Натуралістичний і психологічний напрямки в мовознавстві

Порівняльно-історичний метод у середині та другій половині ХІХ ст.

І. Натуралістичний напрям у мовознавстві.

1.1. Натуралістичні погляди на мову Августа Шлейхера.

1.2. Типологічна класифікація мов. Концепція розвитку мов А. Шлейхера.

1.3. А. Шлейхер – компаративіст.

1.4. Теорія розпаду прамови. Учення А. Шлейхера про родовідне дерево.

1.4. Питання про прабатьківщину індоєвропейців.

ІІ. Психологічний напрям у мовознавстві.

2.1. Г. Штейнталь – основоположник психологічного напрямку.

2.2. Погляди О.О. Потебні (учення про слово: заперечення полісемії, ближче й дальше значення слова, проблема внутрішньої форми слова; учення про граматичну форму; синтаксичні погляди).

2.3. Психологія народів Вільгельма Вундта.

І. Натуралістичний напрям у мовознавстві

Діяльність основоположників ПІ мов-ва Ф. Боппа, Р.Раска, Я.Грімма, О.Востокова, а також праці Гумбольдта підготували грунт для розквіту компаративістики у ХІХ ст.

Натуралізм – напрям, який поширював принципи й методи природничих наук на вивчення мови і мовленнєвої діяльності, уподібнював мову до природного явища, що розвивається незалежно від волі мовця еволюційним шляхом.

1.1. Натуралістичні погляди на мову Августа Шлейхера.

Величезний вплив на Шлейхера справили праці Ч. Дарвіна. Через любов до природничих наук, Шлейхер переніс у лінгвістику і природничі терміни – організм мови, мовні сім’ї/ родини, родовідне дерево.

Не випадково Шлейхер стверджував, що мов-во за своїми методами належать до природничих наук.

Отже, головними положеннями ЛН були:

1) Відмежування мовознавства від філології. На думку представників натуралістичного напряму, мов-во – це природнича наука, а філологія (сукупність наук, що вивчають мову й літературу) – історична наука. Мовознавця він порівнював із ботаніком – вивчає все, що є в мові, а філолога (літератора) – із садівником – доглядає за мовою, культивує все краще в ній.

2) Застосування до класифікації мов біологічної систематики. Шлейхер вважає, що «встановлені Дарвіном для видів тварин і рослин закони можуть бути застосовані до організмів мов». Він переносить запозичену з біологічної системи класифікацію рослин і тварин (рід, вид, підвид, різновид, особина). Роду відповідає прамова, виду – мова певного етносу, підвиду – діалект, різновиду – говірка, особині – мовлення окремих людей.

3) Формування мовного закону з огляду на закони природничих наук (мінливості видів, боротьби за існування та природного відбору).

Мови теж народжуються, ростуть, зріють/достигають, борються одна з іншою за виживання, старіють і помирають.

4) Мова – це природний організм, який розвивається стадіально, як живий організм – від простого до складного. Оскільки мова – це природний організм, то людина безсила суттєво щось змінити в ній, так само як не може змінити будову людського організму.

Дата добавления: 2014-01-04