Технологічний детермінізм

Зіммель.

Вважає, що конфлікт це двигун прогресу. Без нього суспільство не може розвиватись. В результаті конфлікту (зіткнення протилежних несумісних інтересів) відмирає старе і перемагає нове в суспільстві. Передбачає постійне напруження.

Символічний інтеракціонізм (Емерсон) – соціальний процес розглядається як процес становлення та зміни соціальних значень, постійне визначення і пере визначення ситуацій і взаємодії їх учасників.

Теорія дій (Вебер). В основі суспільного життя активна діяльність індивіда під впливом стимулів:

1. Людина чекає на схвалення глядачів.

2. Діяльність притаманна людині, як одна із її суттєвих ознак.

На основі теорії дії і інтеракції створено концепцію,, нового гуманізму ”, яка має два напрямки:

1. Феноменологія (Бергер, Лукман) – суспільство характеризується загальною свідомістю його членів. Образ суспільства формується у процесі дискусії. Людина створює сприятливий для себе образ, потім маніпулює цим образом, як чимось реальним. Хоч в дійсності суспільству в період створення і після того є чимось іншим.

2. Етнометодологія (Гусерль – створив теорію рефлексії) – кожен член суспільства відчуває, що його існування залежить від показників і завдань, які стоять перед суспільством в цілому.

Неоконсерватизм (консерватизм – збереження старих традицій).

Основні положення:

1. Те, що можна не змінювати, змінювати не потрібно.

2. Індивід не може бути розумним, розумний загал.

3. Слід враховувати близькі і далекі перспективи і наслідки.

4. В здоровому суспільстві повинні взаємодіяти всі верстви.

5. Людина недосконала, тому вона не може створити досконалий соціальний порядок (Ніцше).

Два напрямки:

1. Теоретико-методологічний:

1.1. Специфічне пояснення взаємодії,,еліта-маса”;

1.2. Песимізм в оцінці,,людської природи”;

1.3. Суспільство – це статична і внутрішньо збалансована система, в якій протипоказані радикальні зміни.

2. Соціально-політичний:

2.1. Пропаганда,,сильної влади”;

2.2. Обмеження демократії;

2.3. Застосування зброї проти незадоволених.

Має два напрямки:

1.Технологічний песимізм (К. Ясперс). В усіх нещастях звинувачують техніку, що знищує природу і прирікає людину на вимирання. Перетворює людину в машину.

2.Технологічний оптимізм (Дракер). Прославляють техніку.

Екзистенціоналізм – вивчає людину, проблеми і труднощі її існування в оточуючому світі (Ясперс, Хайдегер, Камю). Причина виникнення напрямку – світові, війни, які поставили питання: «Як жити далі?». Головна проблема – сенс життя. Головна теза: - «життя людини не має сенсу, але є люди, які наповнюють життя сенсом, хоч вони теж розуміють, що їх нічого не чекає, так як життя людини повний абсурд». Докази цього:

Постійне «спілкування» з думкою про смерть (песимісти). Постійне спілкування з оточуючим світом, отже сенс не в зовнішньому світі, а в суті людини.

Конформізм песимізм приводить до самогубства, оптимізм – допомагає отримати все від життя, середній варіант пристосовництво або конформізм внутрішнє не сприйняття зовнішнього (Ви собі говоріть, а я собі своє думаю).

Дата добавления: 2014-01-04