Сутність підприємницької діяльності. Функції і риси підприємства

Підприємництво - це самостійна, ініціативна постійна діяльність у сфері виробництва, надання послуг і торгівлі, що здійснюється на власний страх і ризик з метою отримання прибутку. Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову відповідальність юридичної особи або громадянина - підприємця.

Підприємництво виступає як особливий вид господарської діяльності, в основі якого лежать такі умови і вимоги: свобода у виборі напрямків і методів господарювання; самостійність у прийнятті рішень; відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки і пов'язаний з цим ризик; орієнтація на досягнення комерційного успіху, отримання прибутку.

Підприємництво - це також певний стиль і тип поведінки, складові якого: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність і ризик, ділова хватка. Крім того, підприємництво виконує в економіці особливу функцію - забезпечує розвиток і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери.

Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва:

* стабільність державної економічної і соціальної політики, яка є джерелом формування у підприємців і інвесторів упевненості в тому, що вони не стануть жертвами кон’юнктурних політичних рішень або компаній;

* позитивна громадська думка - ставлення до підприємництва як до одного із престижних занять у суспільстві, терпимість до підприємницьких невдач;

* сприятливий податковий режим, який забезпечує дійові стимули для відкриття нових підприємств і розширення існуючих;

* наявність розвинутої інфраструктури підприємництва - інноваційних і впроваджувальних центрів, що фінансуються на пайових началах державою і приватним бізнесом, консультативних центрів і центрів з питань підготовки підприємців;

* ефективна система захисту інтелектуальної власності, дія якої охоплює не тільки винахідництво, але й всю продукцію, в тому числі нові ідеї, концепції і методи ділової активності;

* дебюрократизація процедури регулювання господарської діяльності з боку державних органів, зокрема скорочення форм звітності, полегшення правил реєстрації нових фірм.

Аналіз підприємницької діяльності дозволив визначити такі суттєві чинники її успіху:

1. Висока кваліфікація.

2. Вдала і обґрунтована ідея виробництва конкретного товару або послуги.

3. Широкі особисті контакти.

4. Достатні матеріальні і фінансові ресурси.

5.Наявність замовлень споживачів.

Функції підприємництва показані на рис.1.

Рис. 1. Функції підприємництва. Важливе значення для розвитку підприємницької діяльності в Україні має Господарський кодекс України, який вступив у дію з 01.01.2004 року. Згідно з ст. 44 ГК, підприємництво здійснюється на основі таких принципів: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Характерними ознаками підприємництва є ризик і майнова відповідальність за результати своєї діяльності. У господарське життя ринкової економіки, що народжується, входить незвичайне для нас явище - банкрутство, тобто визначена господарським судом неможливість підприємства розрахуватися з кредиторами не інакше, як шляхом його ліквідації. Механізм банкрутства являє собою своєрідний вибір найефективніших форм і методів господарювання. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 року № 784 – ХIV, встановлює чітку відповідальність власника за ведення господарської діяльності, регулює процедуру ліквідації підприємства і задоволення претензій бюджету і кредиторів.

Підприємництву доступні всі сфери економіки. Разом з тим для стабілізації її функціонування, контролю за безпекою суспільства і забезпечення державного бюджету регулярними доходами держава залишає за собою право регулювати або забороняти окремі види підприємницької діяльності. Важливо відзначити, що в Україні тільки державним підприємствам дозволено виготовляти і реалізувати наркотичні засоби, зброю і вибухові речовини, а також виготовлення цінних паперів і грошових знаків тощо.

Важливим засобом регулювання підприємницької діяльності є ліцензія, тобто спеціальний дозвіл на здійснення певного виду підприємницької діяльності.

Організації з підприємницьким характером діяльності називаються підприємством. Відповідно до ст. 62 ГК, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта, електростанція, ательє, майстерня тощо. На практиці нерідко синонімом слова „підприємство” виступає „фірма”. В дійсності між ними є відмінності. Під словом „фірма” розуміють підприємство або декілька підприємств, що мають певне фірмове найменування, товарний знак (марку) у вигляді певного терміну, символу, малюнку або їх комбінації. Фірмовий знак (марка) слугує для ідентифікації товарів або послуг даної фірми та їх відокремлення на ринку від продукції (послуг) конкурентів. Фірма може включати підприємства, що розташовані в різних регіонах та країнах (Пепсі, Макдональдс та ін.).

Господарський кодекс (статті 62-72) визначає підприємство самостійним суб'єктом господарювання, якому притаманні такі риси:

· належність до основної ланки економіки;

· безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької і комерційної діяльності та іншої господарської діяльності – як комерційної (підприємницької), так і некомерційної;

· можливість функціонування на будь-якій формі власності: державній (державні та казенні підприємства), комунальній (комунальні підприємства), колективній (підприємства у формі виробничих кооперативів, господарських товариств, колективних підприємств), приватній (приватні підприємства);

· установчий документ - зазвичай статут, якщо інше не встановлено законом (так, для підприємств, що діють у формі повного чи командитного товариства, установчим документом буде засновницький договір - ч. 1 ст. ГК 82);

· функціонування на базі відокремленого майна, що знаходить вираз у наявності самостійного балансу та рахунку в банку;

· наявність господарської правосуб'єктності, в тому числі статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб; підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо), а також мати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи;

· індивідуалізація підприємства як самостійного суб'єкта господарювання забезпечується наявністю у нього власного найменування (фірмової назви), що відображається в його вихідних документах, печатці; як платник податку підприємство повинно мати ідентифікаційний код;

· порядок управління підприємством залежить від типу підприємства - унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна підприємства) чи корпоративного типу (управління здійснюється за допомогою створених учасниками органів: збори учасників, виконавчий та контрольний органи);

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями), тобто суб’єктами господарювання, можуть бути всі громадяни (за винятком тих, хто обмежений законом у правоздатності або дієздатності), а також юридичні особи всіх форм власності (ст. 55 ГК України).

Стосовно деяких осіб законодавство України, як і законодавство інших країн, передбачає обмеження для заняття підприємництвом. Ці обмеження пов'язані передусім з необхідністю забезпечити незалежність функціонування державних служб. Підприємництвом не можуть займатися військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, третейського суду і нотаріату. Обмеження вводяться також з метою захисту населення від зловживань і недобросовісної діяльності. Шлях до підприємництва закритий для осіб, які мають непогашену судимість за крадіжку, хабарі та інші корисливі злочини.

Головним суб'єктами підприємницької діяльності виступають підприємства. Монопольна державна власність поволі починає поступатися місцем різним іншим формам власності, поряд з державним сектором почав формуватися недержавний. В Україні, відповідно до форм власності, діють підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом (ст. 62 ГК). Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.Серед суб'єктів господарської діяльності особливо відрізняються малі підприємства, що складають основу малого бізнесу. Важливо підкреслити, що малі підприємства не є якоюсь особливою формою господарювання. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн. грн. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує 100 млн. грн.Усі інші підприємства визнаються середніми.

Також відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000. № 2063 - ІІІ до суб’єктів малого підприємництва застосовується спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

Основні функції підприємства показано на рис. 2.

Дата добавления: 2014-01-04