Поширення

Кипчацько-половецькі кам'яні баби

Половецькі статуї, що зустрічаються на величезних просторах від південно-західної Азії до південно-східної Європи, складали найважливіші елементи духовної культури художнього каменерізного мистецтва, похоронного обряду стародавніх тюрків. Половецьке каменерізне мистецтво процвітало в українських степах у 11-13 ст.

Див. також Баби половецькі

На Тернопільщині на початку 20 століття львівський археолог А. Шнайдер нарахував понад 30 «Кам'яних баб», зокрема у місті Бучач, м-ку Золотий Потік (нині смт Бучацького району), Горішній Слобідці, Заліссі (нині села Монастириського району) та ін. Зображення «Кам'яних баб» на наш час проте не збереглися. Збереглася лише нижня частина каменю під назвою «Баба» на річці Нічлава у с. Бабинці Борщівського району.

На Коломийщині ґраф Калиновський, який мав маєток у селі Великій Кам'янці, у своєму дворі встановив на постаменті язичницьку скульптуру, на якій були зображення двох богів. Дослідник Покуття К. В. Войціцький бачив цього ідола ще 1832 і вважав що це — зображення Лелі і Полеля. Інші дослідники, зокрема А. Кіркор, вважали, що на скульптурі — Дажбог і Лада. Де поділася, знайдена селянами Графа Калиновського скульптура — встановити не вдалося. Очевидно, що кам'яного ідола, витесаного з пісковика, знищено. Відомо тільки, що кам'янецькі люди ходили стісувати пісок з тієї скульптури для чарувань чи ліків. Не виключено, що й Велика і Мала Кам'янки дістали назви завдяки цій фігурі, до якої ходили на поклін мешканці навколишніх сіл. Можливо, що в дохристиянську добу ця скульптура стояла на Золотій горі у Джуркові, а звідти перекочувала до двору пана Калиновського. Два обличчя на скульптурі говорять про те, що цей праукраїиський бог нагадував римського Януса.

Література:

1. ↑ Шапошникова О. Г., Фоменко В. Н., Довженко Н. Д. Ямная культурно-историческая область (Южнобугский вариант) // Свод археологических источников. Вып. 1-3. — К., 1986. — С. 21-36.

2. ↑ Формозов А. А. Материалы к изучению искусства эпохи бронзы юга СССР // Советская археология. — 1958. — № 2.

3. ↑ Шепинский А. А. Новая антропоморфная стела эпохи бронзы в Крыму // Советская археология. — 1958. — № 2. — С. 146—147.

4. ↑ Шапошникова О. Г., Фоменко В. Н., Довженко Н. Д. Ямная культурно-историческая область (Южнобугский вариант) // Свод археологических источников. Вып. 1-3. — К., 1986. — С. 21-36.

5. Шепинский А. А. Памятники искусства эпохи раннего металла в Крыму // Советская археология. — 1963. — № 3.

6. ↑ Довженко Н. Д. Поховання з антропоморфними стелами у світі етнографічних матеріалів // Археологія. — 1979. — № 12

7. ↑ Лесков А. М. Керченская экспедиция в 1967 году // Археологические исследования на Украине в 1967 году. — К., 1968. — Вып. ІІ. — С. 5.

8. ↑ Телєгін Д. Я. Енеолітичні стели і пам'ятки нижньомихайлівського типу // Археологія. — 1971. — № 4. — С. 9

9. ↑ Шульц П. Н. Скифские изваяния Причерноморья / Античное общество. — М., 1967. — С. 225—237.

10. ↑ Попова Е. А. Об истоках традиций и эволюции форм скифской скульптуры // Советская археология. — 1976. — № 1. — С. 108—122.

11. ↑ Хазанов А. М. Золото скифов. — М., 1975. — С. 88.

• Веселовский Н. И. Современное состояние вопроса о «каменных бабах» или «балбалах» // Записки Одесского общества истории и древностей. — Т. ХХХІІІ. — Одесса, 1915.
• Дашкевич Я. Р.., Трыярски Э. Каменные бабы Причерноморских степей. Коллекция из Аскании-Нова. — Варшава, 1982.
• Древние изваяния Сибири. Путеводитель. Новосибирск: Наука, 1980.
• ЕвтюховаЛ. А. Каменные изваяния Южной Сибири и Монголии / Материалы и исследования по археологии СССР. — N 24. М.: издательство АА СССР. С. 72 — 120.
• Книга Большому чертежу / Под ред. К. Н. Сербиной. — М.-Л., 1950.
• Красильников К. И. Древнее камнерезное искусство Луганщины. — Луганск: Шлях, 1999;
• Кызласов Л. Р. О нзначении древнетюркских каменных изваяний, изображающих людей // Советская археология. — 1964. — № 2.
• Плетнева С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья IV—XIII века. — Воронеж, 2003
• Плетнева С. А. Половецкие каменные изваяния // Свод археологических источников. — Вып. У4-2. — М., 1974.
• Рубрук В. де. Путешествие в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. — М., 1957.
• Уваров С. А. К вопросу о каменных бабах // Труды ХІІІ археологического съезда. — Т.ІІ. — М., 1908.
• Форостюк О.. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
• Харламов В. А. О каменных бабах Донской области // Труды археологического съезда ы Екатеринославле 1905. — Т.ІІ. — М., 1908.
• Чириков Г. С. Каменные бабы в Харьковской губернии. — Харьков, 1901.
• Шепінський А. А. Антропоморфні стели Північного Причорномор'я // Археологія. — 1973. — № 9.
• Шер Я. А. Каменные изваяния Семиречья. М.: наука, 1966. С 139
• Яворницкий Д. И. Каменные бабы // Исторический вестник. — Т. XI. — СПб., 1890.

Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.

• Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б

Дата добавления: 2014-01-04