Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури

Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.

Предмет та основні напрямки соціології культури.

Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.

ТЕМА 7. КУЛЬТУРА У СУСПІЛЬНІЙ СИСТЕМІ. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

Термін „культура" латинського походження і першопочатково означав „обробіток землі та її культивування". Пізніше цим терміном почали позначати усі зміни в навколишньому середовищі, що здійснюються і створюються людьми.

У соціології під культурою у широкому змісті слова розуміють особливу сукупність засобів, способів, форм, зразків взаємодії людей із середовищем існування, які виробляються для підтримки певних структур діяльності і спілкування. У вузькому значенні культура трактується як система цінностей, переконань, зразків і норм поведінки, які властиві певній групі людей.

Розрізняють дві основні форми культури: матеріальну і духовну. Матеріальна культура включає фізичні об'єкти, що створені людськими руками {знаряддя праці, житлові будинки, книги, прикраси), іх називають артефактами. Артефакти завжди мають певну цінність для людини, певне символічне значення, виконують певні функції. Духовна включає нематеріальні об'єкти, створені інтелектуальною діяльністю людини. Ці об'єкти існують у свідомості людини, підтримуються людським спілкуванням, але до них не можна доторкнутись.

Як складне і багатогранне явище культура вивчається багатьма науками. Політологія вивчає політичну культуру, економіка - культуру виробничої діяльності, праці. Соціологія має свій об'єкт і предмет вивчення. її цікавить культура як система явищ, процесів, відносин, що є результатом соціальної взаємодії і якісно відрізняють людину від іншого живого світу, культура як соціальний механізм взаємодії особистостей, соціальних груп і суспільства з навколишнім середовищем, механізм, що допомагає їм співіснувати, зберігати свою цілісність, притаманні їм цінності, переконання, традиції, норми поведінки, спосіб життя. З позиції соціології виділяють і три основні сфери людської культури:

1 - ставлення людини до навколишньої природи;

2 - ставлення однієї людини до іншої;

3 - ставлення людини до самої себе.

вагоміший у конкретній ситуації. Тобто, існує не тільки ієрархія соціального статусу, а й ієрархія соціальних ролей, і кожна особа вибудовує піраміді своїх переваг.

Сукупність соціальних ролей, що їх виконує особа, відображає ті суспільні відносини і соціальні зв'язки, в які вона включена в суспільній системі. Ціннісні орієнтації виступають, з одного боку, як конкретні прояви ставлення особи до навколишнього соціального середовища, а з другого - як система настанов, що регулюють поведінку людини в реальному конкретному випадку.

Література

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Современная западная социология. Словарь.- М., 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ.- М., 1992.

Социология культуры: Методолгия и методика социологического исследования. - М., 1988.

Соціологія. Курс лекцій/За ред. В.М.Пічі.- К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича. - К., 1998.

Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. - Харків-Київ, 1998.

Теорія та Історія світової та вітчизняної культури. Курс лекцій, - К., 1992.

Дата добавления: 2014-01-04