Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура та функції соціологічної системи знань




Соціологія як наука про соціальні відносини, механізми та закономірності функціонування і розвитку різно­манітних соціальних спільнот має порівняно а іншими на­уками про суспільство винятково складну структуру. Адже складність самого суспільства, різноманітність процесів, явищ, елементів, проблем, що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього формується бага­торівнева структура соціологічної науки та визначаються її функції.

Проблема визначення структури актуальна для будь-якої науки. Щодо соціології питання набагато складніше.

Про структуру системи соціологічного знання ще й досі точаться наукові дискусії. Існує багато підходів до виділення критеріїв структуроутворення і кількості рівнів соціології — від най­простішого (розподіл соціології на дві частини — фундамен­тальну та прикладну) до найскладнішого (виділення семи рівнів соціології: методологічні та теоретичні засади, спеціальні знан­ня, прикладний рівень, соціоінженерний рівень, теорія со­ціологічного дослідження, методи здобуття соціологічної інформації, знання про організацію соціологічних служб).

Але більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології та виділяє такі рівні:

1. Загальна соціологічна теорія (теоретична соціологія), що вивчає загальні закони розвитку людської цивілізації, суспільства в цілому; включає історію соціологічної думки Суспільство вивчають як єдиний соціальний організм, акцент робиться на проблемах глобального характеру. Знання, що отримують на цьому рівні, встановлюють сутнісний зв'язок між окреми­ми підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх.

Прикладами теоретичної соціології є ряд теоретичних концепцій суспільства (історичний матеріалізм К.Маркса; теорія постіндустріального суспільства Д.Белла; теорія соціального конфлікту Р.Дарендорфа тощо).

2. Теорії середнього рівня (“малі соціології”) – це спеціальні та галузеві соціологічні теорії, що займають проміжне місце між фундаментальними теоріями та емпіричним узагальненням соціологічної інформації.

До прикладу, це – соціологія сім’ї та шлюбу, соціологія молоді, ґендерна соціологія, соціологія девіантної поведінки (відхилень); етносоціологія, економічна соціологія, соціологія релігії, політична соціологія, яка виникла в 30-х рр. ХХ ст. як спроба дати прогноз виборів в США.

Формування спеціальних соціологічних теорій об'єктивно зумовлене бурхливим розвитком соціальної практики, яку загальнотеоретична соціологія неспроможна повністю охопи­ти. Справді, загальнотеоретична соціологія, осмислюючи за­гальні процеси та закономірності розвитку суспільства, не дає можливості (та й необхідності) відповісти на питання, як функціонують і розвиваються різноманітні соціальні спільноти (національно-етнічні, соціально-демографічні тощо), соціальні інститути (сім'я, держава, трудовий колектив), як відбува­ються соціальні процеси (трудова діяльність, соціальні конф­лікти, соціальні відхилення).

Якщо прикладні функції за­гальнотеоретичної соціології – пояснення, прогнозування, створення наукових засад для регулювання масштабних со­ціальних процесів у тривалій перспективі, то функції спе­ціальних соціологічних теорій – вироблення науково обґрун­тованих рекомендацій для управління соціальними процеса­ми у короткостроковій перспективі та в окремих сферах сус­пільного життя.

3. Емпірична або прикладна соціологія (розроблена в США)аналізує різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот. Соціологи з’ясовують відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.

Емпіричне дослідження є не тільки збиранням і відбором соціальних фактів, що підтверджують чи спростовують теоретичні гіпотези вченого. Це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження (аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент) дають змогу робити наукову реєстрацію соціальних фактів, що є базою для подальших теоретичних пошуків та узагальнень.

Будь-яка гуманітарна наука виконує низку універсальних та специфічних функцій.

У соціологічній літературі по різному підходять до їх тлумачення та визначення кількості. Відсутність серед учених єдиного погляду на класифіка­цію функцій соціологічного знання пов'язана насамперед зі складною структурою та значною кількістю завдань, які со­ціологія повинна вирішувати, а також із різноманітністю соціальної дійсності, яку вона вивчає.

Синтезувавши різні підходи, доцільно вести мову про такі найважливіші універсальні функції соціології:

q теоретико-пізнавальна (пов'язана з вивченням зако­номірностей соціального розвитку, тенденцій зміни різних соціальних явищ і процесів);

q світоглядно-ідеологічна (зумовлена участю соціології у формуванні наукової ідеології);

q практично-перетворювальна (завдяки їй відбувається участь соціології у виробленні практичних рекомендацій та пропозицій щодо поліпшення ефективності управління різни­ми соціальними процесами).

Крім того, як й інші науки, соціологія виконує деякі спе­цифічні функції:

q просвітниць­ко-виховну (полягає у впливі соціологічної науки на свідомість та поведінку людей; забезпечується передача новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь);

q соціально-технологічну (полягає у можливостях використання наукових соціологічних знань на практиці з метою оптимізації, удосконалення суспільних явищ та процесів);

q прогностичну або футурологічну (полягає у соціальному прогнозуванні, обґрунтуванні коротко- або довгострокових прогнозів досліджуваного об’єкта).

Отже, структура соціологічної системи знань складається з 3 рівнів: теоретична соціологія, теорії середнього рівня (“малі соціології”) та емпірична або прикладна соціологія. Загалом соціологія виконує ряд універсальних (теоретико-пізнавальна, світоглядно-ідеологічна, практично-перетворювальна) та специфічних (просвітницько-виховна, соціально-технологічна, прогностична) функцій.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 705; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.