Автоматизація проектно-конструкторських робіт

Тенденція ускладнення конструкцій виробів, а також роз­ширення їх номенклатури викликає різке збільшення часу на проведення проектно-конструкторських робіт. У результаті цього віддаляються строки освоєння нових виробів у вироб­ництві та надходження їх до споживачів. Водночас, швидке мо­ральне старіння техніки ставить завдання щодо прискорення процесу підготовки виробництва і впровадження нових виробів. Важливим елементом цього прискорення є скорочення термінів розробки конструкторської документації нових виробів.

У сумарних витратах праці конструкторів значну частку займають розрахункові роботи та роботи з виконання графіч­ної частини проектів, які досить часто мають рутинний харак­тер. Наприклад, для підготовки виробництва сучасного легко­вого автомобіля необхідно виконати до 10 тисяч робочих креслень. У структурі витрат на проектно-конструкторські роботи все ще велика частка витрат, які не є головними в процесі ство­рення конструкцій виробів. На стадії розробки робочої конст­рукторської документації, яка займає найбільшу у часі части­ну проектно-конструкторських робіт, творча робота конструк­торів становить лише 20—25 % від загальних затрат часу. Реш­та часу витрачається на корегування та контроль документації, її розмноження тощо.

Одним зі шляхів інтенсифікації проектно-конструкторських робіт може бути залучення додаткового конструкторського пер­соналу і відповідної техніки для виконання поставлених перед конструкторами завдань (засоби організаційної техніки, роз­множення документації тощо). Практика свідчить, що вказані вище засоби інтенсифікації конструкторських робіт себе вже майже повністю вичерпали. Вихід з цього становища слід шу­кати у новому підході до процесів розробки виробів, викорис­товуючи при цьому досягнення конкретних технічних дис­циплін — математики та засобів обчислювальної техніки. Тільки автоматизація проектно-конструкторських робіт може вирішити проблеми якісної та своєчасної розробки докумен­тації. Практична реалізація цілей та ідей автоматизації проект­но-конструкторських робіт здійснюється в межах систем авто­матизованого проектування (САПР).

САПР становить комплекс заходів з автоматизації процесів проектування виробів на основі застосування сучасних техніч­них пристроїв, серед яких провідне місце займають засоби елект­ронно-обчислювальної техніки. САПР включає в себе також колектив спеціалістів проектно-конструкторської організації, які виконують автоматизоване проектування. В основу САПР покладено математичне моделювання процесів проектно-кон­структорських робіт.

Залежно від типу документації, яку необхідно розробити, розрізняють класи САПР для виробів машино- та приладобу­дування, для технологічних процесів тощо. У свою чергу, кож­ний клас САПР може бути розділений на підкласи залежно від різновиду об'єкта, який проектується (інструмент, машина тощо).

Технічною базою автоматизації праці конструкторів є ком­п'ютерна техніка. Досить ефективними є технічні засоби, які утворюють автоматизовані робочі місця (АРМ).

АРМ — це комплекс взаємопов'язаних технічних засобів, які забезпечують виконання усіх етапів перетворення та оброб­ки інформації при автоматизованому проектуванні. АРМ до­зволяють поєднувати ручні та машинні методи проектування. При цьому не зменшується активна роль конструкторів у їх творчій праці.

Прикладом автоматизації проектних розрахунків з викори­станням САПР може слугувати система проектування силових приводів промислового обладнання. Ця система передбачає розподіл функцій між конструктором та персональним ком­п'ютером в процесі ескізного проектування, коли конструктор виконує операції творчого змісту, а ПК виконує операції ру­тинного характеру. Наприклад, конструктор задає ПК "німу" кінематичну схему машини, яку він проектує, а також її го­ловні параметри (потужність, кількість обертів двигуна, роз­міри приводу тощо). ПК на основі отриманих від конструктора даних здійснює підбір всіх інших параметрів приводу (валів, підшипників та інших деталей). Вибір цих параметрів ПК здійснює на основі умов міцності, рівня шуму, розмірів та інших вимог до виробу, що проектується. Структура технічного ком­плексу САПР, який включає в себе АРМ, показана на рис. 13.1.

Застосування в проектно-конструкторських роботах САПР є найбільш ефективним при проектуванні груп виробів, які ма­ють конструктивну, технологічну та експлуатаційну схожість. САПР також доцільно застосовувати при проектуванні типо­вих конструкцій певних виробів. Прикладом таких конструкцій можуть бути штампи, зубчаті передачі, редуктори, насоси тощо.

Обсяги робіт, які виконуються під час проектно-конструк­торських робіт за допомогою ПК, постійно збільшуються. На підприємствах необхідно запроваджувати комплексну механі­зацію та автоматизацію робіт, пов'язаних зі збереженням, об­міном, пошуком та розмноженням конструкторської докумен­тації. Для цих цілей може використовуватись одна з підсистем САПР, а саме інформаційно-пошукова система (ІПС).

ІПС в проектно-конструкторських організаціях є складовою технічної підготовки виробництва. Це дає змогу: суттєво підви­щити рівень уніфікації та стандартизації конструкцій за раху­нок оперативного пошуку необхідних стандартів та конструк­торських рішень; покращити систему обліку змін, які вносять­ся до конструкторської документації; забезпечити конструк

торів широкою інформацією у питанні, яке вирішується, почи­наючи від патентних формулярів і закінчуючи оригіналами та копіями раніше розроблених креслень конструкцій, які мають схожі ознаки. Принципова схема роботи ІПС у відділі головно­го конструктора підприємства показана на рис. 13.2.

Дата добавления: 2014-01-04