Основи управління активами та пасивами банку

Банку необхідно забезпечити залучення достатньої кількості коштів із різних джерел на різні терміни, домогтися оптимального сполучення термінів залучення коштів і їх вартості, а також раціонального розміщення коштів у різні види активів з метою одержання прибутку, водночас підтримуючи необхідний рівень ліквідності й оптимізації ризиків, які виникають при цьому.

Активи банків – це частина бухгалтерського балансу, що характеризує розміщення й використання залучених банком коштів з метою одержання прибутку і підтримання ліквідності банку.

Робочі активи	Неробочі активи
ü надані кредити ü кошти, вкладені у цінні папери ü кошти, розміщені у інших банках ü касові активи ü кошти на кореспондентському рахунку в НБУ ü інші активи, що приносять дохід	ü кошти в розрахунках; ü резерви; ü дебітори; ü кошти, вкладені у майно та господарські матеріали; ü видатки та збитки.

Активи банку відрізняються за ступенем ліквідності, прибутковості та ризикованості.

За рівнем ризику всі активи банку поділяють на п'ять груп залежно від рівня відрахувань коштів на створення резервів за ними.

Активи комерційного банку, як і будь-які види вкладення коштів, вирізняються різним рівнем ліквідності, тобто можливістю трансформації в кошти у готівковій та безготівковій формі, придатні для негайного виконання банком зобов´язань перед вкладниками й іншими кредиторами, а також швидкістю, з якою може бути проведена ця трансформація.

Так, банкноти і монети в касі банку можуть бути негайно використані для видачі депозитів приватним вкладникам, а довгостроковий кредит, наданий для будівництва, не може бути швидко трансфо-

рмований у кошти на кореспондентському рахунку банку або у готівкові кошти в його касі.

Різні активи банку характеризуються різним рівнем прибутку, який вони дають. При цьому, чим вищий рівень ліквідності активу тим менше він прибутковий. Найбільший прибуток банкам дають активи у формі довгострокових кредитів та інвестицій у цінні папери. Такі активи, як правило, вирізняються високим ступенем ризику.

Активи банку
Група	Склад	Рівень ліквідності	Рівень дохідності	Рівень ризику
Високоліквідні активи (первинні резерви ліквідності)	Касова готівка банку, кошти на рахунках в НБУ за вирахуванням обов’язкових резервів	найвищій	нульовий	нульовий
Високоліквідні активи (вторинні резерви ліквідності)	Банківські метали, високоліквідні цінні папери	високий	незначний	незначний
Ліквідні активи	Кредити та цінні папери зі строком погашення до 31 дня	середній	високий	високий
Малоліквідні активи	Кредити та цінні папери зі строком погашення до 1 року	низький	середній	середній
Низьколіквідні активи	Фінансові інвестиції, довгострокові кредити	найнижчий	найвищій	найвищій
Неліквідні активи	Прострочені та пролонговані кредити, дебіторська заборгованість, основні фонди та нематеріальні активи	нульовий	низький	низький

Прибуток, надійність та ліквідність вважаються «магічним трикутником» банківської політики, оскільки їх дуже важко досягти одночасно, щонайменше, у короткостроковий термін.

Дохідність активів може бути проаналізована за допомогою коефіцієнта дохідності:

У міжнародній практиці вважається, що цей коефіцієнт має бути вище 93 %. Збільшення частки недохідних активів більше як на 7 % може призвести банк до банкрутства. Враховуючи специфіку розвитку українських банків, середнє значення цього коефіцієнта коливається в межах 70 %.

За ступенем ризикованості якість банківських активів можна проаналізувати за допомогою коефіцієнта ризикованості активів:

Аналіз якості активів з позиції ліквідності можна провести за допомогою коефіцієнта ліквідності активів:

Зважуючи активи за ступенем ліквідності, необхідно відповідні активи помножити на такі коефіцієнти ліквідності:

ü пролонговані кредити – на 0,3;

ü прострочені та безнадійні кредити – на 0;

ü прострочену та безнадійну дебіторську заборгованість – на 0;

ü прострочену та безнадійну заборгованість за операціями з цінними паперами – на 0;

ü основні засоби та нематеріальні активи – на 0,5;

ü решта активів – на 1.

Особливостями активів банку порівняно з виробничими компаніями є незначна питома вага матеріальних активів – основних засобів тощо – і висока частка активів у грошовій формі. Більшу частину активів комерційного банку складають фінансові вимоги – різноманітні види позик, вклади в цінні папери тощо, тоді як в активах виробничої компанії фінансові вимоги представлені дебіторською заборгованістю (до скорочення частки якої прагне кожна компанія) і готівкою, необхідною для виплати заробітної плати.

Пасиви банків – частина бухгалтерського балансу, що відображає в грошовому вираженні джерела утворення коштів банку.

Залежно від характеру джерел коштів усі пасиви банку різняться за термінами залучення і вартістю. Від вартості й термінів залучення коштів залежить спроможність банку забезпечити їх раціональне розміщення і врешті-решт допустимий прибуток акціонерів банку. Основним джерелом коштів банку, як правило, є депозити фізичних і юридичних осіб, а крім того, кошти центральних (національних) банків, кредити, залучені в інших комерційних банках, облігаційні позики, розміщені на ринку.

Особливістю пасивів комерційного банку порівняно з іншими компаніями є висока частка коштів, залучених на різних умовах, що значно перевищує власні кошти банку.

Дата добавления: 2014-01-04