Органічний світ. Питання про шляхи походження життя в докембрії до цього часу є дискусійним і може бути предметом окремого викладу

Питання про шляхи походження життя в докембрії до цього часу є дискусійним і може бути предметом окремого викладу. Вкажемо, лише, що значний вклад у розробку цієї проблеми вніс російський учений О.Опарін та його послідовники, згідно з уявленнями яких еволюція життя на Землі пройшла дві стадії: хімічну і біологічну.
Хімічна еволюція охоплювала місячну стадію розвитку Землі, а починаючи з архею відбувалась уже біологічна еволюція організмів.
Найдавніші органічні рештки виявлено у породах системи Свазіленд (Південна Африка), вік яких оцінюється у 3,4-3,1 млрд. років. Американські спеціалісти виявили в них сферичні, паличкоподібні й нитчасті упорядковані утворення, одні з яких вони віднесли до бактерій (Eobacterium isolatum), інші -до синьо-зелених кокоїдних водоростей (Archaeosphaeroides bavbartonensis). Виявлені з допомогою електронного мікроскопа численні згустки й нитчасті форми без структурних деталей вони вважають полімеризованими речовинами так званого "первісного бульйону", тобто середовища, у якому відбувалися процеси зародження та первісної еволюції органічних форм. Продукти життєдіяльності синьо-зелених водоростей - строматоліти за деякими даними, виявлені у Західній Австраліїї в породах з віком 3,5 млрд. років. Усі перераховані (і багато інших) знахідки первісних організмів із певним ступенем організації вказують на те, що зародження життя відбувалося ще раніше, можливо біля 4 млрд. років тому. Таким чином, поява життя на Землі співпадає з початком геологічної історії.
Добре вивченими є рештки мікрофлори із кременистих сланців формації Гантфлінт на березі оз. Верхнього у Канаді. Тут виділено зокрема шість різновидів водоростей, два різновиди бактерій, дев'ять форм неясної систематичної належності. При цьому у деяких форм виділяються органи розмноження. Вік формації - біля 2 млрд. років. У гантфлінтській мікробіоті були описані своєрідні істоти (розміром 12-30 мк), складені із округлого тільця з ніжкою та парасолькоподібним віночком, без ядра, які дістали назву Kakabekia umbellata. Подібні до них утворення недавно були виявлені американськими дослідниками у грунтових зразках, які поміщали в інкубатори з температурою біля 25 ºС та з атмосферою багатою аміаком і метаном, а також в зразках грунту в Уельсі, на Алясці, Ісландії, Гаваях. Тобто даний рід можна вважати, можливо, найстарішим мешканцем планети.
Таким чином, наявні у сучасної палеонтології факти свідчать, що в морях архею і раннього протерозою панували такі організми, як бактерії, синьо-зелені водорості, гриби, найпростіші. Перші організми були прокаріотами. Десь близько 3-2,9 млрд. років тому появився примітивний фотосинтез і почався пов'язаний з ним розвиток кисневого середовища. На рубежі біля 2 млрд. років (за іншими даними дещо пізніше 1,5-1,4 млрд. років) відбувся поділ організмів на прокаріотів та еукаріотів.
Найбільш поширеними в археї та протерозої були синьо-зелені водорості, які живою тонкою плівкою покривали величезні простори морського дна і, очевидно, узбереж. Значення їх для геології полягає в тому, що за їхніми вапнистими побудовами - строматолітами проводиться розчленування (стратифікація) протерозойських товщ.
Синьо-зелені водорості унікальні утворення,їїх зустрічають тепер в льодах Арктики та Антарктики, гірських льодовиках, в гарячих водах гейзерів, у нафтових покладах, вони витримують навіть смертоносне випромінювання при ядерних вибухах. Розквіт їх припадає на рифей.
Перші багатоклітинні тварини появились в морях приблизно 1,5 млрд. років тому. Характерною особливістю їх, як власне і більш давніх, була повна відсутність черепашок, панцирів, скелетів. Тому у викопному стані зустрічаються лише їх відбитки, чи зліпки. У пізньому протерозої відома вже досить багата фауна безхребетних - губки, археоціати, кишковопорожнинні, черви, примітивні голкошкірі. Дуже багате захоронення організмів виявлено, наприклад, у 1947р.в гористій місцевості біля рудника Едіакари, розташованого у Південній Австралі. Тут було знайдено понад 1400 екземплярів зліпків, відбитків, які належать до 13 родів медузоподібних, а також численні кільчасті черви, безпанцирні трилобіти й петанолами. Останні належать до кишковопорожнинних і подібні на сучасні "м'які корали" (альціонарії) чи "морське пір'я" (пенатулярії).
Виявлена фауна дістала назву едіакарської. Пізніше аналоги цієї фауни були знайдені і в інших місцях планети, зокрема на Анабарському щиті в Сибіру, на узбережжі Білого моря поблизу м.Архангельська, в Придністров'ї і ін. Для викопної фауни безскелетних морських тварин Придністров'я, яка вивчалася палеонтологом О.К.Каптаренко-Чорноусовою, характерні здебільшого медузоподібні форми. Дослідження придністровської фауни тривають.
Цікаво, що на думку деяких дослідників, в кембрійській фауні по суті нема потомків едіакарської фауни, що є палеонтологічною загадкою.
Рослинний світ венду був представлений бактеріями, грибами і синьо-зеленими водоростями.
Слід відмітити, що в археї і протерозої життя концентрувалося виключно в водному середовищі. При цьому популярна думка про те, що організми заселяли в основному мілководдя. Підраховано, що для захисту від згубного ультрафіолетового випромінювання потрібна глибина всього 10м, тим більше на невеликих глибинах поселялись і водорості, яким необхідне сонячне світло. З формуванням озонового екрана організми освоювали, очевидно, все мілкіші ділянки морів, сприятливі для життя.

Дата добавления: 2014-01-04