Учебные материалы

5.

4.

3.

Правила біржової торгівлі

Організаційна структура біржі.

Класифікації бірж.

Функції бірж.

Визначення біржі та аспекти її діяльності.

Організаційно-правові основи функціонування бірж

Тема 6.

Основи економічної теорії

Навчальний посібник

Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук,С.Я. Кісь,

І.І. Проданова, О.С. Яцюк

(3 год)

В якості критеріїв класифікації можуть бути використані такі ознаки: вид біржового товару; організаційно-правовий статус біржі; форма участі в біржових торгах; номенклатура товарів, що є об’єктом біржового торгу; переважаючий вид біржових угод; місце та роль у світовій торгівлі; сфера діяльності; характер діяльності і т.ін.

В залежності від виду біржового товару біржі поділяють на:

· товарну біржу – біржа, яка здійснює операції по купівлі-продажу речових товарів;

· фондову біржу – біржа, яка спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів;

· валютну біржу – біржа, що здійснює угоди з іноземною валютою;

· фрахтову біржу – постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, рівень фрахтових ставок, умови угод фрахтування і т.ін.;

· біржу праці – установа, яка надає посередницькі послуги на ринку праці при здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовим положенням біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі у біржових торгах біржі поділяються на:

· біржу відкритого типу – це біржа прямих, безпосередніх контактів виробників та споживачів;

· біржу закритого типу – це біржа, на якій всі операції ведуться тільки через брокерські контори.

За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, виділяють:

· універсальні - торги ведуться широким спектром різноманітних товарів;

· спеціалізовані біржі - мають спеціалізацію по групах товарів. Наприклад, товарно-сировинна біржа;

· вузькоспеціалізовані – спеціалізується на купівлі-продажу одного виду товару.

За переважаючим видом біржових угод:

· біржа наявного (реального) товару – здійснює купівлю-продаж товарів, що є у наявності, або передбачається найближчим часом.

· ф’ючерсна біржа – на ній укладаються лише ф’ючерсні угоди;

· комплексна біржа – укладаються всі види угод від спотових до ф’ючерсних.

В залежності від місця і ролі бірж в торгівлі та виконуваних ними функцій, їх поділяють на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні.

Організація біржі відбувається шляхом укладання засновниками відповідної угоди.

Засновники біржі – це члени ініціативної групи, що виступають організаторами її створення. Засновники біржі формують через власні внески статутний фонд – для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду.

Членами біржі є засновники, а також прийняті до її складу особи, які зацікавлені у роботі на цій біржі.

Управління біржею здійснюється трьома органами, які мають різний рівень компетенції: загальними зборами членів біржі, біржовим комітетом і виконавчою дирекцією.

Загальні збори членів біржі, як вищий орган управління біржею та законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, виконує функції загального керівництва біржею.

Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.

Для щоденного управління біржею, здійснення біржової діяльності та вирішення господарських питань формується Виконавча дирекція та спеціальні підрозділи.

На загальних зборах обирається Контрольна (Ревізійна) комісія, яка здійснює контроль за Виконавчою дирекцією та подає звіт про це для розгляду на загальних зборах.

Котирувальна комісія визначає котирувальні ціни шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців та цін покупців.

Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають між учасниками угод.

Комісія з торгової етики забезпечує дотримання біржею встановлених правил діяльності.

Комісія по прийому нових членів здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності нових членів, які бажають стати членами біржі.

Розрахункова палата – розрахунково-фінансовий центр, який реєструє угоди, здійснює контроль і розрахунки по операціях, одержує гарантійні внески по контрактах, готує матеріали для Котирувальної комісії.

Експертне бюро здійснює оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, які торгуються на біржі.

Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон’юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на даній біржі.

Видавничо-статистичний відділ організовує публікацію бюлетеня та довідкових матеріалів для учасників біржі, здійснює збір, аналіз статистичних даних про діяльність біржі, розробляє рекламу.

Відділ технічних засобів та програмного забезпечення підтримує у справному стані технічні засоби біржі (інформаційне табло, комп’ютери, засоби зв’язку),забезпечує розробку програмних матеріалів.

Відділ міжбанківських операцій здійснює координацію міжбанківської господарської діяльності, виступає посередником у торговому обміні через мережу товарних бірж.

Відділ ярмарко-аукціонної торгівлі організовує позабіржові форми торгівельної діяльності – ярмарки та аукціони.

Відділ зовнішніх зв’язків здійснює весь комплекс зовнішньоекономічної діяльності товарної біржі.

Планово-економічний відділ займається необхідними розрахунками, веденням фінансової документації, нараховує заробітну плату.

Це примірний перелік Комісій і відділів, що можуть діяти на біржах. На ряді зарубіжних бірж створюються так звані тимчасові відділи і Комітети, спеціалізовані або галузеві, в залежності від товарної номенклатури з якою працює біржа.

Головним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі є Правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються кожною біржею самостійно. Правила визначають види стандартних товарів, якими здійснює торгівлю біржа, порядок організації торгівлі та перелік угод, що заключаються на даній біржі. Визначаються також учасники, що можуть здійснювати укладання угод на біржі. Особлива увага в Правилах біржової торгівлі приділяється порядку розрахунків по біржових угодах. В Правилах чітко регламентується порядок подання заявок на участь в біржових торгах та сама технологія проведення біржових торгів.

Велика увага в Правилах надається організації виконання укладених угод на біржі та застосування санкцій у випадку невиконання угоди однією із сторін.

Безопасность жизнедеятельности и среда.

Безопасность жизнедеятельности – научная дисциплина, изучающая опасности и защиту от них.

Опасность - явления, процессы, объекты, способные в определенных условиях наносить ущерб здоровью человека непосредственно или косвенно, т.е. вызывать нежелательные последствия.

Понятие «среда обитания» идентично понятию» окружающая среда». Понятие окружающая среда включает в себя термины «биосфера» и «техносфера». Бисфера – нижняя часть атмосферы, вся гидросфера и нижняя часть литосферы, населенные живыми организмами. Техносфера – часть биосферы, коренным образом преобразованная человеком в технические и техногенные объекты (здания, сооружения,дороги,мосты…)

При действии опасности на среду обитания она приводит к увеличению степени беспорядка(хаос) в биосфере и техносфере, снижая существующую упорядоченность, разрушая структуру. Под упорядоченностью понимается взаимная связь элементов био- и техносферы, образующих структуру, способную функционировать в пространстве и во времени. Под воздействием опасности происходит частичное или полное разрушение структуры, уменьшается ее упорядоченность, снижается или прекращается способность к функционированию.

С понятием «опасность» при рассмотрении вопросов техногенной, экологической или национальной безопасности, связано понятие «угроза». В широком смысле под угрозой понимается возможная опасность или возможность реализации той или иной опасности.

Опасностью обладают все системы, имеющие энергию, химические, биологические активные компоненты.

Опасности делятся:

- по источнику происхождения - на природные, технические, антропогенные

(воздействия связанные с деятельностью человека), экологические и смешанные.

- по времени проявления негативных последствий опасности.

- по месту действия (локализации) – действующие в литосфере(твердой оболочке Земли), гидросфере(водной оболочке, в атмосфере и в космосе.

По характеру воздействия на человека различают активные и пассивные опасности. Активные опасности оказывают действие на человека за счет своей внутренней энергии (стихийные бедствия), а пассивные активизируются за счет энергии, носителем которой выступает сам человек (неподвижные режущие или колющие предметы).

Многие из опасностей носят скрытый характер и их необходимо обнаружить (идентифицировать). Под идентификацией опасностей понимают процесс обнаружения и установления количественных, временных, пространственных и иных характеристик, необходимых для разработки профилактических мероприятий, направленных на обеспечение безопасности жизнедеятельности.

Потенциальные опасности реализуются в определенных условиях, которые называют причинами. Причины характеризуют совокупность обстоятельств, в результате которых опасности проявляются. Превращение потенциальной опасности в реальную происходит в результате протекания процесса:

Опасность – причина – нежелательные последствия.

Например: электрический ток – нарушение изоляции проводов – электротравма

При изучении безопасности жизнедеятельности играют понятия техногенной и экологической опасностей. Под техногенной опасностью понимается такое состояние техносферных комплексов и их составляющих, при котором возможны аварии и катастрофы на промышленных и других объектах и угроза жизненно важным элементам личности, обществу и окружающей среде

Дата добавления: 2014-01-04