Відносні показники фінансової стійкості

Всі відносні показники фінансової стійкості можна поділити на чотири групи, а саме:

1) показники, які визначають фінансування оборотних активів. Сюди відносяться коефіцієнти:

- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;

- коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами;

- коефіцієнт маневрування власного капіталу;

2) показники, які визначають стан основних коштів підприємства:

- індекс постійного активу;

- коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів;

- коефіцієнт зносу;

- коефіцієнт реалізації вартості майна;

3) показники, які визначають фінансову незалежність:

- фінансової незалежності підприємства (коефіцієнт автономії);

- коефіцієнт фінансової залежності;

- коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів (коефіцієнт фінансування);

- плече фінансового левериджу;

- коефіцієнт покриття фіксованих платежів;

4) Показники, які відображають здатність підприємства обслуговувати борги:

- коефіцієнт покриття відсотків;

- коефіцієнт покриття фіксованих платежів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами:

Кзвк = ВОК / ОК (6.14)

Нормативне значення цього коефіцієнта має бути більшим від 0,1.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами:

Кз мз = ВОК / З (6.15)

Де З = ВЗ + НЗВ + ГП + ТВ. Нормативне значення 0,5 – 0,8

Характеризує в якій мірі матеріальні запаси покриті власними коштами

Коефіцієнт маневрування власного капіталу:

Кмвк = ВОК / ВК (6.16)

Показує яка частка власного капіталу йде на фінансування оборотних активів.

Індекс постійного активу:

Кпа = НА / ВК (6.17)

Км вк+ Кпа = 1 (6.18)

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:

Кдз.пк = ДЗ / (ДЗ + ВК) (6.19)

Показує, на скільки інтенсивно підприємство використовує довгострокові залучені кошти.

Коефіцієнт зносу (4.1)

Кз = ОЗз / ПВ (6.20)

Коефіцієнт реальної вартості майна:

Кр.в.м. = (ОЗз + ВЗ+ НЗВ + МШП) / ПБ (6.21)

Де, ОЗз - залишкова вартість основних засобів; МШП – малоцінні і швидкозношувані предмети, ПБ – підсумок балансу.

Нормативне значення коефіцієнта 0,5.

Цей коефіцієнт показує, яку частину вартості майна складають засоби виробництва, рівень виробничого потенціалу, забезпеченість виробничими засобами підприємства.

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності або концентрації власного капіталу):

Ка = ВК / ПБ (6.22)

Цей коефіцієнт можна вважати основним серед показників фінансової стійкості. Показує частку власного капіталу у загальному підсумку балансу. Очевидно, що власні кошти повинні перевищувати позичені кошти, тому нормативне значення даного коефіцієнта не повинно бути меншим за 0,5.

Коефіцієнт фінансової залежності (мультиплікатор капіталу):

Кфз = ПБ / ВК (6.23)

Нормативне значення коефіцієнта менше 2.

Коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів (коефіцієнт фінансування):

Кп/в = ВК / (ДЗ + ПЗ) (6.24)

Нормативне значення даного коефіцієнта більше за 1.

Плече фінансового левериджу:

Кфл = (ДЗ + ПЗ) / ВК (6.25)

Коефіцієнт покриття відсотків відображає на скільки може знизитися операційний прибуток і щоб підприємство при цьому могло розраховуватися з своїми відсотковими платежами. Розраховується як відношення прибутку до сплати відсотків та податків до сплачених відсотків:

Кпп = EBIT / ФВ (6.26)

Де, EBIT - прибуток до сплати відсотків та податків; ФВ – фінансові витрати.

Проте відсотки це не єдині фіксовані витрати підприємства, крім відсотків підприємство повинно сплачувати основну суму боргу, і також орендні платежі (якщо підприємство орендує якесь майно). Крім того прибуток до оподаткування і сплати відсотків не відображає точного потоку грошових коштів, доступних для обслуговування заборгованості, особливо якщо у підприємства є значні амортизаційні відрахування.

Коефіцієнт покриття фіксованих платежів:

Кпфп = (EBIT + А + ОП) / (ФВ + ВБ + ОП) (6.27)

Де, А – амортизаційні відрахування; ОП – орендна плата; ВБ – виплата основної суми боргу за кредитами.

Варто зауважити, що витрати на орендну плату та виплата основної суми боргу за кредитами відображаються у формі №3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів»

Коефіцієнт покриття найбільш корисний для відносно короткострокових кредиторів, тому що кошти отримані за рахунок амортизаційних відрахувань можна використовувати на обслуговування кредитів тільки у відносно короткому періоді. У довгостроковому періоді амортизаційні відрахування повинні бути спрямовані на підтримання в робочому стані будівель та обладнання. Тому короткострокові кредитори більше цікавляться коефіцієнтом покриття фіксованих платежів, а довгострокові кредитори коефіцієнтом покриття відсотків.

Дата добавления: 2014-01-04