Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принцип взаємності

 

Взаємність є одним із фундаментальних принципів рівності у сфері міжнародної співпраці та співдружності між державами. Вона являє собою одну з підвалин МПрП, що закріплено в доктрині МПрП, і у внутрішньому законодавстві, і в міжнародних договорах. Принцип взаємності у МПрП не обмежується сферою дії колізійних норм, він включає й питання застосування матеріально-правових приписів, перш за все правил, які визнають цивільно-правовий стан іноземних фізичних і юридичних осіб, зважаючи на національний режим і режим найбільшого сприяння. Крім того, до проблем, повязщаних із взаємністю в різних сферах МПрП, належить також: визнання і виконання іноземних судових рішень за умови визнання і виконання судових рішень у відповідній іноземній державі; виконання судових доручень іноземних судів при аналогічному виконанні доручень судів. Найбільш актуальне питання, пов’язане із взаємністю, виникає при визнанні та застосуванні іноземного права. Одне з таких правил сформульовано у ст.11 Закону України «Про міжнародне приватне право» і полягає в тому, що суд чи інший орган застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до відповідних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на підставах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України. Іншим правилом уточнюється розуміння такого винятку, якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.

У галузі приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, взаємності надається значення спеціального правового інституту, в якому виділяється «матеріальна» і «формальна» взаємність.[18]

Матеріальна взаємність – це надання іноземним (фізичним та/або юридичним) особам того ж самого обсягу прав та покладення на них таких же обов’язків, які вони мають у своїй власній державі.

Формальна взаємність – це надання іноземним фізичним та/або юридичним особам того обсягу прав і обов’язків, якими користуються громадяни та юридичні особи в державі перебування іноземця.

Слід особливо наголосити, що у випадку формальної взаємності іноземець в державі перебування може як отримати такі права, якими він у державі громадянства не наділений, так і не користуватись в цій державі окремими правами, гарантованими йому державою громадянства, якщо такими правами не користуються громадяни держави перебування. Втім, у випадку матеріальної взаємності права та обов’язки іноземця в державі перебування не можуть бути ані зменшеними, ані збільшеними порівняно з обсягом прав, які він має згідно із законодавством держави свого громадянства.

Розходження, що існують в регулюванні питань, пов’язаних з визначенням правового статусу громадян і фізичних осіб у різних правопорядках, по-перше, значною мірою обмежують застосування матеріальної взаємності. По-друге, правові системи держав з історичних чи інших причин можуть настільки відрізнятись, що постановка питання про матеріальну взаємність взагалі втрачає сенс. Наприклад, у сфері шлюбно-сімейних відносин іноземець, перебуваючи у державі, де визначаються лише многогамні шлюби, може зажадати застосування до нього норм щодо укладення полігамного шлюбу, посилаючись на права за законодавством держави свого громадянства. Проте, цей різновид взаємності широко використовується при застосуванні методу уніфікації, наприклад – у міжнародних договорах, укладених щодо прав інтелектуальної власності на підставі спеціального створеного конвенційного режиму.

Щодо формальної взаємності, то тут, ситуація видається типовою коли іноземець у державі перебування за цим принципом отримує більше прав, а ні ж у державі свого громадянства. Така ситуація була наглядною в СРСР, проте більш суттєвим є той стан – коли іноземець отримує значно менше прав аніж у власній державі.[19]

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Принципи автономії волі | Застереження про публічний порядок
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 553; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.