Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кросворд

ВСТУП

В умовах інформаційного суспільства, в якому зростають роль і значення дослідницьких методів зажаданим стає спеціаліст, який уміє самостійно аналізувати суспільні процеси і явища, формувати особисті погляди.

Соціологічний практикум призначений для викладачів соціогуманітарних дисциплін, студентів та кураторів учбових груп.

Успішне виконання поставлених завдань можливе лише за умови орієнтації студентської молоді на вирішення проблемних завдань і вправ на більш повне засвоєння наукової дисципліни, вироблення в них навичок творчих підходів до теоретичних проблем, що вивчаються, стимулювати прагнення до індивідуального пошуку рішень.

Ціль даної роботи – допомогти майбутнім спеціалістам детально вивчити і знову переосмислити першоджерела, знайти відповіді на запитання, які відносяться до теми, що вивчається, а також поставлених питань під час написання реферату чи підготовки до тематичного виступу. Матеріали учбово-методичного посібника можуть використовуватися в усіх видах учбових занять. Питання і завдання підібрані в такому розрахунку, щоб охопити основні теми програми з соціології. Студенти мають працювати самостійно, підбирати і аналізувати додаткову літературу, вивчати статистику.

При складанні посібника використана наукова, учбово-методична література, особистий досвід викладачів і погляди студентів для формування логічного типу мислення.

Ми сподіваємось, що учбово-методичний посібник допоможе формуванню творчого мислення і будемо вдячні за висловлені критичні зауваження та доповнення для майбутнього перевидання.

І. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ, ТАБЛИЦІ І ВИЗНАЧЕННЯ, КРОСВОРДИ

Структурно-логічні схеми, таблиці і визначення

Класифікація наук


Е. Гіденс Соціологія — це вивчення соціального життя людини, груп людей та суспільств.
М. Вебер Соціологія ... є наука, яка прагне зрозуміти соціальну дію і тим самим казуально пояснити її процес і вплив.
П.Сорокін Соціологія - це наука, яка вивчає поведінку людей, що живуть у середовищі собі подібних.
П.Бурдь’є Соціологія мусить діяти, виходячи з того, що людські істоти є водночас і біологічними індивідами, і соціальними агентами.
А. Кравченко Соціологія - система наукового знання, яка пояснює основи поведінки людей як представників великих соціальних груп.
Г. Осипав Соціологія вивчає суспільство як цілісну організовану систему соціальних зв’язків і відносин, інститутів, соціальних груп, які взаємодіють між собою, тобто соціальні структури суспільства.
В. Ядов Соціологія є наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей, соціальних організацій і соціальних процесів як модусів їх існування; наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку і взаємодії між різноманітними соціальними спільностями; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки.
Н. Смелзер Соціологія, просто кажучи, - це один із способів вивчення людей. Соціологи прагнуть з’ясувати, чому люди поводять себе певним чином, чому вони утворюють групи, відправ­ляються на війну, поклоняються комусь, одружуються, голосують, тобто все, що відбувається один з одним.
У. Томас, Ф.Знанецький Існують дві фундаментальні проблеми, котрі завжди, а не лише в наші часи перебували в центрі уваги суспільної практики. Це, по-перше, проблема залежності особистості від соціальної організації і культури, і, по-друге, проблема залежності соціальної організації і культури від особистості.
Автор Зміст поняття „соціологія”

 



 




 


Зміст деяких функцій соціології

 

Функції Зміст
Пізнавальна Теоретичний і емпіричний аналіз соціального факту як вихідного моменту практики соціального перетворення. Пізнання процесу перетворювальної дійсності. Розробка теорії і методів соціального дослідження.
Прогностична Створення умов свідомого вироблення і здійснення науково обґрунтованої перспективи розвитку особистості, спільноти, соціальної групи, суспільства.
Соціального проектування і конструювання Розробка моделей конкретної організації з оптимальними параметрами її функціонування, визначення шляхів проектування соціального процесу.
Інформаційна Збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації одержаної у результаті проведення досліджень. Соціологічна інформація — найперспективніший вид соціальної інформації.
Організаційно-технологічна Розробка комплексу організаційних заходів по забезпеченню впровадження і реалізації передбачених технологією процесів. Вироблення організаційних заходів по здійсненню соціальних технологій.
Управлінська Прийняття управлінського рішення, соціальне планування і розробка соціальних показників. Визначення основних напрямків підвищення ефективності діяльності.
Інструментальна Визначення методів вивчення соціальної реальності.

Основні категорії та поняття соціології

(відображають універсальні особливості соціальної дійсності, загальні законо­мірності розвитку соціальних явищ, які становлять об'єкт науки)

 

Соціальне - це сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, що формуються в процесі спільної діяльності індивідів чи спільнот, за конкретних умов і виявляються в їхніх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя. Соціальна дія - форма або спосіб розв'я­зання соціальних проблем і суперечнос­тей, основою яких с зіткнення інтересів основних соціальних сил суспільства  
Соціальні взаємодії - це взаємозумовлені соціальні дії, за яких дії одного су­б'єкта є одночасно причиною і наслідком відповідних дій інших суб'єктів.    
Соціальна спільнота - реально існуюча сукупність індивідів, придатна для емпі­ричної фіксації, яка характеризується відносною цілісністю і здатністю виступа­ти як самостійний творчий суб'єкт істо­ричної і соціальної дії.    
Соціальне явище - це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або окрема подія чи випадок.  
       
Соціальний зв'язок - це сукупність особ­ливих залежностей одних соціальних суб'єктів від інших, їх взаємовідносини, які об'єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існу­вання. Соціальний факт - одинична суспіль­но значуща подія або певна сукупність однорідних подій, типових для тієї чи іншої сфери суспільного життя або ха­рактерних для певних соціальних про­цесів.  
Соціальні відносини - це усталена система зв'язків між окремими людьми й соціальни­ми спільнотами, які беруть неоднакову участь в економічному, політичному й ду­ховному житті, мають різний соціальний стан, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання.  
Соціальна система - складноорганізова-не, цілісне утворення, основними елемен­тами якого є люди, їх зв'язки та взаємовід­носини, а також соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми та цінності, що надають функціону­ванню системи впорядкованого характеру.

 

 
Соціальна група - це сукупність людей, які взаємодіють певним чином на основі взаємних очікувань  
Соціальні рухи - різні форми колективної дії, спрямовані на соціальну реоргані­зацію; функціонують неформально, хоч деякі з них можуть згодом інституалізуватися.      
Соціальний процес - послідовна зміна станів суспільства або його окремих сис­тем.  



 


Виберіть найбільш важливий сьогодні підхід до розуміння соціології та позначте його значком 'х' :

а) соціологія - це наука про соціальні спільноти;

б) соціологія - це наука про людину і суспільство;

в) соціологія - це наука про суспільство;

г) соціологія - це наука про суспільну свідомість.

По горизонталі:

1. Сукупність людей, що об'єднані тривкими соціальними зв'язками і відно­синами, яка виступає об'єктом соціології.

3. Кому належить визначення: "Соціологія - це наука, яка вивчає поведінку
людей, що живуть у середовищі собі подібних"?

4. Яка функція соціології передбачає збирання, систематизацію та
нагромадження соціологічної інформації, одержаної в результаті проведення
досліджень?

6. Функція соціології, що передбачає концентрацію, пояснення, поповнення та збагачення існуючого соціологічного знання, розробку концепцій, теорій на основі дослідження соціальної дійсності.

8. Дослідження основних показників суспільного розвитку, якісних характе­ристик, які визначають певні соціальні типи населення.

9. ... соціології - це соціальні зв'язки, соціальні відносини, соціальна структура, соціальні системи, соціальні функції, тобто все соціальне.

10. Теорія, яка досліджує розвиток та відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основні характеристики людини соціальної.

12. Рівень структури соціологічного знання, що містить теорії, які відображають загальні тенденції становлення і функціонування соціальних спільнот, соціологічні процеси, а також визначає зміст соціальних категорій.

14. Соціолог, який вважав, що предметом соціології мають бути міжнародні зв'язки та відносини.

16. Суспільство, спільноти, люди, які для соціологічної науки виступають як... 17.Функція соціології, що передбачає розробку методів, програм, удосконалення соціальних зв'язків.

19. Соціолог, який вважав, що соціологія є одним із способів вивчення людей.

По вертикалі:

2. Функція соціології, яка засвідчує її здатність до вироблення науково обґрунтованих прогнозів про тенденції розвитку соціальних процесів та явищ.

3. Наука про суспільство.

5. Соціологія культури - це ... теорія.

7. Функція соціологічного знання, що передбачає систематизацію, опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, звітів, статей, книг.

9. Функція, що передбачає надання соціологією результатів досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя.

10. Рівень структури соціологічного знання, до якого відносять соціальні та галузеві соціологічні теорії.

11. Хто із соціологів вважав, що завданням соціології є не міркувати про внутрішній зміст соціологічних фактів і об'єктів, а просто розглядати реальні, зримі, доступні для вивчення і узагальнення наслідків функції?

13. Найважливіше ключове поняття соціології.

15. Соціологія вивчає...

18. Рівень соціологічного знання, на якому проводяться соціологічні дослідження.

1.9. Література з теми

1. Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ., - К., 1999.

2.Дюркгейм. 3. Социологня, ее предмет, метод, предназначение. - М, 1995. Кдискуссии о предмете //Социологические исследования. - 1991, -№7, 9, 11.

3. Комаров В. С. Введение в социологию: Учебное пособие для вьісших учебньіх заведений. - М., 1994.

4. Маковецький А.М. Соціологія. - Чернівці, 2000.

ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ


 
 

 
 

 
 

 
 

 
 

ТЕМА 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ, США ТА В УКРАЇНІ

 
 

 
 

ОСНОВНІ НАУКОВІ РОЗРОБКИ АМЕРИКАНСЬКИХ СОЦІОЛОГІВ
Система, її автор Період розробки Основна сутність концепції
Система Тейлора Ф.Тейлор (1856-1915) Рубіж XIX-XX   Для підвищення ефективності виробництва необхідні: - раціоналізація управління; - Наукова організація праці; - Диференційоване матеріальне стимулювання  
Теорія людських відносин Е.Мейо (1880-1949) Рубіж 20-30рр. XXст.   Необхідно не тільки матеріальні, а й психологічні стимули: - сприятливий моральний клімат; - урахування інтересів робітників; - задоволеність працею  
Теорія ієрархії потреб А.Маслоу (1908-1970) Середина XXст.     При задоволенні різноманітних потреб людей існує певна черговість (ієрархія) потреб, поведінка індивіда кожний даний момент визначається найбільш важливою потребою.    
Структурний функціоналізм Толкотт Парсонс (1902-1979) Середина XXст.   Соціальна система – система дійових осіб: - соціальна дія можлива тільки за наявності іншої дійової особи; - взаємна орієнтація дійових осіб тільки на ґрунті спільних цінностей; - соціальна система діє тоді, коли відбувається певна диференціація соціальних ролей  
Біхевіоризм Дж.Уотсон (1878-1958) Кінець XIX-XXст. Поведінка людини будується схемою стимул – реакція: Змінюючи стимул, можна задати певні реакції, управляти поведінкою людей, підтримувати гармонію у суспільстві.

 
 

Чинники, що сприяли виникненню соціології

 

Ріст Загострення Соціальні Математична

промисловості соціальних вчення статистика

конфліктів

 

Соціальні умови Теоретичні передумови


Етапи становлення та розвитку західної соціології

 

    Основна характеристика
Етап протосоціології від античності до О. Конта формування уявлення подібності і різниці між законами природи й законами суспільства, розробляються концептуальні засади полі­тичної, цивільної теорії та економічної теорії, знання про суспільство поступово набирає секулярних форм, формується концепція грома­дянського суспільства, розбудовуються емпіричні підвалини соціологічного знання
Другий З 30-40 pp. XIX ст. до кінця XIX ст. зародження і початковий розвиток академічної соціології
Третій кінець XIX-20-і pp. XX ст. інституціоналізація соціології як навчальної дисципліни, загальносоціологічні дослідження поєднуються з емпіричними дослідженнями, які набувають інтенсивного розвитку
Четвертий з кінця 20-х до 70-х pp. XX ст. формування основних теоретичних напрямків соціології, розвиток її галузевих дисциплін, подальшого вдосконалення методів дослідже­ння
 
 

Останній,

п'ятий

з 70-х pp. XX ст інтернаціоналізація соціологи, широке пошире­ння різних концепцій і теорій (структурного функціоналізму, символічного інтеракціонізму, феноменології, етнометодології та ін.)

 

при вивченні соціального життя слід не покладатися на здогадки, а обпиратися на спостереження, порівняльні методи, єдиним джерелом знань є емпіричні дані

вивчення соціальних явищ не може бути абсолютним, а завжди є відносним, в залежності від нашої організації і нашого становища в соціальній сфері

наука "соціологія" повинна давати відповідь не лише на питання, що існує, але й на питання як відбувається явище, вміти передбачити і розв’язати проблеми, що виникають

все існуюче існує лише в тій мірі, в якій це буде доведено наукою, це можливо лише у тому випадку, якщо будуть вивчатися реальні факти суспільного життя


існує взаємозв'язок соціальних елементів, частин і підрозділів суспільства (людей, груп, спільнот та ін.)

 


                               
   
еволюція – це універсальний процес, який однаково пояснює всі зміни як природної все загальності, так і окремих соціальних і особистісних феноменів суспільство слід вивчати по аналогії з одним із біологічних організмів процес розвитку будь-якої одиниці або сукупності одиниць супроводжується прогресуючою диференціацією їх структур функцій: чим розвинутіший організм, тим він складніший   ступінь строгості і масштаби внутрішнього управління важливі ознаки відмінності між типами суспільств. С суспільства "войовничі", які регулюються шляхом прямого примусу, і суспільства індустріальні, де контроль і цент­ралізація є слабкішими
 
   
 
   
 
   
 
   
 
 
 
 
   
спосіб виробництва, обмін його продуктів складають основу будь-якого суспільства суспільство - соціальний організм, цілісна соціальна система, джерело розвитку і функціонування якої знаходиться перш за все в ній самій, а не поза нею зі зміною способу виробництва змінюються економічні відносини, а пізніше і вся надбудова (ідеологічні, політичні тощо відносини), а отже, на зміну суспільної формації приходить інша, більш вища революція - локомотив історії, насильство є повивальною бабкою історії    
   
 
   
 
   
 
   
 
 


 

               
 
   
     
для перетворення соціології в самостійну науку необхідна наявність особливого предмета. Цим предметом є соціальна реальність. Її основну складають соціальні факти, які існують незалежно від індивід і можуть здійснювати на нього вплив соціальні факти поділяються на матеріальні або морфологічні(тобто, щільність населення ,характер поселень та помешкань. засоби сполучення та зв'язку, розташування на континенті тощо) і на духовні (загальна свідомість, колективні уявлення, вірування, колективні почуття тощо) предмет психології - індивідуальна свідомість, яка є безпосередньою надбудовою над біологічним, сфера ж соціального - колективні процеси і явища, що не зводяться до індивідуальної свідомості суспільство існує завдяки тому, що люди певним чином солідарні - вони розділяють загальні поняття, розмовляють на зрозумілій мові, дотримуються певних правил поведінки і норм, додержуються законів. Солідарність - основа порядку і організованості, відсутність солідарності - це стан розпаду, анархії, громадянської війни. Механічна солідарність базується на жорсткому контролі, підтримується насильством, брутальною силою. Органічна солідарність є наслідком сучасного поділу праці і глибокої взаємозалежності індивідів. Перехід від першого типу солідарності до другого - головний напрямок розвитку цивілізації.
 
   
 
   
 
   
 
 

 

 


об'єктом соціології є суспільство та різні соціальні процеси, що відбуваються в ньому. Соціологія повинна орієнтуватися на дії індивіда або групи, які пов'язані з іншими людськими суспільними інтересами

в ґенезі західноєвропейського капіталізму пріоритетну роль відіграла протестантська "господарська етика "

існує зв'язок господарського життя суспільства, матеріаль­них та ідеальних інтересів різних соціальних груп з релігійною свідомістю

 
 


оскільки соціальні закони визначити неможливо, остільки необхідно хоча б розуміти і пояснювати дії людей, їх поведін­ку

 

разом із відношенням до засобів виробництва важливими класовими ознаками є також відношення до впади, поділ людей за релігійними та ідеологічними ознаками тощо

 
 


в сучасному суспільстві головний конфлікт народжується боротьбою між політичними партіями і бюрократичним державним апаратом

 

 


Основні праці представників класичної соціології

О.Конт (1798-1857) „Курс позитивістської філософії”, „Система позитивістської політики”, „Загальні ідеї позитивізму”
Дж. Міль (1806-1873) „Система логіки соціологічної і індуктивної”  
Г. Спенсер (1820-1903) „Соціальна статистика: умови, необхідні для людського щастя”, „Людина і держава”
К. Маркс (1818-1883) „німецька ідеологія”, „Критика Готівської програми”
Е. Дюркгейм (1858-1917) „Про поділ соціальної праці”, „Метод соціології”, „Елементарні форми релігійного життя”
М. Вебер (1864-1920) „Протестантська етика і дух капіталізму”, „Місто”, „Методологія соціальних наук”, „соціологія релігії”, „Економіка і суспільство”, „Теорія соціальної і економічної організації
Г. Зіммель (1858-1918) „Філософія грошей”, „Основні питання соціології”, „Про соціальну диференціацію”
В. Парето (1848-1923) „Тракт всезагальної історії”, „Перетворення демократії”
П. Сорокін (1889-1968) „Система соціології”, „Соціальна мобільність”, „Соціальна культурна динаміка”, „Суспільство, культура і динаміка”, „Суспільство, культура і особистість”, „Соціологічні теорії сучасності”
У. Томас (1863-1947) Ф. Знавецький (1882-1938) „Польський селянин в Європі і Америці”

 

 

 
 

соціальні системи є інтегрованими і тяжіють до стабільності

дисфункції є ненормальним, патологічним станом, який слід долати

суспільство - це система взаємопов'язаних структур, що складають його і утворюють єдине ціле

всі елементи системи залежні один від одного в силу різних виконуваних ними функцій

соціальні інститути (держава, родина, освіта тощо) як частини системи активно впливають на функціонування суспільства

індивід (діюча особистість)- основний елемент соціальної системи; він входить до соціальної структури суспільства через виконувану ним соціальну роль

в основі суспільного життя лежать норми і цінності

суспільне життя залежить від солідарності, засновується на взаємодії та співробіт­ництві діючих у ньому індивідів і вимагає соціального контролю.

Етапи виникнення та розвитку соціологічної думки України

 

Етапи Хронологічні рамки Основна характеристика
Перший (стан протосоціології) з ІХ- ХІП ст. до 60-х pp. XIX ст. поступово виникають соціальне знання та ідеї, елементи наукових поглядів на суспільство, державу, людину, релігію тощо
Другий з 60-х pp. XIX ст. до 20-х pp. XX ст.. виникнення на Заході соціології як окремої науки, ознайомлення з якою породжує в українських мислителів цього періоду певні способи бачення й моделі пізнавальної соціальної реальності, нові підходи і способи аналізу соціальних явищ і процесів. Відбувається становлення вітчизняної академічної соціологи, інституціоналізація
Третій з 20-х до 60-х pp. XX ст. з одного боку, майже безплідність соціологічних студій в межах марксистської теорії, а з другого бо ку, значне пожвавлення в 20 - 30-х pp. наукової і педагогічної діяльності українських соціологів, які опинились не за своєю волею в еміграції, перебували під значним впливом західної соціологи
Четвертий з 60-х рр. до поч.. 90-х рр. XX ст. соціологія починає відроджуватися, спочатку у вигляд і конкретно соціологічних досліджень, а пізніше як самостійна наука і навчальна дисципліна
П'ятий з 90-х pp. XX ст. завоювання незалежності, розбудова національної державності і громадянських) суспільства, поширення різних соціологічних концепцій і теорій дослідження трансформаційнихпроцесів українського суспільства.


 
 

 

 

 

 

 

 
 

 
 

ТЕМА 4. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА , ЙОГО СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА, ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ

Основні ознаки і підсистеми суспільства


Основні ознаки суспільства

 
 

       
   

Основні підсистеми суспільства


 
 

* спільна територія, яка становить основу соціального простору, що в ньому проживають, взаємодіють, формують і розвивають взаємозв'язки члени суспільства

* загальноприйнята система норм і цінностей, система культури, що є основою зв’язків міме людьми. Завдяки цьому суспільство має велику інтегруючу силу, воно соціалізує кожну людину, кожне покоління людей, підпорядковуючи їхню поведінку чинним нормам і інтегруючи її до загальної системи зв'язків

* саморегуляція, саморозвиток - здатність підтримувати й постійно відновлювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень


* економічна, що забезпечує виробництво товарів та послуг, необхідних для задово­лення потреб людини

* культурна, що дає можливість реалізувати моральні інтереси індивідів і сприяє норма­тивному врегулюванню їхньої поведінки і суспільства в цілому

* соціальна, яка регламентує споживання і розподіл всіх благ, виконує функції інтег­рації, соціального контролю, самореалізації

* політична, що здійснює загальне керів­ництво й управління суспільством завдяки функціям прийняття рішень та мобілізації ресурсів на їх виконання.


* автономність, суспільство здатне без втручання зовнішніх сил створити для людей такі форми організації та умови їх життя, які необхідні для задоволення їхніх потреб, їхнього самоствердження й самореалізації.


Суспільство - країна - держава



Суспільство

Найбільше об'єднання людей з усталеними зв'язками між ними,
різноманітною взаємодією, спільною територією, історією та
культурою.


Країна

Відокремлена територія незалежного проживання даного суспільства зі своїми кордонами і суспільним устроєм
Держава

Політична організація дано­го суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.


Типологізація суспільств

Типологізація суспільств - де класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших

 
 

 


 

 
 

 


* просте суспільство    
 
  * складне суспільство      
 

 


* суспільство мисливців і збирачів; * традиційне суспільство (до індустріальне суспільство);      
* садівничі суспільства;      
* суспільство, кероване зсередини (індустріальне суспільство);      
* аграрне суспільство;  
  * промислові суспільства;     * суспільство, кероване ззовні постіндустріальне суспільство);  

 


 

СУСПІЛЬСТВО
Просте Складне
Кровно-родові зв'язки   Родоплемінна організація суспільства   Немає майнової диференціації всуспільств)   ● Немає класів і держави ● Широкі і різноманітні зв'язки між людьми   ● Соціальне розшарування (класи, верстви, заможні - незаможні; ті, що управляють, і ті, ким управляють...) ● Багаторівневе управління суспільством через державу
Виникло - 50-40 тис. рр. тому Виникло - 10-6тис. рр. тому

Прості і складні суспільства


Доіндустріальне та індустріальне суспільство

 

  Доіндустріальне суспільство Індустріальне суспільство
1. Період виникнення - 6 тис. р. тому - 250 рр. тому
2. Ключова сфера економіки Сільське господарство Промисловість
3. Провідну роль у суспільстві займають Церква і армія Промислово-фінансові корпорації
4. Соціальна структура Відносно проста: декілька статусів і ролей, декілька (окрім сім'ї) розвинутих інститутів Складна: розмаїття статусів і соціальних ролей, багато розвинутих інститутів, таких як освіта, наука і т.п.
5. Статуси В основному приписні Зберігається части на приписних, але зростає кількість і роль набутих
6. Соціальні групи Переважно первинні (пер­соналізовані, з тісними зв'язками) Переважно вторинні (не-персоналізовані анонімні)
7. Розмір територіаль­них спільнот Невеликі територіальні спільноти (села) Великі територіальні спіль­ноти (міста, урбаністичні агломерації)
8. Розподіл праці Відносно невелика кіль­кість критеріїв розподілу праці, в основному тих, що базуються на статевих або вікових параметрах Більш досконала система розподілу праці, що ба­зується на численних па­раметрах
9. Цінності Традиційно орієнтовані, релігійні Зорієнтовані на майбутнє, світські
10. Культура Гомогенна: більшість лю­дей поділяють спільні норми та цінності, обме­жене коло субкультур Гетерогенна: численні субкультури дотримуються різноманітних норм та цін­ностей
11. Технологія Примітивна, ґрунтується, в основному, на м'язовій силі людей і тварин Розвинута, ґрунтується, в основному, на енергії машин та механізмів.
12. Соціальні зміни Повільні Швидкі
ІЗ. Система управління Примітивна - спадкова влада, правління старій­шин Складна - функціонують інститути управління, спе­ціальні органи управління

Основні риси постіндустріального (інформаційного)

суспільства:

- Технічний базис - інформаційний

- Основа добробуту суспільства – знання

- Провідна галузь - сервіс (послуги)

- Масовий клас - менеджери

- Принцип управління – узгодження

- Соціальна структура - функціональна, сотова

- Політичний режим - демократичний

- Ідеологія - гуманізм

- Релігія - дрібні конфесії.

-

Види соціальних змін


 


Структурні

Процесуальні

Мотиваційні

Функціональні


Зміни, які торкаються структур різноманітних соціальних у творень

Зміни, що торкаються соціальних процесів

Зміни у сфері мотивацій індивідуальної та колективної поведінки

Зміни, що торкаються різноманітних функцій соціальних систем, інститутів, організацій


Фактори, що впливають на процес соціальних змін:

> Природне оточення

> Демографічні зміни

> Ідеї

> Події

> Людські дії

> Технологія.

Базові тези двох теорій, які пояснюють процес соціальних змін

 

Функціоналісти вважають, що: Конфліктологи вважають, що:
І.1.кожне суспільство є відносно стабільним 1. суспільство перебуває у стані безперервних змін
2. 2. суспільство є вдало інтегро­ваним цілим 2. кожне суспільство переживає конфлікт і напруженість
3. 3. кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його функціонування 3. кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його зміну
4. 4. кожне суспільство підтримує свою цілісність за рахунок спільних цінностей його членів 4. кожне суспільство підтримує свою цілісність, тому що одна частина його (еліта) панує над іншою (масою)

Кросворд

По горизонталі:

1. В якому суспільстві індивіди керуються традиційними цінностями, будучи
обмеженими в виборі, змушені діяти згідно з традиціями?

2. Суспільство, в якому існує поділ на основні класи.

3. Галузь відносин між соціальними суб'єктами (класами, соціальними групами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення політичної влади.

4. Сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми.

5. Хто з відомих вчених вважав, що суспільство - це живий організм, сутністю якого є залежність усіх соціальних підсистем від економічної?

 

6. Цілісне утворення, яке має свою внутрішню структуру, структурні
елементи і зв'язки.

7. Різні і глибинні зміни у всьому суспільному житті, в результаті яких
суспільство переходить з одного якісного стану в інший, - це соціальна .... ?

8. Ця модернізація є реакцією на досягнення розвинутіших країн, формою
" наздоганяючого розвитку" з метою подолання історичної відсталості.

9. В якому суспільстві праця втрачає своє попереднє основне значення?

10. Яка концепція заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між
особами жіночої та чоловічої статі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 
             
   
                             
                       
                   
                         
                         
                             
                       
                   
                           
                     
                 
                       
                     
         
                             

 

 

По вертикалі:

I. Суспільство, яке не допускає інших форм власності, крім державної, іншої
ідеології, крім комуністичної.

3. Такі суспільства виникають наприкінці XVIII ст. з появою промислового
виробництва, розвитку системи державного управління.

4. Суспільство, яке організовується на основі принципу споживання.

5. Форма бездержавного суспільства, основним способом соціальної
організації якого є система.

6. Соціальна ... - поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні
групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту і т. д.

7. Новий тип суспільства, заснований на нових досягненнях електроніки,
інформатики, кібернетики.

8. Угрупування людей на основі нерівного становища щодо основних
соціальних ресурсів, які визначають їхні життєві шанси, соціальні можливості
спільно діяти.

9. Для кого суспільство - це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних,
тобто орієнтованих на інших людей, дій?

10. Можливість здійснювати свою волю, нав'язуючи її іншим людям за
допомогою авторитету, права, насильства.

II. Спільність людей, яка пов'язана спільною територією, мовою, культурою,
історичною долею, звичаями і традиціями.

12. Механізм самовідтворення еліти, що склався в радянському суспільстві.

 
 

 
 


 
 



 
 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Кросворд

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1768; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.161.106.81
Генерация страницы за: 0.248 сек.