Промисловий переворот в Англії та його соціальні наслідки

Промисловий переворот (промислова технічна революція) - система економічних і суспільно-політичних змін на основі переходу від ручної праці до машинного. Підсумком промислового перевороту стало формування індустріальної цивілізації.

Промисловий переворот був пов'язаний з переходом від мануфактури до фабрики. Фабрика - форма організації великого виробництва, заснована на застосуванні системи машин і складної кооперації праці в умовах повузлової спеціалізації робітників. Результатом промислового перевороту стала індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва у всіх галузях економіки, насамперед, у промисловості.

Причини й передумови промислового перевороту в Англії:

1. Високий ступінь розвитку товарно-грошових відносин, що створив потребу у великій кількості промислових товарів.

2. Велика концентрація капіталу в приватних руках.

3. Завершення аграрної революції й створення ринку землі й робочої сили.

4. Буржуазна революція й установлення капіталістичних відносин у країні.

5. Вигідне географічне положення, наявність значних мінеральних ресурсів.

Промисловий переворот в Англії почався з текстильної промисловості.

Захоплення контролю над Індією познайомило англійців з бавовною й бавовняними тканинами. Англійські промисловці спробували налагодити виробництво таких тканин у себе в країні на привізній сировині. Спочатку їм не вдавалося конкурувати з індійськими ткачами й англійськими сукноробами, тому треба було вдосконалити виробництво й знизити вартість продукції.

Бавовняне виробництво складається із двох операцій: виготовлення пряжі й виготовлення тканини. Серія відкриттів дозволила вдосконалити кожну із цих операцій. Виробництво бавовняних тканин не регламентувалося ні цеховими уставами, ні законодавчими актами. Це була молода галузь і саме тому вона легко сприймала нововведення.

В 1733 р. Джон Кей винайшов «літаючий човник», що рухався не руками робітника, а механічно. Це підвищило продуктивність праці ткача вдвічі й дозволило робити більше широкі тканини. Прискорення роботи ткачів викликало дефіцит пряжі й стимулювало відкриття в цій сфері.

В 1765 р. ткач Джеймс Харгрівс винайшов механічну прядку «Дженні», що заміняла працю 16-18 прядильників. В 1767 р. Томас Хайс винайшов «ватермашину» (прядильний верстат, що приводився у рух водою). В 1779 р. Семюель Кромптон винайшов «мюль-машину» (що приводилася у рух мулами), за допомогою якої вдавалося одержати дуже тонку й міцну пряжу.

Тепер уже значно відставало ткацтво. В 1785 р. годинникар Едмунд Картрайт створив механічний ткацький верстат, що заміняв працю 40 ткачів. В 1787 р. Картрайт заснував першу ткацьку фабрику з 20 верстатами.

Центральною подією промислового перевороту став винахід універсального двигуна. В 1782 р. шотландський механік Джеймс Уатт винайшов парову машину подвійної дії, що могла застосовуватися у всіх галузях господарства. В Англії починає розвиватися машинобудування.

Революційні відкриття були зроблені й у металургії, що довгий час гальмувала розвиток англійської промисловості. Проблема полягала в тому, що для виробництва чавуну застосовувалося деревне вугілля, що ставало усе дорожчим в міру вирубки лісів. Крім того, уряд обмежувало вирубку лісу, оскільки він був потрібний для кораблебудування. Довгий час до 60% потреби Англії в металі задовольнялося за рахунок імпорту.

В 1735 р. Авраам Дербі відкрив спосіб одержання коксу, що дозволило виплавляти чавун за допомогою кам'яного вугілля й поклало початок бурхливому розвитку кам'яновугільної галузі. В 1784 р. Генрі Корт відкрив спосіб одержання стали із чавуну шляхом пудлінгування. Продуктивність праці в металургії виросла в 15 разів, виплавка чавуну в період 1788-1804 рр. збільшилася втроє. В результаті лише в 1800 р. було виплавлено 700 тис. тонн стали, що в сім разів перевищувало випуск сталі у всьому XVII ст.

Ще одна революція відбулася в транспорті. В 1807 р. Роберт Фултон побудував в Америці перший пароплав, відкривши тим самим епоху водного транспорту, що не залежав від вітру. З 1811 р. пароплави з'явилися й в Англії. Незабаром паровий двигун пристосували й для сухопутного транспорту. В 1825 р. була відкрита перша залізниця, вантажі по який перевозилися паровозом зі швидкістю до 12 км/г. В 1829 р. була відкрита залізнична лінія між Манчестером і Ліверпулем, а в 40-і рр. XIX ст. будівництво залізниць велося по всій Англії.

Машинне виробництво, прискорення перевезень і збільшення обсягів перевезених вантажів значно здешевили продукцію. Бавовняна пряжа, приміром, за час промислового перевороту подешевшала в 12 разів. Зниження цін робило продукцію доступною найширшим верствам населення й, у свою чергу, вимагало подальшого розширення виробництва.

До середини XIX ст. англійська промисловість упевнено посідала перше місце у світі, а Англія по праву носила звання «майстерні світу».

Промисловий переворот змінив вимоги до робітників. Від них уже не було потрібно майстерності й спеціальних навичок, тому що робота набула характер простих рухів, з якими з успіхом могли справлятися не тільки дорослі чоловіки, але й жінки, і діти. Оскільки жіноча й дитяча праця коштувала дешево, у промисловості почала зростати зайнятість дітей і жінок. Робочий день усе збільшувався, умови роботи погіршувалися. Ринок праці був перенасичений, безупинно зростало безробіття.

Зниження вимог до робітників і висока конкуренція на ринку праці привели до зниження реальної заробітної плати, який не завжди вистачало навіть на їжу. За період 1799-1808 рр. реальна зарплата англійських робітників упала на 17%, за період 1809-1818 рр. - на 28%. Іноді зарплату видавали не грішми, а промисловими товарами за завищеними цінами. Зростав пауперизм (масове зубожіння громадян, відсутність у них самих необхідних засобів існування). Причиною цього було збільшення міського населення, низький рівень доходів і дорожнеча продовольства.

Підсилилася соціальна поляризація суспільства, різко зріс розрив у рівні доходів між багатими й бідними - Англія перетворилася в країну багатства й жахливої вбогості.

Утримання незаможних дорого обходилося англійській скарбниці. З метою економії засобів в 1834 р. був прийнятий «Закон про бідних», за яким всі незаможні повинні були втримуватися в спеціальних робітних будинках - своєрідних в'язницях для бідних, де за вбогу їжу люди повинні були виконувати різну важку роботу. Часто мешканців робітних будинків відправляли для заміни працівників на страйкуючих підприємствах. Робітні будинки дозволили вдвічі скоротити витрати на соціальну допомогу незаможним.

Уряд Англії жорстоко придушував будь-які спроби робітників поліпшити своє положення, мітинги й демонстрації розганяли за допомогою армії. В 1833 р. був прийнятий закон, за яким будь-яке об'єднання робітників вважалося протизаконною організацією змовників. В 1838 р. був прийнятий закон, що забороняв демонстрації.

Дата добавления: 2014-01-04