Держави пострадянського простору. Естонія

По конституції 1992 р. глава держави — президент, який обирається парламентом двома третинами голосів на 5-річний термін. Законодавчий орган — однопалатний парламент, депу­тати якого обираються загальним голосуванням на 4-річний термін.

У 1988 р. був створений Народний фронт, а також ряд інших політичних організацій і партій, які висували вимогу відділення від СРСР. У листопаді 1988 р. Верховна Рада Естонії прийняла 254 голосами проти 7 «Декларацію про суверенітет Естонської РСР» (закони ЕРСР проголошувалися домінуючими над всесо­юзними). У 1989 р. прагнення до досягнення повної незалеж­ності посилилося. Комітет естонських громадян провів кампа­нію по реєстрації громадян довоєнної Естонської республіки, був скликаний Конгрес Естонії. У березні 1990 р. новообрана Верховна Рада Естонії оголосила про початок переходу до повної незалежності. 21 серпня 1991 р. Естонія оголосила про відновлення довоєнної Естонської республіки. Верховна Рада і Конгрес Естонії утворили Конституційну Асамблею по розроб­ці конституції країни (по суті відновлення конституції 1938 р.). 6 вересня 1991 р. СРСР визнав незалежність Естонії.

Головними політичними віхами після серпня 1991 р. стали: референдум по конституції в червні 1992 р., і вибори парламенту і президента у вересні — жовтні 1992 р.. Після перших пар­ламентських виборів, які відбулися у вересні 1992 р., кабінет сформувала правоцентристська коаліція на чолі з Мартом Лааром. У жовтні 1992 р. парламент обрав першим президентом Естонії Леннарта Мері — письменника і колишнього мініс­тра закордонних справ, який був переобраний на цю посаду у вересні 1996 р.. Уряд Естонії в еміграції, який зберігав правонаступництво довоєнної республіки, склав свої повноваження. Введення в червні 1992 р. нової грошової одиниці — естонської крони, прив'язаної до німецької марки, зупинило інфляцію і дозволило стабілізувати економіку. Завдяки збалансованому бюджетові і лібералізації цін, а також серйозній фінансовій допомозі від країн НАТО Естонія за кілька років домоглася значних економічних успіхів. З 2001р. президентом Естонії є Арнольд Рюйтель. Після парламентських виборів 2003 р. контроль над парламентом отримали центристські сили. Нова правляча коаліція продовжила політику лібералізації еконо­міки і інтеграції в західноєвропейські і трансатлантичні струк­тури. У серпні 1994 р. з території Естонії були виведені частини російської армії. Естонський уряд, у свою чергу, прийняв до виконання принцип «соціальних гарантій» у відношенні при­близно 10 тис. проживаючих у країні колишніх радянських офіцерів, а нині пенсіонерів, і членів їхніх родин. До кінця не вирішена проблема громадянства тих людей, які переселили­ся на територію Естонії за роки радянської влади. У 1997 р. Естонія була серед перших з числа країн центральної і східної Європи, які отримали запрошення в Європейський союз. З 2004 р. Естонія ввійшла до НАТО. Естонія є також повно­правним членом ООН, ОБСЄ, Ради Європи, СОТ і багатьох інших міжнародних організацій.

Дата добавления: 2014-01-04