Соціально-правовий інституціоналізм

Соціально-правову течію інституціоналізму заснував Джон Роджерс Коммонс (1862-1945). Основні праці: «Правові основи капіталізму» (1924), «Інституціональна економікс» (1934).

Коммонса з Вебленом пов'язувало те, що вони обидва віддавали перевагу аналізові позаекономічних чинників суспільного розвитку. Однак на відміну від Веблена, який віддавав пріоритет психологічним і біологічним факторам, Коммонс на перший план поставив аналіз юридично-правових інститутів, заснувавши соціально- правовий інституціоналізм.

Всі явища економічного життя Коммонс тлумачив як своєрідні «правові угоди». Всі «угоди» в суспільстві Коммонс поділяв на три групи: ринкові, адміністративні та розподільчі. Першоосновою «угод» в суспільстві є угоди між підприємцями і робітниками, яких Коммонс вважав рівноправними партнерами. При виникненні конфліктів їх має вирішувати суд, яких визначає правила гри і готовий до примирення сторін. При зіткненні інтересів різних груп стосовно обміну продукту держава (Верховний суд країни) має встановлювати «розумну вартість» продукту. Шляхом юридичного регулювання «угод» усуваються суперечності ринкової економіки. А причини загострення суспільних суперечностей, на думку Коммонса, ховаються у недоліках механізму юридичного регулювання конфліктів.

Коммонс досліджував історію виникнення профспілок і об'єднань підприємців, вивчав вплив різних інституцій на боротьбу робочого класу і розвиток профспілок. Коммонс був менш критичним в порівнянні з Вебленом, він вважав, що людський розум здатен вирішити будь-які проблеми, якщо тільки його правовими засобами спрямувати у правильне русло.

9.4.4 Емпіричний інституціоналізм

Засновником емпіричного, або кон'юнктурно-статистичного, інституціоналізму став Уеслі Клер Мітчелл (1874-1948). В своїй основній праці «Економічні цикли» (1913), Мітчелл намагався: по-перше, з'ясувати вплив на економічні фактори (через грошовий обіг, кредит, фінанси і т. ін.) неекономічних чинників - психології, поведінки і т. п.; по-друге, сконструювати модель безкризового економічного розвитку (за допомогою державного регулювання економіки).

З 1920 по 1950 р. Мітчелл очолював засноване ним Національне бюро економічних досліджень. Він орієнтував роботу бюро тільки на збирання і класифікацію статистичних даних про економічні процеси. Після «Великої депресії»30-х років Мітчелл став одним з теоретиків «регульованої ринкової економіки», пропонуючи послабити економічну циклічність методами грошово- кредитного регулювання і регулювання державних витрат.

Економічне прогнозування на основі побудови динамічних рядів кон'юнктури і кривих, що репрезентують середні індекси ряду показників національного господарства, яке здійснювалось «гарвардською школою» інституціоналізму на чолі з Мітчеллом, породило нову галузь економічної науки - економетрію, що ґрунтується на математиці і статистиці.

9.4.5 Англійський інституціоналізм Дж. А. Гобсона

Англійська економічна думка зростала спочатку на традиціях класичної, а потім неокласичних теорій, тому для неї був нетиповим підхід Джона Аткінса Гобсона (1858-1940), який розглядав проблеми розподілу переважно з етичних позицій. Головну причину економічних спадів Гобсон бачив у недостатній купівельній спроможності мас (теорія недоспоживання), тому вимагав з боку держави загального підвищення заробітної плати та певного обмеження прибутків підприємців. Згодом теорія недоспоживання була схвалена Кейнсом, адже пояснювала нестачу сукупного попиту (центральної категорії кейнсіанського вчення) недоспоживанням населення.

У працях «Еволюція сучасного капіталізму» (1894), «Імперіалізм» (1902) та ін. Гобсон багато уваги приділяє етичним аспектам економічних і політичних проблем, що і дає змогу віднести його до інституціоналістів. У роботі «Імперіалізм» Гобсон формулює основні ознаки імперіалізму, які згодом аналізував Ленін в роботі «Імперіалізм як остання стадія капіталізму». Характеризуючи імперіалізм, Гобсон вказує на: зростання концентрації виробництва у промисловості, зростання ролі банків, всесилля фінансового капіталу, пов'язане з цим зростання експорту капіталу, посилення колоніальної експансії великих держав, поділ світу між ними та пограбування відсталих народів. Погляди Гобсона справили великий вплив на формування концепції лейборизму - британського варіанту соціал-реформізму.

Дата добавления: 2014-01-04