Розділи річного плану

Вимоги до аналізу підсумків

План відбиває суть, стиль, систему діяльності школи

Досвід роботи засвідчує, що системо утворюючим фактором у розробці плану є мета, а план, складений за вищезазначеною технологією, є програмно-цільовим. Працюючи за таким планом, колектив школи досягає системності і має основу для підвищення ефективності роботи в цілому, на всіх ланках і рівнях функціо­нування, має можливість досягнення інтегрального результату, який був перед­бачений метою.

Протягом двох років адміністрація школи працює над упровадженням науко­вих основ управління школою, і перш за все це стосується планування.

Відбір розділів річного плану нашої школи здійснюється за напрямками діяль­ності школи.

1. Робота із забезпечення загальної середньої освіти. Соціальний захист школярів.

2. Виховна робота школи. Спільна робота з батьками.

3. Система роботи з педагогічними кадрами. Підвищення їх кваліфікації.

4. Контрольно-аналітична діяльність.

5. Організаційно-педагогічні заходи.

6. Фінансово-господарська діяльність. Зміцнення навчально-матеріальної бази школи.

Аналіз підсумків навчального року проводимо за кінцевими результатами діяль­ності школи. При його проведенні намагаємося дотримуватись основних вимог.

1. Усі результати оцінюються з позиції виконання завдань року і виконання запланованого.

2. Якість роботи шкільного колективу, окремих учителів, їх об'єднань оцінюється з точки зору досягнутих ними результатів.

3. Поєднуються якісні і кількісні показники при визначенні результатів, вико­ристовуються порівняння їх із попередніми роками.

4. Крім загальної оцінки стану і результатів педагогічного процесу в школі, розглядається результативність у класах із предметів, окремих учителів.

Ю. А. Конаржевський у своїй книзі «Аналіз підсумків навчального року» під­креслює, що в підсумковому педагогічному аналізі дуже важливо розглянути ці­лісну систему зв'язків, які характеризують взаємодії кінцевих результатів діяль­ності школи з факторами і причинами їх досягнення.

Як показує досвід, на якість навчальних досягнень учнів як один із кінцевих результатів діяльності школи впливає якість викладання, яка, у свою чергу, може бути вища або нижча залежно від рівня організації праці вчителів, ефективності системи роботи з педагогічними кадрами, що склалася в школі, матеріальних і гігієнічних умов їх праці та якості управління.

Маємо на увазі шість покрокових ланцюжків діяльності керівника, кожний із яких дає можливість керівнику школи зорієнтуватися не тільки у виборі й оцінці кінцевих результа­тів діяльності шкільного колективу, але й у визначенні факторів і причин (ре­зультат—фактор—причини):

1. Якість навчальних досягнень — якість викладання — раціональна організа­ція праці — робота з педагогічними кадрами — матеріальні й санітарно-гігієнічні умови — система ВШК.

2. Рівень вихованості — якість виховної роботи — система роботи з педагогіч­ними кадрами — система роботи з батьками — система ВШК.

3. Готовність до праці — трудова підготовка — робота з кадрами — робота з батьками — робота з позашкільними закладами — система ВШК.

4. Готовність до продовження навчання — якість навчальних досягнень — якість викладання — раціональна організація навчальної праці — навчально-матеріаль­на база — робота з кадрами — система ВШК.

5. Збереження здоров'я дітей — фізична культура і медичне обслуговування — раціональна організація праці — робота з кадрами — робота з батьками — систе­ма ВШК.

6. Виконання загальної освіти — створення умов для забезпечення прав особи­стості на отримання освіти з урахуванням індивідуальних можливостей і інтере­сів учнів — система ВШК.

По-новому ми підійшли до планування розділу «Робота з педагогічними кадра­ми. Підвищення їх кваліфікації»: помісячно заплановані не тільки форми роботи з учителями, а й питання, що вивчаються, мета, форми і методи їх вивчення.

Виховна робота в школі планується за двома періодами, які передбачають ви­конання п'яти програм: «Здоров'я», «Спілкування», «Навчання», «Дозвілля», «Спосіб життя».

План створюється на демократичних засадах, бо в його складенні беруть участь практично всі: методична рада, голови МО, адміністрація школи, група досвідчених педагогів, класні керівники, рада старшокласників, творчі групи вчителів школи.

На останньому засіданні методичної ради (травень) творчі групи захищають свої проекти. У школі створені і працюють творчі групи вчителів із розробки технологічних карт уроків та з актуальних проблем національного виховання.

Технологічна карта як форма планування припускає вирішення питань, які повинні конкретизуватися відносно кожного уроку:

• Яка мета навчання може бути досягнута при вивченні тієї чи іншої теми, які нові елементи знань, на якому рівні потрібно розкрити вчителю і засвоїти учням на даному етапі, які спеціальні і загальні навчальні вміння формують­ся і розвиваються при вивченні теми, яку роль відіграє тема у навчальному курсі?

• Які методичні засоби треба використати на кожному етапі уроку?

• Яким організаційним формам навчання найбільше відповідає зміст навчально­го матеріалу і рівень підготовки учнів?

• Які кінцеві результати навчання?

Технологічна карта складається кожним учителем індивідуально, з ураху­ванням своїх можливостей і навчальних досягнень учнів.

Тип організаційної структури управління школою — лінійно-функціональний.

Згідно з цим типом функції директора зводяться до координації діяльності фун­кціональних підрозділів.

Діє механізм чіткого розподілу обов'язків між заступ­никами директора, головами МО, педагогічною та методичною радами, радою школи. Деякі адміністративні повноваження у школі делеговані головам МО, досвідченим учителям, керівникам творчих груп, профспілковому комітету. Ад­міністрація школи залучає їх до корекції та контролю за виконанням навчальних програм, розподілу педагогічного навантаження, здійснення контролю за станом викладання навчальних предметів, педагогічного аналізу.

Ефективність здійснення керівництва управлінським персоналом значною мі­рою залежить від того, який стиль керівництва використовує керівний склад школи, та від уміння управлінського персоналу діагностувати психологічні харак­теристики групового об'єкта управління (яким є колектив школи), враховувати особливості психологічного клімату колективу та прогнозувати його розвиток.

Як свідчить наука, стиль керівництва — це цілісна, відносно стійка система методів, способів, прийомів впливу керівника освітньої установи (або групи керів­ників) на колектив із метою виконання управлінських функцій, яка характеризується певними індивідуально-типологічними особливостями.

Аналізуючи зміст поняття «стиль керівництва», можна зазначити, що це по­няття є вужчим, ніж поняття «стиль управлінської діяльності». Останнє відобра­жає найхарактернішу для керівника систему методів, прийомів, способів здійснення управлінської діяльності загалом (забезпечення планування, організації та контролю; прийняття управлінських рішень; здійснення комунікації; врахуван­ня мотивації).

Відповідно до існуючих у психології підходів психологічний клімат шкільного колективу можна визначити як відносно стійкий психічний стан (настрій) колективу, що відображає особливості його життєдіяльності.

Так виникла необхідність діагностування стилю керівництва, психологічного клімату колективу.

Дата добавления: 2014-01-04