П'ять країн відповідальні за більше половини усіх викидів двоокису вуглецю в атмосферу щороку, однак середні показники викидів на одну особу у Китаї та Індії залишаються високими

Джерело: Інформаційно-аналітичний центр вмісту двоокису вуглецю в атмосфері (CDIAC) та за оцінками Світового банку.

Продовольчі проблеми пов'язані із зростанням чисельності населення у світі. Населення Землі упродовж довгої історії людства зростало повільно: його чисельність досягла 1 млрд лише на початку Х1Х ст., нині приріст населення становить 7 млрд осіб кожні 12-14 років. За прогнозами чисельність населення світу до 2050 р. досягне 9,1 млрд осіб, а це майже на 3 млрд більше ніж сьогодні.

Одночасно за даними Світового банку загалом у світі упродовж 1995-2007рр. частка сільського господарства зросла лише на 2,5 %, а сфера послуг — на 3,1 %, промисловість — на 2,5 %.

Недоїдання та дефіцит продовольства — це лихо, від якого страждає населення країн, що розвиваються. Багатьом селянам бракує добрив, обладнання, зрошувальних систем, урожайних сортів культур і ринків збуту. Забруднення водних і земельних ресурсів, неправильна сівозміна призводять до деградації ґрунтів, що знижує їхню продуктивність.

В Україні повені та посухи є причиною суттєвого зменшення виробництва продовольчих товарів. Разом із тим, якість продовольчих товарів в магазинах часто-густо не відповідає вимогам сертифікату чи ліцензії на той чи інший продукт. Ціни в магазинах зросли в 1,5 — 2,5 рази, а заробітна плата та пенсія лише на 5 — 20 %. Таким чином продовольчі продукти дорогі та неякісні, що вказує на незадовільну роботу санітарних служб у містах і в цілому в Україні. Щодо доступу до джерел водопостачання, то в Україні налічується 1250 населених пунктів, куди вода привозиться.

Демографічні глобальні проблеми (демографічний вибух) пов'язані з різким збільшенням приросту населення. Лише за останні 50 років населення нашої планети збільшилося вдвічі та досягло (1999 р.) - 6 млрд осіб. Народжуваність в країнах Африки найвища в світі — 46 осіб на 1000 осіб, тоді як у Західній Європі — 14. За іншими прогнозами вчених [26] уже в 2030 році населення Землі налічуватиме 9 млрд осіб. В той же час спостерігається урбанізація, тобто зменшення відносної площі міст у регіонах, умов існування в місті, в природно-антропогенних системах. Люди переїздять до міст в пошуках роботи, кращих побутових умов і вищого рівня життя.

Лідерство за рівнем урбанізації — за Латинською Америкою та країнами Карибського басейну — 78 %, а до 2050 р. очікується зростання цього показника до 89 %. Наслідками перенаселення стануть погіршення умов життя, забруднення повітря та води.

Найбільшої шкоди природа завдає саме в містах. Порушення санітарних норм та розташування промислових підприємств і залізниць поблизу житла та використання екологічно небезпечних технологій загрожують здоров'ю людей.

Забруднення води та повітря у великих містах світу є причиною хвороб і смертей людей. Держави втрачають мільярди доларів через компенсаційні виплати. Забруднення довкілля поглиблює соціальну нерівність, адже страждають бідні люди [1]. Отже, захист довкілля виправданий з позиції політики, економіки та екології.

Дата добавления: 2014-01-04