L1.Т2.4.1.Матеріал для теплоізоляції трубопроводів

L1.Т2.4.Теплоізоляція трубопроводів.

L1.Т2.3.3. Кріплення трубопроводів.

Теплове розширення трубопроводів слід враховувати при виборі способу їх кріплення. Є два типа кріплення трубопроводів: опори нерухомі – виключається можливість руху труби відносно опори, і рухомі опори – в місці кріплення допускається зміщення труби відносно опори що дозволяє компенсувати напруження в трубопроводі (наприклад яке виникає в результаті теплового розширення). Закріплення трубопроводів проводиться або до спеціальних конструкцій – естакад, або до несучих конструкцій будівлі. Кріплення трубопроводів може бути виконане як у вигляді опори або у вигляді підвіски.

Найбільш поширеними засобами кріплення трубопроводів є хомут та скоба. Хомути використовуються для кріплення трубопроводів (рухоме або не рухоме) в вертикальному положенні труби (рис.2.9.а), або як елемент підвіски труби в горизонтальному положенні (рис.2.9.г). В рухомому варіанті кріплення за допомогою скоби необхідно передбачити поверхню ковзання для основи хомута. При нерухомому варіанті кріплення основу хомута приварюється або прикручується до несучого елементу. Скоби з стального прутка використовуються для нерухомого кріплення труби в вертикальному положенні. Рідше скоби використовують як елемент підвіски.

В горизонтальному положенні труби в більшості випадків особливого кріплення не вимагають – труби просто укладаються на опори. Можливе використання в горизонтальному положенні в якості рухомої опори ролика (рис.2.9.в). При підвісці труб слід використовувати стяжні замки для точного нівелювання труби.

Кількість опор труби в горизонтальному положенні розраховується з умови допустимого прогинання туби між опорами (рухомими чи нерухомими). Розрахунок проводиться як балки на двох опорах навантаженої розподіленими зусиллям. Зусилля визначається по сумі маси одиниці довжини трубопроводу та рідини, при повному заповненні труби.

Ізоляція трубопроводів використовується як у випадку гарячих трубопроводів – для збереження тепла середовища що транспортується, так і випадку транспортування по трубопроводу охолоджених рідин, для запобігання їх нагрівання. З конструктивної точки зору ці два випадки не відрізняються один від одного. Є різниця лише в використанні матеріалу теплоізоляції.

В якості матеріалу ізоляції в більшості випадків використовують:

При температурі трубопроводу до 100^оС – жорсткі пінопласти (пінополістирол, пінополіуретан);

В температурному діапазоні від 100 до 600^оС – використовують фасонні елементи або мати з скловолокна або мінеральної вати;

В області високих температур (до 1200^оС) використовуються спеціальні матеріали з керамічних волокон (глиноземи).

Така градація пов’язана з тим, що кожен теплоізоляційний матеріал має температури, вище якої його використання неможливе. Теплоізоляційний матеріал для вищих температур завжди є дорожчим. Можливе комбіноване використання теплоізоляційних матеріалів, що дозволяє здешевити теплоізоляцію. Але це суттєво ускладнює її монтаж і експлуатацію, тому на практиці використовується рідко.

Дата добавления: 2014-01-04