Організація міжнародного кредиту

Міжнародний ринок банківських кредитів

Міжнародний ринок банківських кредитів — це сфера ринкових відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит та пропозиція.

Сучасна архітектура міжнародного ринку банківських кредитів сформувалась у 50-ті роки XX ст.

Основними сегментами міжнародного ринку банківських кредитів є:

традиційні коротко-, середньо- і довгострокові іноземні кредити, що характеризуються єдністю місця і валюти позики;

ринок середньо- і довгострокових єврокредитів (синдикованих кредитів, що виникли з 1968 р.) від 1 до 15 років та більше.

До основних операторів міжнародного ринку банківських кредитів належать: Світовий банк та його організаційні структури, держави, корпоративні позичальники, банки і фінансові інституції, фізичні особи.

Сучасна характеристика міжнародного ринку банківських кредитів:

відбувається постійна зміна структури;

спостерігається вдосконалення механізму діяльності ринку;

на ринку переважають представники розвинених країн;

тенденція до сек’юритизації — переважання на ринку позичкових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабливими для представників промислово розвинених країн.

Стратегія надання позичкових коштів тій чи іншій країні, як з боку урядів, міжнародних організацій, так і з боку комерційних структур визначається політичними, економічними та гуманними чинниками. Гуманні чинники переважають лише в кількох країнах, які періодично направляють допомогу країнам, що розвиваються (до 1 % ВВП). Це — Швеція, Норвегія, Данія, Голландія, Фінляндія, Канада.

Процес організації міжнародного кредиту охоплює: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про кредит (звичайної або відновлювальної); якщо це синдикований кредит, то існує ще угода банків про участь у кредиті й угода про відступлення боргу одного з учасників синдикату іншим учасникам.

В угоді про надання міжнародного кредиту визначаються його валютно-фінансові й платіжні умови:

валюта кредиту і платежу;

сума (ліміт) кредиту;

строк кредиту;

вартість кредиту;

забезпеченість кредиту;

захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків.

Валюта кредиту і платежу — одна з найважливіших умов міжнародного кредиту, бо від її вибору залежить подальший фінансовий стан кредитора. На вибір валюти впливають: стабільність валюти; рівень процентної ставки; практика міжнародних розрахунків; ступінь інфляції; динаміка курсу валют.

До валюти міжнародних кредитів належать:

національні грошові одиниці;

євровалюта;

міжнародні розрахункові валютні одиниці.

Коли валюта платежу не збігається з валютою кредиту, то це так звані м’які позики.

Сума (ліміт) кредиту — частина позичкового капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальникові. Сума банківського кредиту ще має назву кредитна лінія.

Міжнародний кредит надається у вигляді однієї частки чи кількох часток (траншів), які можуть різнитися умовами.

Строк міжнародного кредиту — це також одна із важливих умов міжнародного кредиту. До факторів, що впливають на строк міжнародного кредиту, відносять:

цільове призначення;

співвідношення попиту та пропозиції аналогічних кредитів;

розмір контракту;

національне законодавство;

традиційна практика кредитування;

міждержавні угоди.

Для визначення ефективності кредиту розрізняють повний і середній термін.

Повний термін міжнародного кредиту - це термін від початку використання кредиту до його повного погашення. Цей строк визначається за формулою:

,

де Сп — повний строк кредиту;

Пв — період використання кредиту, який включає період поставки товару і визнання покупцем заборгованості за кредитом шляхом акцепту векселів експортера;

Пп — пільговий період, тобто період між закінченням використання кредиту і початком його погашення. Є важливим елементом строку кредиту, особливо в разі великомасштабних поставок;

Ппоч — період погашення — це період, протягом якого здійснюється погашення кредиту.

Середній термін міжнародного кредиту:

показує, на який період у середньому припадає вся сума кредиту;

використовується для порівняння ефективності кредитів з різними умовами;

включає повністю пільговий період і половину строку використання і погашення кредиту.

Формула розрахунку середнього періоду така:

,

де Сср — середній строк кредиту;

Пв — період використання;

Пп — пільговий період;

Ппоч — період погашення.

Зазвичай середній термін менший від повного термну.

Сп = Сср, якщо кредит надається відразу на повну суму і погашається одночасним внеском.

Умови погашення міжнародного кредиту бувають такі:

погашення рівними частинами протягом визначеного строку;

нерівномірне погашення залежно від зафіксованих в угоді принципу і графіка (наприклад, збільшення частки до кінця строку);

з одноразовим погашенням всієї суми кредиту;

ануїтетні (рівні річні внески головної суми позики і процентів).

Важливою умовою міжнародного кредиту є визначення його вартості. Головні елементи, що входять до вартості міжнародного кредиту, показані на рис. 11.1.

«Ціна» міжнародного кредиту базується на процентних ставках країн — провідних кредиторів, насамперед США, Японії, Німеччини.

Реальна процентна ставка — це номінальна ставка за вирахуванням темпу інфляції за певний період.

Грант-елемент (пільговий елемент, субсидії) — показує, який обсяг платежів у рахунок погашення кредиту економить позичальник за умови отримання кредиту на більш пільгових умовах, ніж ринкові.

Забезпеченість — одна з головних умов міжнародного кредиту. Забезпечення міжнародного кредиту може бути фінансово-товарне та юридичне.

Захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків. Ця умова міжнародного кредиту передбачає, що при визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор ураховує:

кредитоспроможність — спроможність позичальника отри­мати кредит;

платоспроможність — спроможність позичальника своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Міжнародна платоспроможність країни характеризується кількома макроекономічними показниками:

обсяг державного боргу;

співвідношення між внутрішньою і зовнішньою складовими державного боргу;

експортний потенціал економіки;

стан платіжного балансу;

забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами центрального банку країни.

Дата добавления: 2014-01-04