Варіації моральної свідомості

Не менший, ніж реальна поведінка, інтерес викликає здібність людини до усвідомлення моральних норм і правил, тому що встановлена відповідність (хоч і не повне) між здібністю до моральної рефлексії і реальною поведінкою людини, а міркування досліджувати істотно легше (6, 13). Якнайповніше моральні міркування вивчав американський психолог Л. Кольберг, послідовник Же. Піаже, який використовував в своїй роботі метод моральних дилем (історій з незавершеним кінцем). Різновіковим випробовуваним він пропонував виразити своє відношення до вигаданих історій, подібних наступною. «У Хайнца важко хвора дружина. Не маючи достатньої кількості грошей, він просить аптекаря поступитися йому необхідними ліками, проте аптекар не погоджується. Щоб врятувати дружину, Хайнц вимушений вкрасти ліки». Учасникам дослідження, більшість яких складали учні і випускники чоловічого коледжу, задавалися стандартні питання: чи правильно поступив герой розповіді? Чому? Як би ви поступили на його місці?

Різноманітність індивідуальних відповідей цілком укладається в схему розвитку моральної думки, що включає 6 стадій.

Шість виділених емпірично стадій Кольберг об'єднав в 3 рівні: «конвенціональний» (стадії 3 і 4) – від слова «конвенція», тобто на підставі домовленості людей між собою про те, як слід поводитися, «доконвен-циональный» (стадії 1 і 2), тобто що ігнорує традиції і соціальні вимоги, і «конвенціональний» (стадії 5 і 6) для поста, орієнтований на високі етичні принципи, які можуть і не підтримуватися всім суспільством в цілому.

Л. Кольберг сформулював декілька загальних законів розвитку моральної думки, що спочатку претендували на універсальність, проте спростованих в пізніших дослідженнях. Так, він наполягав на послідовності проходження виділених ним ступенів. Було показано, проте, що в соціально сприятливих умовах, при використанні демократичного стилю виховання можна спостерігати «перескакування» дитини через декілька стадій і швидке відкриття їм законів справедливої взаємодії. Далі, Л. Кольберг затверджував поступальність і безповоротність розвитку: досягнута стадія може мінятися тільки на вищу. Але були зафіксовані випадки «зісковзування» моральної аргументації людини на примітивніший рівень, якщо людина опинялася в умовах, що вимагають для виживання саме такої адаптації, тобто в установах виправного типу або просто в поганій школі.

Л. Кольберг встановив, що більшість людей знаходяться на конвенціональному рівні морального розвитку, діти і правопорушники – на доконвенциональном і лише деякі етично розвинені люди, що мають альтруїстичну професію, можуть досягати конвенціонального для поста рівня. Жінок, згідно Л. Кольбергу, серед останніх не було взагалі.

Дата добавления: 2014-01-04