Теорія стратегії функціонування

Теорія адаптації.

Теорія концепції управління по цілях.

Ідея управління по цілях належить послідовному прихильнику системного підходу П. Дракеру. Дана концепція перевернула логіку процесів управління, яка базувалася на функціональній теорії А. Файоля. Відповідно до даної концепції управління починається з постановки цілей, а потім визначення функцій і формування процесів.

Розвиток цієї концепції в теорії управління отримав в результатах робіт фінських фахівців. Авторами сучасного фінського менеджменту є Тімо Сантілайнен, Ееро Воутілайнен, Пертті Порреніє, Йоуко X. Ніссен і ін. Основна ідея управління по результатах полягає у визначенні кінцевих і проміжних результатів, роз'ясненні кожному працівнику значення його праці в тій або іншій конкретній ситуації. При цьому кожний працівник працює без примушення, орієнтуючи свою діяльність тільки на отримання конкретного результату згідно ситуаціям. Не дивлячись на свою привабливість, теорія управління по результатах не отримала широкого розповсюдження. Концепція управління по цілях лягла в основу сучасного менеджменту.

Розвиток ситуаційного підходу створив в 80-х роках умови для появи ряду сучасних ситуаційних теорій, таких як: теорія адаптації або концепція стратегічного управління Ігоря Ансоффа, стратегія функціонування Майкла Портера

Тнорія адаптації полягає в тому, що стратегія будь-якої крупної організації є комбінацією найвигідніших напрямків дій з урахуванням ситуаційних чинників зовнішнього середовища. Основою розробки стратегій є чітко сформована система цілей, що включає місію, головні і робочі цілі діяльності організації. Для досягнення цих цілей розробляються стратегії - генеральна стратегія, що відображає способи досягнення місії, і функціональні стратегії, які відображають шляхи досягнення робочих цілей організації. Функціональні стратегії забезпечують організації постійне маневрування в розподілі і перерозподілі виробництва товарів і послуг між структурними підрозділами в різних регіонах і країнах залежно від виникнення різних ситуацій.

Стратегія функціонування включає, на думку М. Портера, три варіанти стратегії—лідерства в зниженні витрат, диференціації і фокусування.

Стратегія лідерства в зниженні витрат виробництва - найпоширеніша в практиці діяльності організацій - орієнтується на отримання додаткового прибутку за рахунок економії на постійних витратах.

Стратегія диференціації направлена на концентрацію організацією своїх зусиль в декількох напрямах, де вона намагається досягти переваги над іншими.

Стратегія фокусування грунтується на виборі одного з сегментів галузевого ринку і досягнення на ньому безумовних конкурентних переваг шляхом реалізації однієї з вищезазначених стратегій.

Дата добавления: 2014-01-04