, які виконують настановчо-регулювальну функцію в державному й суспільному житті, утверджують обов’язкові правові норми. Цей підстиль реалізується в таких жанрах: закон, указ, статут, постанова, кодекс.

Дипломатичний підстиль обслуговує дипломатичну службу, контакти Української держави з іншими державами, міжнародним співтовариством і всесвітніми організаціями. До дипломатичних належать:

- Організаційно-регулювальні документи (конвенція – міжнародна угода з якого-небудь спеціального питання, пакт – міжнародний договір, протокол про наміри);

- Організаційно-впливові документи (нота – міжнародне письмове звернення одного уряду до іншого, міжнародна заява);

- Інформативно-описові документи (меморандум – дипломатичний документ з викладом суті питань, які обговорюються; звичайно додається до ноти, комюніке – міжнародне повідомлення).

Адміністративно-канцелярський підстиль забезпечує зв’язок усього управлінсько-виконавчого апарату держави між його внутрішніми підрозділами й кожним громадянином держави. З-поміж адміністративно-канцелярської документації виділяють: розпорядчу (наказ, резолюція, розпорядження); організаційну (інструкція, положення, статут); господарсько-договірну (договір, трудова угода, контракт); обліково-фінансову (акт, доручення, розписка, накладна); довідково-інформаційну (доповідна та пояснювальна записки, довідка, листи, запрошення, оголошення); щодо особового складу (автобіографія, резюме, заява, характеристика, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів).

Дата добавления: 2014-01-04