Чеська Республіка

Після утворення Чеської Республіки було продовжено політичний курс, започаткований після 1989 р. Свідченням цього стало обран­ня президентом країни В. Гавела, а головою уряду — В. Клауса, лідера Громадянського демократичного форуму (ГДФ), провідника економічних реформ.

Нова держава була визнана світовим співтовариством. Чехія стала членом ООН, членом Ради Європи і Організації економічного співробітництва і розвитку.

У 1994—1996 рр. завдяки здійсненим реформам Чехія мала стабільні результати економічного зростання — понад 4 % на рік. Також в основному було подолано інфляцію. Проте в 1997 р. країна зіткнулася із серйозними економічними труднощами. Прорахунки під час проведення реформ — фактичне припинення у 1995 р. приватизації, збитковість третини підприємств, втрата країною інвестиційної привабливості, незавершеність структуризації еконо­міки, невідповідність банківської системи вимогам часу, слабкий розвиток фондового ринку та інші — призвели до падіння темпів розвитку країни, зростання безробіття, зниження життєвого рівня населення і, як результат, до зростання соціальної напруги.

Економічні негаразди спричинили урядову кризу. Новим прем'єр-міністром Чехії став Й. Тосовський. Його уряд зосередив основну увагу на економічній стабілізації.

У 1998 р. відбулись президентські вибори (президентом знову став В. Гавел) і дострокові парламентські, на яких перемогу здобула Чеська соціал-демократична партія (ЧСДП). Перемога соціал-демо­кратів не була переконливою (32,3 %) і це не дало змоги їм сфор­мувати однопартійний уряд. Усі спроби домовитись про коаліцію натикались на опір головних політичних конкурентів ГДФ. Зрештою лідери ЧСДП і ГДФ уклали безпрецедентну Стабілізаційну угоду, згідно з якою передбачався розподіл основних посад у державі. Лі­дер соціал-демократів М. Земан став прем'єр-міністром, лідер ГДФ В. Клаус — спікером парламенту.

Уряд М. Земана продовжив курс на приватизацію, поглиблення ринкових реформ, у той же час передбачався розвиток соціальної сфери. Уряд також розпочав перегляд усіх сумнівних справ з при­ватизації, розгорнув боротьбу з корупцією. Такі заходи дали пози­тивний результат. Чехія відновила динамічний розвиток.

У зовнішній політиці М. Земан продовжив зусилля своїх попе­редників, спрямовані на якнайшвидше «повернення в Європу». У 1999 р. Чехія стала членом НАТО.

Важливим напрямком роботи уряду стало приведення економіч­ної, політичної і соціальної моделі розвитку Чехії до стандартів ЄС. На цьому шляху країна досягла вагомих успіхів і 1 травня 2004 р. стала повноправним членом ЄС.

Наприкінці лютого 2003 р. після тривалого процесу виборів пре­зидентом Чехії було обрано В. Клауса.

Дата добавления: 2014-01-04