Складові соціальної роботи

Соціально – економічний аспект соціальної роботи виходить с того, що основними сподіваннями людини є належні умови життя, доступ до трудової діяльності, системи охорони здоров’я та освіти, соціального забезпечення і соціального обслуговування, тоді як соціальна згода в будь – якій групі чи країні залежить значною мірою від справедливого розподілу наявних ресурсів.

Духовний.

Соціальна робота – специфічний вид професійної діяльності уповноважених органів з надання державного і недержавного сприяння людині з метою забезпечення матеріального, соціального, культурного рівня її життя, надання індивідуальної допомоги людині, родині чи групі осіб.

Соціальна робота, як практична діяльність.

Практична спрямованість соціальної роботи на основі науково обґрунтованих підходів до організації праці визначає її як професію, різновид трудової діяльності, який потребує певної професійної підготовки.

Соціальна робота включає п’ять аспектів:

соціально – економічний,

національно – географічний,

політичний,

культурний,

Національно – географічний аспект соціальної роботи полягає в тому, що діяльність відбувається в середовищі певного народу у межах визначених кордонів – установи, країни, регіону, муніципалітету.

Політичний аспект соціальної роботи пов’язаний з тим, що кожна країна має свою політичну систему, яка незалежно від того, чи є вона демократичною чи репресивною, визначає умови практичної діяльності соціального працівника.

Культурний аспект соціальної роботи постає у повазі до традицій, переконань, культурних цінностей окремої країни, соціальної групи, спільноти, світових культурних надбань і цінностей.

Духовний аспект соціальної роботи складають філософія, етіка ідеали, які стоять в основі наукових і практичних підходів до стратегії підтримки особистості.

Основу соціальної роботи, як практичної діяльності становлять:

- принципи соціальної роботи;

- процес соціальної роботи;

- функції соціальної роботи;

Принципами соціальної роботи є:

- принцип створення рівних можливостей, або надання соціальних послуг особистості незалежно від її віку, національності, походження, соціального статусу, сфери зайнятості, місця проживання, релігійної приналежності;

- принцип гуманності або пріоритет загальнолюдських цінностей, що передбачають погляд людини в її взаємозв’язках з природою, суспільством, глобальними проблемами, поєднання інтересів суспільства і потреб особистості в отриманні соціальних послуг;

- принцип диференціації та індивідуалізації або врахування рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку особистості;

- принцип адаптації або визначення особливості залучення різних категорій і цільових груп населення до соціально значущої діяльності з метою пристосування до соціального середовища і задоволення потреб, а також адаптація суспільства до особливих потреб окремих категорій громадян;

- принцип інтеграції або створення умов для включення особистості в діяльність різних сфер життя суспільства, її позитивної соціалізації, індивідуалізації, ідентифікації;

- принцип комплексного підходу або використання широкого спектра прийомів і засобів розв’язання соціально – психологічних проблем, їх варіативності державними, громадськими, приватними установами та організаціями;

- принцип етичності або характер діяльності, спрямований на коректну обробку інформації та збереження конфіденційності;

- принцип партнерства і взаємної довіри або основа продуктивної взаємодії в соціальному ставленні дітей і молоді, різних вікових груп населення із державними і недержавними соціальними службами; принцип поваги до особистості або дотримання права на особистісну думку, створення умов для волевиявлення власної думки клієнта у процесі надання соціальних послуг;

- принцип безкоштовності чи коштовності послуг або здійснення відповідно до чинного законодавства.

Дата добавления: 2014-01-04