Будівництво соціалізму. Празька весна

Доступившись до влади, комуністи взялися за побудову кому­ністичного суспільства за радянським зразком. На IX з'їзді КПЧ, у травні 1949 р., було розроблено перший п'ятирічний план (1949— 1953 рр.) і взято курс на побудову соціалізму.

У побудові соціалізму в ЧСР були свої особливості. Чехословаччина була промислово розвиненою країною і не потребувала індустріалізації, тому основний акцент був зроблений на націоналізацію і структурні зміни в промисловості (переважний розвиток групи «А»), Що стосується інших галузей, то в них розвиток соціалізму йшов по тій самій схемі, що і в інших країнах: кооперація сільського господарства (завершена в 1960 р.), масові репресії і показові судові процеси (проти словацьких націоналістів, проти «групи економістів» та ін.).

Перші виступи проти сталінської моделі соціалізму відбулися у 1953 р., особливо в Моравсько-Остравському промисловому районі, мис вони не набули такого розмаху, як у НДР. Десталінізація, яка почалась після XX з'їзду КПРС, у Чехословаччині мала виключно і косметичний характер. Реабілітація жертв почалася лише в 1962 р. і проводилася непослідовно.

У цей період економічне становище в країні погіршувалось. У 1963 р. відбувся навіть економічний спад. Хоча в той же час КПЧ проголосила курс на побудову комунізму.

Член ЦК КПЧ З.Млинарж згадував: «Роки сталінізму в Чехословаччині лише зміцнили в національній свідомості ті ідеали, які влада будь-якими заходами намагалася викорінити. Диктатура наочно показала, до чого призводить їх ігнорування, і це підштовхнуло на шлях реформ навіть «ідейно переконаних» сталіністів. У свідомості народу цінності демократії і гуманізму були реабілітовані задовго до 1968 р.»

З боку населення росла недовіра до керівництва партії на чолі з А. Новотним, який одночасно займав і посаду президента. Поряд із цим внутрішньополітичне становище ускладнювалось невирішеністю словацького питання. Вихід було знайдено в розпочатій в 1965 р. економічній реформі. У прийнятих керівництвом «Принципах вдоско­налення системи планового управління» передбачався перехід до рин­кових відносин: поєднання діяльності центральних органів управління з використанням товарно-грошових відносин, розширення повноважень і відповідальності підприємств, стимулювання ініціативи робітників та ін. Головна ставка в підвищенні ефективності економіки робилася на механізми господарювання: конкуренцію, вільний вибір підприєм­ствами партнера, комерційні кредити, договірне ціноутворення.

Але реформи здійснювались непослідовно. їх проведення привело до активізації реформаторського крила КПЧ, яке піддавало гострій критиці політику А. Новотного. У січні 1968 р. на пленумі ЦК КПЧ його було усунуто від влади і першим секретарем обрано О. Дубчека. Нові лідери партії розробили широку програму політичних та еконо­мічних реформ, покликаних створити, як тоді говорили, «соціалізм із людським обличчям».

Значну роль у пропаганді цих ідей відіграла преса, яка була звіль­нена від цензури, і неформальні громадсько-політичні організації.

Навесні 1968 р. КПЧ прийняла Програму дій, у якій по-новому ви­рішувалась низка принципових питань. Програма отримала широку підтримку всіх верст суспільства і стала початком Празької весни.

Дата добавления: 2014-01-04