Композиція фірмового знаку

Лекція №7

Образотворчими товарними знаками можуть бути реалістичні або стилізовані зображення предметів, тварин, абстрактні фігури й лінії, орнаменти, художньо виконані шрифтові елементи, а також композиції вище зазначених елементів.

В XIX в. як товарні знаки використовувалися сюжетні композиції. Вони більше походили на графічні ілюстрації, зменшені до розмірів мініатюри, і містили безліч дрібних деталей, докладних зображень об'єктів, тонкі штрихування й складні заливання.

У наші дні зросла роль «знаковості», смислове значення - не найбільш головна вимога. Як правило, товарний знак не ілюструє вид діяльності або назву фірми, хоча є виключення. Найчастіше використовуються різні абстрактні зображення, що викликають певні асоціації й образи.

Знак - добуток графічного дизайну, що підкоряється всім законам композиції. У композиції знака у відношенні злемент-простір обов'язкова домінанта елементів, вони не мають розвитку в просторі, силові лінії спрямовані до центра, силові поля підсумовуються. Вся композиція однозначна, автономна, обмежена. Вона - констатація візуального факту. Вид такої композиції - фронтальна. Головне в ній - декоративність, акцент кольорів і контраст контуру. Така композиція - сигнал, команда до дій.

Основна мета знака - не глибокі почуття й переживання, а фіксація погляду, тому він повинен бути оптимально складним й, у той же час, лаконічним. Сприйняття повинне бути ясним і чітким.

Знак не зобов'язаний взаємодіяти з навколишніми його зображеннями. Він «одномірний», сприймається самостійним акордом. При об'єднанні знака з іншими образотворчими елементами в рекламі, оформленні ділової документації або інтер'єрі приміщень, створюється «ділове співробітництво», «груповий портрет», у якому ніхто не заважає один одному. При цьому знак повинен різко відрізнятися від інших аналогічних об'єктів. Необхідно чітко відслідковувати його індивідуальність.

Композиційні вимоги до фірмових знаків:

- композиція закрита;

- силові лінії спрямовані до центра;

- дотримана рівновага між всіма елементами;

- чітко визначений ритм;

- вся композиція знака дуже щільна, тобто охоплюється одним поглядом.

Види форм графічних знаків:

1) тверда геометрична;

2) аморфна;

3) шрифтова.

У кожної із цих форм є свої особливості.

Графічна простота геометричних елементів (квадрати, кола, багатокутники та ін.) буває дуже виразна, але набір вихідних примітивів обмежений. Неминучі повтори й аналогії. Крім того, іноді характер діяльності фірми або смак замовника вимагає більше складного й динамічного зображення.

У випадку аморфної форми часто імітується «рукотворна» техніка зображення абстрактних знаків, наприклад, штрих фломастера або мазок грубою кистю. Такий знак повинен бути досить лаконічним, «простим» у психологічному відношенні. Якщо композиція з геометричних примітивів може містити кілька кольорів, то аморфні об'єкти повинні бути дуже стриманими по кольорах. Це компенсує складність форми.

Величезна кількість сучасних фірмових знаків створюється на основі шрифтових елементів. Словесні знаки й логотипи, як правило, краще розрізняються й запам'ятовуються.

Виділяють три шляхи створення композиції графічного знака:

- формальна (абстрактна) композиція - знак-індекс;

- стилізація реального об'єкта - образотворчий знак;

- шрифтова композиція.

Перший варіант найбільш популярний у наші дні. Графічна структура знака-індексу не пов'язана зі смисловим змістом, знак абстрактний. Отже, не повинно бути ніяких ознак, здатних викликати предметні асоціації, композиція знака повинна бути строго формальною. У цьому випадку особливо тверді вимоги пред'являються до чіткості форми.

Побудова знака-індексу починається з пошуку базової структурної схеми, що виконує роль «каркаса» майбутньої форми. Зазвичай, за основу береться сукупність найпростіших геометричних форм: кіл, квадратів, трикутників, овалів, трапецій і т.д. Надалі ця схема (внутрішня структура, каркас знака) наповнюється формою, що надає знаку індивідуальність і візуальну активність. По одній схемі можна побудувати безліч знаків. Абстрактні геометричні форми, що становлять схему-основу, необхідно структурувати і виділити композиційно значимі складові елементи. По одній схемі можна створити геометричну й скульптурну пластику, тобто плоску й об'ємну композиції.

Закінчена композиція повинна бути простою. Не примітивною, а простою, тобто цілісною, однорідною, лаконічною. Простота гарного знака сприймається не як вихідний стан, а як кінцевий результат, підсумок, коли відсічене все зайве. Графічна структура знака повинна бути такою, щоб його сприйняття не залежало від масштабу зображення. Знак повинен добре виглядати і на візитній картці, і на плакаті.

Один зі шляхів створення знака-індексу - конструювання його з геометричних фігур, які складаються в строгу графічну композицію.

Головні вимоги, які пред’являються до фірмового знака, - оригінальність й впізнаваємість. Щоб знак був цікавим, необхідний візуальний ефект, якийсь «візуальний секрет». У знаках-індексах це, зазвичай, ілюзія об’єму, другого плану, перспективи, контрформи.

Другий спосіб створення композиції графічного знака – це стилізація об'єктів. Це складне завдання, до того ж це часто приводить до повторення тем, а одне з основних достоїнств знака - розрізнення, несхожість на інші. Тому цей спосіб використовується рідше.

Третій спосіб – шрифтова композиція. Це створення логотипів.

Дата добавления: 2014-01-04