Класифікація надзвичайних ситуацій. Організовування життєзабезпечення потерпілого населення

Організовування життєзабезпечення потерпілого населення.

Згідно з викладеним зазначена інформація повинна містити відомості щодо:

основних класифікаційних ознак кожної з ймовірних для досліджуваного ОГ чи АТО надзвичайної ситуації та можливої величини ризику її виникнення;

основних показників джерела цієї НС, номенклатури та основних параметрів її УЧ;

основних характеристик осередку ураження зазначеної НС та її можливих екологічних і соціально-економічних наслідків;

передумови, які можуть сприяти виникненню такої НС;

ступінь небезпеки експлуатації досліджуваного ОГ та можливі величини територіального, індивідуального і соціального ризику тощо.

Враховуючи викладене основними складовими системи моніторингу надзвичайних ситуацій мають бути підсистеми моніторингу:

з ідентифікації усіх потенційно небезпечних об’єктів – ПНО на території досліджуваних АТО і (або) ОГ, а також об’єктів турботи суспільства (населення, соціально важливих об’єктів, природних екологічних систем, майна юридичних і фізичних осіб) – ОТ, що можуть опинитися у зонах ураження ймовірних для зазначених ПНО надзвичайних ситуацій – НС;

з ідентифікації кожної з таких НС кожного із зазначених ПНО за причинами походження і величиною ризику їх виникнення;

з ідентифікації джерел, уражальних чинників та інших класифікаційних ознак кожної із зазначених ймовірних НС;

з прогнозування основних параметрів зон можливого ураження та можливих соціально-економічних наслідків кожної із цих ймовірних НС;

з ідентифікації кожної з досліджених таким способом ймовірних НС за їх рівнями;

з визначення можливих величин сумарного територіального ризику, індивідуального ризику і соціального ризику досліджуваного ОПН та розробки і впровадження ефективних заходів зі зниження цих ризиків;

з ідентифікації досліджуваного ОГ як об’єкта підвищеної небезпеки – ОПН;

з визначення прийнятності досягнутих рівнів територіального, індивідуального і соціального ризиків та оформлення «Декларації про безпеку досліджуваного ОПН».

Складовими системи моніторингу НС мають бути також:

підсистема збирання, опрацювання, передачі, зберігання і використання моніторингової інформації щодо НС;

підсистема спостереження і лабораторного контролю;

підсистема моніторингу і державного контролю за станом цивільного захисту адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарювання.

Класифікація надзвичайних ситуацій, що виникли (можуть виникнути) в Україні, здійснюється (за причинами їх походження і рівнями) методом ідентифікації (від лат. identificare – ототожнення), тобто шляхом «пошуку співпадіння» основних класифікаційних ознак конкретної досліджуваної НС з «унормованими класифікаційними ознаками надзвичайних ситуацій», які визначені у державних нормативно-правових документах. Основними з таких документів (що обґрунтовують організацію і функціонування підсистеми ідентифікації НС за причинами походження і рівнями) є наступні:

«Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій» /Затверджено постановою КМУ від 15 липня 1998р. №1099/;

«Національний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010» /Затверджено наказом Держстандарту України від 11.10.2010 р. № 457/;

«Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями» /Затверджено Постановою КМУ від 24 березня 2004р. №368/.

Дата добавления: 2014-01-04