Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів

Лекція

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Електротехнічна частина освітлювальних і опромінювальних установок

Проектування оптичного освітлення

Освітлювальні та опромінювальні установки

Промисловість випускає великий асортимент освітлювальних і опромінювальних установок.

Для опромінення рослин в теплицях промисловість випускає тепличні опромінювачі типу ОР–400 з лампою ДРЛФ–400; ОГС–01 «Фотос» з лампами ДРИ–1000–6; ДРИ 2000–6; установку УОРТ–2–3000 з лампою ДМЗ–3000 і тощо.

Установки ультрафіолетового випромінювання. Вітамін D.

Стаціонарні опромінювачі ОЕ 1; ЕО–1; ОРК–2.

Самохіді установки УОК–1; ОБП.

Універсальна установка інфрачервоного обігріву, ультрафіолетового опромінення та освітлення ЕРИКО–1.

Установки інфрачервоного випромінювання

ССПО 1–250–001 з лампами ИКЗК–220–250; ОРИ–1 з лампами ИКЗ–220‒500 та інші.

Розрахунок електричного освітлення проводиться з метою забезпечення необхідного рівня освітленості робочих площин.

Робоче освітлення. Чергове освітлення. Аварійне освітлення.

Послідовність розрахунку

1. Вибір системи і виду освітлення

2. Вибір джерела світла

3. Вибір освітленості і коефіцієнта запасу

4. Електротехнічний розрахунок

Методи розрахунку

1. Метод коефіцієнта використання світлового потоку використовується тільки при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь в закритих приміщеннях і враховує освітленість, яка створюється на робочій поверхні прямим і відбитим світловими потоками.

2. Точковий метод використовується для розрахунку зовнішнього та місцевого освітлення, а також для перевірки освітленості в окремих точках робочих поверхонь закритих приміщень.

3. Метод питомої потужності використовують для розрахунку загального рівномірного освітлення незаставлених приміщень у тих випадках, коли в довідковій літературі є відповідні таблиці питомої потужності.

4. Метод розрахунку освітлення від світлової лінії використовують для розрахунку загального рівномірного освітлення, коли світлові лінії утворюють безперервні ряди світильників з люмінесцентними лампами.

5. Метод прямих нормативів використовується для розрахунку освітлення в приміщеннях де використовується один світильник. Розрахунок зводиться до вибору потужності лампи по відомим площі приміщення і норм освітленості.

Дроселі, стартери, конденсатори.

Схема запуску люмінесцентних ламп.

Рис. 9.8. Схема включення в мережу ЛЛ

Кафедра загальноправових дисциплін

з дисципліни " Адвокатура України "

ТЕМА №9 «Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ та участь адвоката в апеляційному, касаційному провадженні, а також у провадженні за нововиявленими обставинами»

(лекція 2 години)

Для студентів, слухачів юридичного факультету ННІ права та безпеки

Дніпропетровськ 2011

Лекцію підготував викладач кафедри загальноправових дисциплін Щербина Є.М.

Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри загальноправових дисциплін “____”__________________. Протокол № ____.

ПЛАН

Вступ

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів

2. Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженні, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами

Висновок

Література

Основна література

Нормативна література

1. Конституція України (статті 29, 59, 62, 63, п.14 ст. 92, 129) //ВВР, 1996 р., №30, ст. 141.

2. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №2. – Ст.44.

3. Закони України:

- від 19 грудня 1992 року "Про адвокатуру" //ВВР, 1993 р., №9, ст. 62; 2002р., № 16, ст. 1 14, № 29, ст. 194; Голос України, 21 серпня 2003 року, № 1 56;

- від 23 грудня 1993 року "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" //ВВР, 1994 р., №1 1, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124.

3. Кримінальне — процесуальний кодекс України. К., 2003.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року. К.,2004.

5. Господарський процесуальний кодекс України. К., 2003.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Офіційне видання. К., 2004.

7. Кримінальне — виконавчий кодекс України //Голос України, 29 серпня 2003 року, № 161.

8. Кримінальний кодекс України. К., 2003.

9. Указ Президента України від ЗО вересня 1999 року №1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" //Офіційний вісник України, 1999р., №35.

10. Адвокатура в Україні. Збірник офіційних нормативних актів. (Упорядник Гончаренко С. В.) //Бюлетень законодавства ї юридичної практики України, 2007, № 1.

11. Адвокатура України. Збірник офіційних нормативних актів (Відповідальний редактор Медведчук В. В.). К., 2009.

12. Адвокатура України: правове регулювання і судова практика: Практичний посібник для адвоката (За редакцією Сафулька С. Ф., Святоцького О.Д.; упорядники Захарченко Т. Г. та інші).К. 2003.

13. Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. Науково — практичний коментар до Закону України "Про адвокатуру". Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Збірник нормативних актів; Коментар (Академія адвокатури України). К., 2003.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" //Вісник Верховного Суду України, 2003, № 6.

Навчальна, наукова та науково - практична література

1. Адвокатская деятельность: Учебное практическое пособие (Под общей редакцией Буробина В. Н.) Издание второе, переработанное й дополненное. М., 2003.

2. Бірюкова А. М. Адвокатура - інститут правової системи //Адвокат, 2004, №3.

3. Бірюкова А. М., Гончаренко С. В. Щодо проекту Закону України "Про правову допомогу", розробленого Міністерство юстиції України. Зауваження і пропозиції. //Адвокат, 2004, № 1.

4. Варфоломеєва Т.В. Україна - Росія: регулювання адвокатської діяльності (порівняльний аналіз) //Адвокат, 2002, № 2-3.

5. Варфоломеєва Т.В. Про адвокатуру відверто //Адвокат, 2003, № 1.

6. Варфоломеєва Т.В. Історія адвокатури України. Навчальний посібник. К., 2007.

7. Варфоломеєва Т. В. Етика адвоката. К., 2008.

8. Варфоломеєва Т. В. Про законопроекти і декотрі публікації щодо реформування адвокатури //Адвокат, 2004, № 3.

9. Варфоломеєва Т. В. Адвокатський законопроект фінішує //Адвокат, 2004, №6.

10. Маляренко В.Т. Про сумні тенденції в розвитку інституту захисту в Україні //Адвокат, 2008, №1-2.

11. Медведчук В.В. та ін. Історія адвокатури України (2-ге видання) К., 2002

12. Перспектива адвокатуры Украины // Юридическая практика, 23 декабря 2007 года, №51.

13. Проект Закону України "Про правову допомогу". Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про правову допомогу" //Адвокат України, 2004, № 1.

14. Ромовська 3. Закон України "Про адвокатуру" - ремонт чи повна реконструкція //Право України, 2000 р., №11.

15. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К., 1997.

16. Святоцький О.Д., Михеенко М.М. Адвокатура України. К., 1997.

17. Святоцький О., Шевченко М. Організація та діяльність адвокатури в Російській Федерації//Право України, 2003 р., № 6.

18. Святоцький О., Шевченко М. Адвокатура Республіки Білорусь //Право України, 2003,№ 7.

19. Святоцький О., Шевченко М. Адвокатура Республіки Казахстан //Право України, 2003, № 8.

20. Судові промови адвокатів України: Редколегія: Медведчук В. В. (голова) та інші. К.,2008.

21. Тесленко М. Про право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав // Право України, 2002, №3.

22. Фіолевський Д.П. Адвокатура. К.: Алеута // 2006.

23. Адвокатура України. Навчальний посібник (за редакцією Шкарлупи В.К.). К.: Знання // 2007.

24. Адвокатура України. Навчальний посібник у двох книгах (за редакцією Фурса С.Я.). К.: КНТ // 2007р.

ВСТУП

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають осо­би, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єк­тами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. У разі відкриття провадження в адміністративній справі що­до оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскар­жуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, да­ту, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всім зацікавленим особам на­лежним чином повідомлено про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо во­ни не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити роз­гляд справи, але не більш як на один місяць.

Відповідно завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у засвоєнні студентами основних положень чинного законодавства України. Важливим є набуття навичок щодо користування відповідними нормативними актами, вмінь вирішувати конкретні практичні питання, що пов’язані із застосуванням законодавства України з врахуванням змін у поточному законодавстві.

Вивчаючи дану тему курсу, ми розглянемо основоположні питання теми, а саме: Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженні, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів поширюються на розгляд ад­міністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верхов­ної Ради України, указів та розпоряджень Президента Украї­ни, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради мініс­трів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають осо­би, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єк­тами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. У разі відкриття провадження в адміністративній справі що­до оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскар­жуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, да­ту, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всім зацікавленим особам на­лежним чином повідомлено про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо во­ни не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити роз­гляд справи, але не більш як на один місяць.

Суд може визнати нормативно-правовий акт незакон­ним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юри­дичної сили, повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх ок­ремих положень, крім тих, щодо яких відкрито проваджен­ня в адміністративній справі та які впливають на прийнят­тя постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

Постанова суду у справах щодо оскарження норматив­но-правових актів оскаржується в загальному порядку. Ре­золютивна частина постанови суду про визнання норма­тивно-правового акта незаконним або таким, що не від­повідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнан­ня його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Згідно зі статтею 172 КАСУ право оскаржувати рішен­ня, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з рефе­рендуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціа­тивна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рі­шення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з ре­ферендуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує його виборчі права або інтереси що­до участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Рі­шення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїн­ського референдуму оскаржуються у Вищому адміністра­тивному суді України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскар­жуються в окружному адміністративному суді, територі­альна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови; тери­торіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних де­путатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референ­думу, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцеперебуванням відповідної комісії. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за ви­нятком рішень, дій чи бездіяльності, визначених частина­ми третьою та четвертою статті 172 КАСУ, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцеперебуванням відповідної комісії. Позовні заяви що­до рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. По­зовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої ко­місії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що були вчинені до дня голосування, може бути подано до ад­міністративного суду у строк, встановлений частиною шо­стою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рі­шень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що були вчинені в день голосування, під час підрахунку голо­сів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущен­ня бездіяльності. Суд приймає позовну заяву щодо рішен­ня, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референ­думу або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил роз­поділу судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд невідкладно повідомляє відповідній виборчій комісії або комісії з референдуму та комісії вищого рівня про надхо­дження позовної заяви і про ухвалене судом рішення. Суд вирішує адміністративні справи у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, ви­рішуються судом у п'ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Право звернутися з адміністративним позовом про уточ­нення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має ко­жен, хто має право голосу на відповідних виборах або ре­ферендумі. Адміністративні справи щодо уточнення спис­ку виборців розглядає місцевий загальний суд як ад­міністративний суд за місцеперебуванням відповідної ко­місії. Позовна заява про уточнення списку виборців по­дається до адміністративного суду без сплати судового збо­ру. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за одну годину до закінчення часу для голосування. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у триденний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо позовна заява надійшла напередодні дня голосування або в день го­лосування — невідкладно, але не пізніш як за півгодини до закінчення часу для голосування. Постанови адміністра­тивного суду щодо внесення змін у списки виборців вико­нуються негайно.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядуван­ня, засобів масової інформації, підприємств, установ, ор­ганізацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих пра­цівників засобів масової інформації, що порушують зако­нодавство про вибори та референдум, мають виборча ко­місія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадянин, який має право голо­су у відповідних виборах або референдумі) може оскаржи­ти рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових і службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі рефе­рендуму його особисто. Позовна заява подається до місце­вого адміністративного суду відповідно до статей 18, 19 КАСУ. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів ма­сової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових і службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про ви­бори та референдум, подається до місцевого загального су­ду як адміністративного за їхнім місцеперебуванням.

Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їх­ніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації пар­тії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референду­му, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушу­ють законодавство про вибори чи референдум, мають кан­дидат, партія (блок), місцева організація партії (блок міс­цевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадя­нин, який має право голосу на відповідних виборах або ре­ферендумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кан­дидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодав­ство про вибори чи референдум, подається до окружного ад­міністративного суду, територіальна юрисдикція якого по­ширюється на м. Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної, міської ради подається до місцевого загального суду як адміністративного за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Якщо відповідним законом встановлено судовий поря­док скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, позовна заява Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Украї­ни подається до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав для скасуван­ня реєстрації кандидата на пост Президента України, вста­новлених законом. Суд вирішує адміністративну справу щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України у триденний строк після надходження позовної заяви. Про розгляд позовної заяви в судовому засіданні ін­формуються позивач і відповідач (кандидат на пост Прези­дента України, про скасування реєстрації якого подано за­яву). Неприбуття у судове засідання осіб, яким було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Якщо судом буде встановлено наявність підстав для скасування реєст­рації кандидата на пост Президента України, передбаче­них відповідним законом, суд задовольняє адміністратив­ний позов і скасовує реєстрацію кандидата на пост Прези­дента України.

Суд, встановивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у постанові спосіб захисту пору­шених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону. У разі вияв­лення порушень, що можуть бути підставою для притяг­нення до відповідальності, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку із цим заходів, встановлених законом. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ набирають закон­ної сили після закінчення строку апеляційного оскаржен­ня, а у разі їх апеляційного оскарження — з моменту про­голошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не мо­жуть бути оскаржені. Судові рішення, ухвалені за наслід­ками розгляду судами першої інстанції справ у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосуван­ня, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Судові рішення за наслідками розгляду справ можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня го­лосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення стро­ку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які бе­руть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, ухваленого до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Суд апе­ляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрова­на як уповноважений представник або довірена особа кан­дидата, діє як представник відповідного кандидата у спра­вах, пов'язаних із виборчим процесом, без додаткового уповноваження. Особа, яка відповідно до закону про вибо­ри чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи ре­ферендуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референду­му, без додаткового уповноваження. Документом, що під­тверджує повноваження представників, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.

Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до окружного адміністративно­го суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України. Адміністративна справа за по­зовною заявою про дострокове припинення повноважень на­родного депутата України вирішується протягом семи днів після відкриття провадження у справі. Неприбуття на судове засідання осіб, які були належним чином сповіщені про роз­гляд справи, не перешкоджає її розгляду.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення вико­навчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не вста­новлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

• у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

• у триденний строк з дня, коли особа дізналася або по­винна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або без­діяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган держав­ної виконавчої служби. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідачу не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного вико­навця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після від­криття провадження у справі.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самовряду­вання негайно після одержання повідомлення про прове­дення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцеперебуванням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Про від­криття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань. Адміністративна справа про обме­ження права на мирні зібрання вирішується судом протя­гом трьох днів після відкриття провадження, а в разі від­криття провадження менш як за три дні до проведення від­повідних заходів — невідкладно. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити ре­альну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження реалізації права на мир­ні зібрання. Постанова суду у справах про обмеження реалі­зації права на мирні зібрання виконується негайно. Копії су­дового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, де­монстрацій чи інших мирних зібрань має право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих за­ходів із позовною заявою про усунення обмежень у реаліза­ції права на мирні зібрання з боку органів виконавчої вла­ди, органів місцевого самоврядування, поінформованих про проведення таких заходів. Про відкриття проваджен­ня у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган ви­конавчої влади, орган місцевого самоврядування). Адмініс­тративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття його менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення — невідкладно. Постанова суду в ад­міністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно. Копії судо­вого рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Висновки: Право оскаржити нормативно-правовий акт мають осо­би, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єк­тами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. У разі відкриття провадження в адміністративній справі що­до оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскар­жуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, да­ту, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всім зацікавленим особам на­лежним чином повідомлено про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо во­ни не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Дата добавления: 2014-01-04