Контрольні литання

Електромагнітний імпульс

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) ядерного вибуху є електромагнітним полем, що виникає в результаті взаємодії гамма-випромінювання, що утворюється при вибуху з атомами навколишнього середовища. Енергія ЕМІ розподілена в широкому діапазоні частот (від декількох герц до декількох мегагерц).

Район, де кванти гамми взаємодіють з атмосферою, називається районом джерела ЕМІ. Щільна атмосфера поблизу земної поверхні обмежує область розповсюдження квантів гамми (середня довжина пробігу складає сотні метрів). Тому при наземному вибуху район джерела займає площу всього в декілька квадратних кілометрів і приблизно співпадає з районом, де впливають інші вражаючі чинники ядерного вибуху (УХ, СВ та ПР).

При висотному ядерному вибуху кванти гамми можуть пройти сотні кілометрів до взаємодії їх з атомами атмосфери. Тому розміри району джерела ЕМІ можуть досягати сотень і тисяч квадратних кілометрів.

Основними параметрами ЕМІ, що визначають його вражаючу дію, є, характер зміни напруженості електричного і магнітного полів в часі (форма імпульсу) та його амплітуда.

За формою ЕМІ - це електромагнітний імпульс з крутим переднім фронтом і тривалістю в декілька десятків мілісекунд.

При вибуху боєприпасів великої потужності амплітуда ЕМІ може досягати десятків тисяч вольт на метр.

ЕМІ безпосередньої дії на людину не надає.

Під впливом ЕМІ в лініях електропередачі, зв'язку, управління і сигналізації, в антенах радіо станцій і т.п. можуть наводитися е.р.с. великих амплітуд, що може привести до виходу їх з ладу.

Особливо схильна до дії ЕМІ радіоелектронна і обчислювальна техніка, виконана на напівпровідникових приладах і інтегральних схемах.

За відсутності відповідного захисту, електро- і радіотехнічні системи і пристрої виходять з ладу або дають збої.

1. Ядерна зброя.

2. Ударна хвиля ядерного вибуху.

3. Світлове випромінювання (СВ) ядерного вибуху.

4. Проникаюча радіація.

5. Радіаційне зараження.

Рекомендована литература

1. Міжнародні конвенції, кодекси, рекомендації ЇМО і МАРНОТРАТНИК. – Одеса, 2008 – 80с.

2. Топалов В.П., Торский В.Г. Забезпечення безпечної експлуатації балкерів. - 2-е видання, Одеса, 2002. -224с.

3. Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф. /За. ред. В.В. Дурдинця.-К.: Стилос, 2001.

4. Біоетика. Перший національний конгрес. Тези доповідей. -К.: Фарт, 2001.

5. Хартія працівників служби охорони здоров'я. -Львів: Свічадо, 2000.

6. Жидецький В.Ц. Пожежна безпека. -К.: Основа, 2003.

7. Леонов В.Е.,Шерстюк В.Г. Бень В.П. Технологія очищення стічних води з метою захисту гідросфери.Монографія за / редакціею проф. Леонова В.Е./. Херсон.

8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. До. Знання-Прес. 2003- 455с.

9. Франчук В.С. Цивільна оборона. Підручник - Львів. Афіша, 2001-336с.

10. Топалов В.П., Торский В.Г. Забезпечення безпечної експлуатації балкерів. - 2-е видання, Одеса, 2002. -224с.

Дата добавления: 2014-01-04