Класифікація та аналіз компонувальних схем автопоїздів

Автопоїзд складається з двох і більше транспортних ланок, сполучених роз'ємними зчіпними пристроями.

Залежно від того, яка сила використана для зв'язку елементів автопоїзда (вертикальна сила тяжіння напівпричепа або горизонтальна сила тяги) визначають головний класифікаційний тип зв'язку між елементами автопоїзда:

I Тяговий зв'язок використовують для з'єднання автомобіля-тягача з причепом через тягово-зчіпний пристрій (горизонтальна сила тяги).

II Опорний зв'язок використовують для з'єднання сідельного тягача з напівпричепом за допомогою сідельного пристрою. Тут мають місце горизон-тальная сила тяги і вертикальна - від сили тяжіння передньої частини напівпричепа.

III Автопоїзд з розпуском (лісовози) мають розподіл сили тяжіння між автомобілем-тягачем і розпуском і передачу тягового зусилля через вантаж і дишло (змішаний опорний і тяговий зв'язок). За відсутності вантажу - тільки тяговий зв'язок.

Отже, автопоїзди ділять:

– за типом зв'язку - на причепні, сідельні і автопоїзди-розпуски;

– за призначенням - на загальнотранспортні для різних вантажів, спеціалізовані для певних видів вантажів і спеціальних з постійно змонтованим на них обладнанням (консольний кран і т.д.)

Обмеження розмірів і маси потягів визначають правила безпеки руху (ПДР).

Причепні автопоїзди можуть мати один або два причепи, сполучені з бортовим автомобілем тягачем.

Сідельні автопоїзди можуть мати:

– напівпричіп;

– напівпричіп і причіп;

– два напівпричепи, при цьому до першого напівпричепа чіпляють підкатний візок з сідельним пристроєм.

Напівпричепи можуть бути одно- і багатовісними, причепи - дво- і тривісними.

При порівнянні причіпних і сідельних автопоїздів можна сформулювати переваги останніх:

– менша довжина при рівній вантажопідйомності;

– зниження виляння;

– простота конструкції;

– менший коефіцієнт металоємності;

– скорочення простоїв при завантаженні-розвантаженні за рахунок використання двох або навіть більше напівпричепів;

– розширення можливості спеціалізації автопоїздів (!).

Проте у причіпного автопоїзда номінальна вантажопідйомність вища на 10-15 %, ніж у сідельного, оскільки автомобіль-тягач також завантажується.

Підвищення вантажомісткості (вантажопідйомності) магістральних автопоїздів здійснюється за декількомами напрямками:

– застосування вкорочених зчіпних пристроїв при дозволеній загальній довжині;

– перенесення спального місця в надбудову кабіни, що дозволяє збільшити довжину кузова;

– збільшення завантажуваної висоти причепа за рахунок зниження до мінімально можливого діаметру коліс причепа;

– використання напівпричепа із ступінчастою підлогою і малим діаметром коліс.

Дата добавления: 2014-01-04