Нервова булімія

Надособистістний контекст.

Ідеал жіночої краси надзвичайно мінливий і на сьогодні ідеал середньої ваги жінок на 13-19% нижчий норми.

КОМОРБИДНІСТЬ.

· анорексія + депресія – 73%;

· анорексія + розлади особистості – 74%;

· + обсесивно-компульсивні озаки;

· + тривожні розлади;

Курс розвитку:

· повне одужання лише у 10%;

· 50% лише часткова ремісія;

· 50% навіть після лікування демонструють порушення, соціальні фобії та уникнення сексуальних відносин;

· іноді анорексія є передвісником булімії;

Вона характеризується, як повторюючимися епізодами ненажерливості, так і швидким споживанням великої кількості їжі протягом невеликого періоду часу. За обжерливість слідують періоди спроб попередити додавання у вазі, шляхом штучно викликаної рвоти та використанням очищувальних засобів або засобами голодування (очищувальний тип) чи виснажливими фізичними вправами (неочищувальний тип).

Обжерливість слід відрізняти від нормального переїдання. Справжня обжерливість передбачає поїдання великої кількості їжі за невеликий проміжок часу за фактично відсутнього почуття голоду – відчуття дискомфорту, навіть болю і наступне почуття відрази до себе, або депресія. Саме втрата контролю за споживанням їжі і відрізняє ненажерливість від переїдання.

Поширеність: 1-4%, є менш рідкісною, ніж анорексія. 10-15% від загальної кількості хворих на булімію – чоловіки.

ЕТІОЛОГІЯ. Органічний контекст: матері підлітків з діагнозом булімія часто страждають ожирінням. Тому є припущення, що вагу заважає скинути конституційна генетична схильність до повноти. Ряд досліджень вказує на недостатній рівень серотоніну, є припущення, що низький рівень серотоніну може погіршити здатність мозку реєструвати надходження до організму вуглеводів. Також варто зазначити, що дієта надає психологічний і фізіологічний вплив, який збільшує потребу в їжі та обжерливість.

Внутрішньособистістний контекст. Хоча не існує певного типу «булімічної особистості» внутрішньособистістні фактори пов’язані з булімією включають перфекціонізм – потяг до самовдосконалення та самоосуд, потребу в похвалі та низьку самооцінку + тривожність; чуттєвість до неприйняття їх оточуючими, вони дуже честолюбні. у дитинстві вони часто вирізняються непристосованістю до та відчуженням від своєї сімї. Більш того їх поведінка екстравертована і вони частіше зловживають алкоголем, здійснюють крадіжки, спроби суїциду, страждають емоційною нестійкістю, але не депресією + проблеми з саморегуляцією.

Міжособистісний контекст. Відносини з однолітками:

· ініціювання у підлітків з булімічною поведінкою, вони більш комунікативні, частіше звертають на себе увагу, адекватно функціонуючи між собою у своїй соціальній сфері;

· такі підлітки більш сексуально активні, аніж підлітки-анорексики, деякі навіть ведуть безладне статеве життя, причому отримуючи менше сексуального задоволення, ніж інші молоді люди;

· вони прагнуть сексу не для задоволення, а просто підкорюються зовнішньому тиску, через відчуження потреби соціального схвалення та складності з самоідентифікацією і соціальним схваленням;

· але коли закріплюється цикл обжерливість – очищення, сором пов'язаний з цим процесом, зазвичай ізолює підлітків від їх однолітків, бо їх думки зайняті їжею.

Сімейний вплив: спостерігається сімейна патологія – депресія, зловживання психотропними речовинами. сімейні відносини є заплутаними, ригідними. Булімію характеризує сімейна дисгармонія, часті конфлікти та відверта ворожість з рідкісними проявами любові в своїх інтеракціях та у випадках спроб дочки стверджувати свою індивідуальність, якщо матір чинить опір.

Надособистістний контекст: Моделі краси, тиск з боку оточення.

КОМОРБИДНІСТЬ:

· 80% + тривожні розлади;

· 35-78% симптоми депресії;

· має місце обсесивно-компульсивний розлад;

· третина характеризується зловживанням психоактивними речовинами, у тому числі стимуляторами для зниження ваги;

· половина мають критерії розладу особистості.

Курс розвитку: Періоди ремісії відносно великі, але є перспектива чергування ремісній з рецидивами.

Втручання. Малоефективне взагалі, фармакотерапія неефективна.

Психодинамічна терапія: обмежений успіх, мета – підібрати більш раціональний режим харчування, перемогти почуття неадекватності та досягти самоповаги й автономності.

Модифікаційна поведінка: оперантне обумовлення не дає тривалих результатів.

Когнітивна терапія – успішна при булімії, її мета - зміна когнітивних викривлень та ірраціональних уявлень про харчування та власну особу.

Сімейна терапія: розрив патернів сплутаності та ригідності. прийоми – сімейний сніданок.

Поведінкова терапія: зміна проблеми режиму харчування і батьківських інтеракцій.

Дата добавления: 2014-01-04