Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій

Безпосереднім об’єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці.

Здача або залишення ворогові засобів ведення війни (ст. 427 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину виражається у здачі ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного заволодіння ворогом зданими йому військовими засобами або залишеними укріпленнями, бойовою та спеціальною технікою чи іншими засобами ведення війни.

Із суб’єктивної сторони цей злочин може бути вчинений як умисно (але без мети сприяння ворогові), так і через необережність.

Суб’єкт цього злочину — начальник, який здійснює оперативне управління в бойовій обстановці підлеглими силами, бойовою та спеціальною технікою чи іншими засобами ведення війни.

Залишення гинучого військового корабля (ст. 428 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину виражається в залишенні гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира.

Злочин вважається закінченим з моменту залишення командиром або особою із складу команди гинучого військового корабля.

Із суб’єктивної сторони залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, може бути вчинено як умисно, так і через необережність. Залишення гинучого військового корабля особою із складу команди без належного на те розпорядження командира може бути тільки умисним.

Суб’єкт цього злочину — тільки командир корабля або особа із складу команди корабля.

Частина 2 ст. 428 КК передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (ст. 429 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину полягає в самовільному залишенні поля бою під час бою або у відмові під час бою діяти зброєю.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Добровільна здача в полон (ст. 430 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину виражається в добровільній здачі в полон ворогу як шляхом вчинення дії, так і бездіяльності.

Злочин вважається закінченим з моменту переходу військовослужбовця на бік ворога.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєднаний зі спеціальним мотивом — боягузтвом або легкодухістю.

Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (ст. 431 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину може виражатися в добровільній участі такого військовослужбовця у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради (ч. 1); в насильстві над іншими військовополоненими або в жорстокому поводженні з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого (ч. 2); у вчиненні військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога (ч. 3).

Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. забороняє залучати військовополонених до робіт, що мають військове значення (від таких робіт військовополонені мають право відмовитися).

Суб’єктивна сторона цього злочину — вина у формі прямого умислу, а за ч. 3 ст. 431, — ще й поєднана зі спеціальною метою — забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога або з корисливих мотивів.

Суб’єкт злочину — військовослужбовець, який перебуває в полоні, за ч.2 — той самий військовослужбовець, але який перебуває на становищі старшого.

Мародерство (ст. 432 КК).

Об’єктивна сторона мародерства виражається у викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.

Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, з насильством або без такого. Викрадення повинно відбуватися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велися бойові дії, а також ділянці, що розташована в тилу, але піддається обстрілу ворогом.

Злочин вважається закінченим з моменту появи реальної можливості у винного розпорядитися викраденою річчю.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб’єкт злочину — тільки військовослужбовець.

Насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 433 КК).

Об’єктивна сторона цього злочину полягає в насильстві, протизаконному знищенні майна, а також протизаконному відібранні майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій.

Насильство над населенням включає різні форми посягання на життя та здоров’я, честь та гідність громадян: тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі тощо.

Якщо насильство виражається в більш тяжких діях — вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтування тощо — відповідальність настає за сукупністю злочинів.

Протизаконне відібрання майна шляхом розбою тягне за собою відповідальність за ч. 2 ст. 433 КК.

Суб’єктивна сторона цього злочину — лише прямий умисел, часто поєднаний із корисливою метою.

Суб’єкт злочину — будь-який військовослужбовець.

Дата добавления: 2014-01-04