Роль української діаспори у становленні НОК України

Віктор Бубнів

Павло Пінкевич

Найбільш успішним спортсменом-українцем в Австралії є, без сумніву, Павло Пінкевич, який навіть потрапив до “Книги рекордів Гіннеса” за те, що від 1967 р., коли йому було тільки 15 років, аж по 1990 р., він постійно представляв Австралію в настільному тенісі.

Павло Пінкевич є єдиним спортсменом у настільному тенісі, який 23 роки представляв одну країну на міжнародному рівні. Він 204 рази виступав за збірну Австралії, вигравши 72 відсотки зустрічей, вісім разів був чемпіоном Австралії, а дев'ять разів зайняв друге місце. П. Пінкевич 86 разів був чемпіоном різних австралійських штатів, у 1978 і 1982 роках виграв першість Океанії, як представник Океанії кожного року між 1982 і 1985 роками брав участь у турнірі за “Кубок світу”, в якому грають на запрошення тільки 80 найкращих гравців світу, і займав там 14-те й 15-те місця.

П. Пінкевич між 1969 і 1987 роками брав участь у всіх змаганнях за першість світу крім 1981р. і 1983р., коли народилися його дочки. Завдяки Пінкевичеві Австралія з останнього дивізіону піднялася до другого дивізіону й займала 18-те місце в світі, залишивши за собою, наприклад, США й Канаду. Під час ігор Співдружності держав (Соmmonwealth Games) у Калькутті Австралія зайняла друге місце, а Пінкевич виграв 17 із 18-ти змагань.

П. Пінкевич є співвласником фірми, яка імпортує спортивне приладдя. Від 1990 р. П. Пінкевич не представляє Австралії в змаганнях, але є тренером і менеджером збірної Австралії.

Гра в керлінг (ten pin bouwling) тепер популярна майже в усіх країнах світу, але найбільше в США, Канаді та країнах Азії. У Північній Америці є сотні українських клубів, які дуже серйозно займаються цим видом спорту. В Австралії не так. Тому тим більше треба відмітити успіх Віктора Бубніва, який не тільки в 1976 р. здобув першість Австралії, а в 1975 р. виграв міжнародний турнір на Гаваях. Він переможець багатьох інших австралійських і міжнародних турнірів.

Західна українська спортивна діаспора відіграла суттєву роль у становленні сучасного спортивного руху в Україні та входженні нашої держави на міжнародну спортивну та олімпійську арену.

З проголошенням НОК України УСЦАК та інші структури українського діаспорного спорту відразу налагодили тісну співпрацю з керівниками українського спорту.

У 1991 р. Україна стала незалежною державою. Цей факт отримав своє відлуння і на американському континенті. УСЦАК бере на себе почесну, довгоочікувану, але разом з тим надзвичайно відповідальну місію, яка передбачає відродження спорту в Україні, визнання українських спортсменів у світі. Провід УСЦАК почав тісно співпрацювати з НОК України, Міністерством молоді та спорту, Українською Спортивною Асоціацією (Львів), федераціями України з окремих видів спорту та іншими спортивними організаціями України. Важливим кроком УСЦАК в даному напрямку стало заснування «Фонду відродження спорту в Україні», завдяки якому УСЦАКом були сплачені дуже великі кошти до понад 30-ти Міжнародних федерацій і асоціацій для того, щоб Українські федерації змогли увійти до них рівноправними членами. Віншуванням кропіткої праці УСЦАК в останньому десятиріччі є Ігри Олімпіади 1996 в Атланті, для підготовки до якої збірній команді України були створені належні умови саме Проводом УСЦАК. Постійну опіку і допомогу члени збірної України відчували і під час проходження Олімпіади. А 10-те місце України серед 197 країн світу - це успіх, як українських спортсменів, тренерів, керівників, так і усієї української громади в США і Канаді.

Не меншу допомогу було надано українцями в діаспорі при підготовці наших збірних до Ігор в Нагано та Сіднеї.

Україна відчула суттєву фінансову допомогу, допомогу у медичному і матеріально-технічному забезпечені національних збірних команд, волонтерську та моральну підтримку на міжнародних змаганнях.

Дата добавления: 2014-01-04