Сировинна база металургії України

Основна сировина:

- руди чорних і кольорових металів;

- паливо-енергетичні матеріали,

- нерудні мінерали та матеріали, що використовуються у металургійному виробництві.

В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найбільші, що мають світове значення, басейни паливно-сировинні бази металургії - Донецький кам’яновугільний з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний; великі, практично невичерпні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Металургія США, Великобританії, Німеччини, Франції працює на імпортній марганцевій руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду багато європейських країн також імпортують.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами.

Криворізький басейн розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62 % і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39 % видобувають відкритим способом (кар’єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на території Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69 %, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38 %. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955 р.

Білозерський залізорудний район об’єднує кілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв’язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60—64 % припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46—48 %. В перспективі у районі збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25—40 %, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65—70 %. Видобуток руди в районі відкритим способом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.

Керченський залізорудний район охоплює кілька родовищ, які розташовані на північному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8 млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37-40 %. Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ванадію, фосфору, миш’яку.

У зв’язку з цим керченська руда використовується тільки на комбінаті «Азовсталь», куди вона доставляється Азовським морем.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів - для отримання кольорових металів: алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення її енерго- та матеріаломісткості, трудових затрат та вдосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу необхідно здійснити:

- у доменному виробництві: впровадження устаткування і технологій використання пиловугільного палива;

- у сталеплавильному виробництві: впровадження сучасних технологій бездоменного виробництва сталей, виведення з експлуатації мар­тенівських печей, максимальне використання конвертерного та електросталеплавильного виробництва, впровадження устат­кування та технологій безперервного лиття сталі;

- у прокатному виробництві: розширення профільного та марочного сортаменту продукції, реконструкцію ряду діючих прокат­них станів.

З урахуванням експортної спрямованості металургійної промисловості, першочерговими заходами є захист українських товаровиробників та експортерів металургійної продукції на зовнішніх ринках шляхом координації дій підприємств щодо експортної діяльності: освоєння нових ринків збуту: попередження застосування антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників; запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падінню цін на неї на основі аналізу балансу попиту і пропозиції металопродукції. Необхідні значні зміни у структурі експорту з обмеженням вивезення продукції сировинного напряму (чавуну, сортової заготовки і слябів) та переорієнтацію на експорт кінцевої продукції (труб, металевих виробів, листового та сортового прокату).

Дата добавления: 2014-01-04