Надурочні роботи. Право працівників на відпустки

При переході на 5-денний робочий тиждень, тижнева тривалість роботи зберігається шляхом перерозподілу робочих годин 6-го дня тижня.

Нічні чергування лікарів і медичних сестер, чергування у вихідні дні, згідно із законодавством, повинні компенсуватися; при роботі без права сну – 1 год за 1 год, а з правом сну – 0,5 год за 1 год. Законодавством передбачено також обмеження норм навантаження на лікаря із розрахунку на 1 год роботи амбулаторного приймання; хірурги – 9 хворих, офтальмологи, отоларингологи, дерматовенерологи – 9 хворих; травматологи-ортопеди – 7; терапевти, інфекціоністи, ендокринологи, гематологи, урологи, онкологи, педіатри, акушери-гінекологи, фтизіатри, хірурги-стоматологи – 5 хворих; дитячі психіатри – 2,5; терапевти-стоматологи – 3; фахівці протезної стоматології, судової психіатрії - 2 хворих. Під час медичної допомоги на дому за 1 год лікарі усіх спеціальностей повинні обслуговувати – 1,25 пацієнта.

В Україні встановлено п’ятиденний і шестиденний робочі тижні. Напередодні святкових і вихідних днів тривалість роботи скорочується на одну годину. У разі роботи в нічний час (з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку) тривалість роботи зменшена на 1 год.

У розділі «Робочий час» розглянуто також; заборону роботи в нічний час; встановлення неповного робочого часу; початок і закінчення роботи; роботу змінами; перерви між змінами; поділ робочого дня на дві частини; підсумований облік робочого часу, обмеження надурочних робіт.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Наведено виняткові випадки застосування таких робіт. Надурочні роботи можуть проводитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства. Надурочні роботи не повинні перевищувати для працівника 4 год протягом 2 днів поспіль і 120 год на рік.

У розділі «Час відпочинку» розглянуто такі питання, як; перерви для відпочинку і харчування; вихідні дні; вихідні дні на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення; вихідні дні на безперервно діючих підприємствах; тривалість щотижневого безперервного відпочинку (повинна бути не менш як 42 год); робота у вихідні дні (компенсація за роботу у вихідний день – надання іншого для відпочинку або оплата у подвійному розмірі) та святкові дні; щорічні відпустки.

Закон України «Про відпустки» прийнято 15 листопада 1996р. Цей Закон установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб і інтересів, всебічного розвитку особистості.

Право на відпустку мають громадяни країни, які перебувають у трудових відносинах з виробництвами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, а також ті, які працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після 6 міс безперервної роботи на даному підприємстві.

Право на відпустки забезпечується:

- гарантованим наданням відпустки певної тривалості із збереженням на її період місця роботи(посади);

- заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом

- забороною заміни відпустки на грошову компенсацію, крім випадків, передбачених цим Законом, а саме;

- у випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки робітникам, які мають дітей;

- у випадках звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців закладів освіти, які до звільнення працювали не менше за 10 міс, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток із розрахунку повної їх тривалості;

- у випадку переведення працівника на роботу до іншого підприємства грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена на грошову компенсацію. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою за 24 календарні дні.

Для осіб віком до 18 років заміна всіх видів відпусток на грошову компенсацію не допускається.

У випадку смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. Установлено такі види відпусток:

1. щорічна відпустка:

- основна відпустка – не менше ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Керівникам, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти щорічна основна відпустка встановлена впродовж 56 календарних днів. Особам у віці до 18 років – 31 календарний день, інвалідам I – II груп – 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів. Установлено тривалість щорічних відпусток для шахтарів, працівників лісової промисловості, гірничорятувальних частин;

- додаткова відпустка – до 35 календарних днів (для зайнятих на роботах, пов’язаних з негативним-впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників);

- додаткова відпустка – до 35 календарних днів (для працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням) і 7 календарних днів – працівникам ненормованим робочим днем;

2. додаткові відпустки у зв’язку з навчанням працівників, які одержують загальну середню освіту. Надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

- випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів;

- випускних іспитів у старшій школі – 23 календарні дні;

- перевідних іспитів в основній і старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних;

- тим, хто складає іспити екстерном за основну і старшу школи, - відповідно 21 і 28 календарних днів.

Працівники, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами освіти, отримують додаткові оплачувані відпустки:

- на першому і другому курсах у вищих закладах освіти I і II рівнів акредитації вечірньою формою навчання – 10 календарних днів щорічно;

- III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів щорічно;

- незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання – 30 календарних днів щорічно;

- на період установочних занять для навчання на третьому і наступних курсах вищих навчальних закладів освіти:

- I і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів щорічно;

- III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів щорічно;

- незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання – 40 календарних днів щорічно;

- на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах освіти незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

- на період підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) студентам вищих закладів освіти з вечірньою і заочною формами навчання I і II рівнів акредитації – два місяці, а у вищих закладах освіти III і IV рівнів акредитації – 4 місяці.

Працівникам, які допущенні до складання вступних іспитів до аспірантури, надається додаткова відпустка із розрахунку 10 календарних днів на кожний екзамен один раз на рік. Ті, хто навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, одержують додаткову відпустку тривалістю 30 календарних днів і за їх бажанням упродовж чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати;

3. творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників і в інших випадках. Тривалість, порядок, умови надання і оплату встановлює Кабінет Міністрів України;

4. соціальні відпустки:

- у разі вагітності і пологів (розглянуто в підрозділі «Охорона праці жінок»);

- для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути надано жінці і вигляді частково оплачу вальної відпустки і відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості. Цю відпустку може частково чи повністю використати батько дитини, бабуся, дідусь або інші родичі дитини. Названі особи можуть працювати на умовах неповного робочого часу вдома;

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка надається жінкам, які працюють і мають двох і більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда. За бажанням матері їй щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Установлені також пільга для жінок. які усиновили дитину, батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі у випадку хвороби);

5. відпустка без збереження заробітної плати надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку. До таких осіб належать: матері, батьки, ветерани війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; пенсіонери і інваліди; ті, хто вступає до шлюбу; працівники у випадку смерті рідних або догляду за хворими рідними; працівники для завершення санаторно-курортного лікування; працівники, які допущені до вступних іспитів у вищих навчальних закладах.

За сімейними обставинами і з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної на термін не більше ніж 15 календарних днів на рік.

Дата добавления: 2014-01-04