Лекція №6. Принцип постійності баз

Принцип постійності баз

Принцип постійності баз полягає в тому, що при розробці технологічного процесу необхідно прагнути до використання однієї і тієї ж технологічної бази, не допускаючи без особливої необхідності зміни технологічних баз (не рахуючи чорнової бази).

Тема: «Припуски на механічну обробку»

Креслення вихідної заготовки відрізняється, від креслення готової деталі пер за все тим, що на всіх поверхнях, що обробляються передбачаються припуски, відповідно змінюючі розміри, а інколи і форму заготовки.

Загальним припуском на обробку називається шар матеріалу, видалений з поверхні вихідної заготовки, в процесі механічної обробки, з метою отримання готової деталі (позначають z).

Припуски класифікуються слідуючим чином: мінімальний, максимальний, операційний.

Операційний припуск - це шар матеріалу, який видаляється із заготовки при виконанні однієї технологічної операції.

Операційний припуск рівняється сумі проміжних припусків, тобто припусків на окремі переходи, які входять в операцію.

В реальному часі існує три методи розрахунку припусків:

1. розрахунок припусків за теорією Кована;

2. розрахунок на основі технологічних зв’язків технологічного процесу;

3. табличний метод.

По теорії Кована

Розглянемо схему розміщення припусків і допусків на прикладі обробки вала, який підлягає точінню і шліфуванню.

Згідно теорії шліфування

z_ном = D_{вих.заг} – D_дет.

z_min- мінімальний розрахунковий припуск на окрему операцію - різниця найменшого граничного розміру до обробки і найбільшого граничного розміру після обробки на даній операції;

z_mах - максимальний операційний припуск - різниця найбільшого граничного розміру до обробки і найменшого граничного розміру після обробки на даній операції.

z_{і mах} = z_{i min} +Т_Аі-1 + Т_Аі.

Номінальний (розрахунковий) операційний припуск z_{і ном} - різниця номінальних розмірів до і після обробки на даній операції:

z_{і ном} = z_{і ном(min)} + T_Ai- 1.

В реальному часі прийнята методика, коли розраховується мінімальний припуск. Це пояснюється економією матеріалу.

Різниця між максимальним і мінімальним значенням припуску називається допуском на припуск:

Т_z = z_mах – z_min.

Найменший операційний припуск складається з окремих елементів, зв’язаних з різними похибками

де z₁- шар матеріалу, який необхідно зняти з заготовки для усунення нерівностей після попередньої обробки R_zі-1 і дефектного шару n_i-1, який виник в зв’язку з корозією, перенаклепом і т. д.

Рис. 8. Поверхневий шар заготовки

Для тіл обертання z₁ = 2∙(R_{z і-1} + n_i-1) z₁ R_zі-1 і n_i-1 - знаходяться з довідників і залежать від методу отримання заготовки і від способу обробки.

Для всіх методів механічної обробки R_zі-1 і n_i-1 задані окремо, а для заготовок в довідковій літературі подається їх сума.

z₂ - шар матеріалу, який видаляється для компенсації похибки форми і просторових відхилень, в розміщенні оброблюваних поверхонь відносно базових.

Рис. 9. Просторові відхилення заготовки

Величина припуска z₂ залежить від конструктивних особливостей деталі або заготовки і від методу отримання заготовки.

Наприклад:

1. для гладких циліндричних валів основна похибка –– короблення вала;

2. для ступінчатих валів основна похибка –– короблення і зміщення шийок одна відносно одної.

В технічній літературі просторове відхилення прийнято позначати літерою ρ.

В тих випадках, коли діють декілька просторових відхилень знаходять їх сумарне значення. При цьому сумарне значення знаходиться за правилом складання векторів:

z₃ –– шар металу, який знімається для компенсації похибки установки заготовки (похибка базування і закріплення).

Похибка базування враховується для І переходу, якщо деталь оброблюється без переустановки, якщо обробка ведеться з переустановом, то похибка базування враховується при кожному переустанові.

Наприклад. При базуванні на оправці похибка базування буде рівна максимальному зазору між оправкою і деталлю.

Рис. 10. Похибки базування заготовки

Для практичного використання, формула для визначення мінімального припуска, приймає вигляд:

для площини:

для тіл обертання:

Рекомендується весь розрахунок зводити в таблицю 1.1

Таблиця 1.1

Технологічні переходи обробки поверхні	Елемент припуску	Розрахунковий припуск, мкм	Розрахунковий розмір, мм	Допуск, мкм	Максимально допустимий розмір, мм	Максимально допустиме значення припусків
RZі-1	hі-1	rі-1	w і	dmin	dmax	пр. Zmin	пр. Zmax

Задача: визначити припуск на отвір в корпусній деталі Æ70Н7, маса деталі 10кг, матеріал С418, обробка в тисках. При литті сумарне просторове відхилення отвору, короблення і зміщення стержнів.

Рис. 11. Корпус

ρ₁ = ρ ∙ ky = 0,05∙79=3,9;

ρ₂ = 0,05²∙3,95=0,19;

ρ₃ = 0,05³∙0,19=0,09;

– по таблиці.

Таблиця 1.2

Технологічний перехід	Елементи припуску	Zmin мкм	Розрахунковий розмір мм	ТАі мм	dmax мм	dmin мм	zmax мм	zmin мм
Rzi-1 мкм	hi-1 мкм	ρi-1 мкм	εi-1 мкм
Поверхня Ø70H7						68,27	0,74	68,28	67,54
зенкерування чорнове			3,95			69,43	0,30	69,43	69,13		1,15
шліфування чорнове			0,19			69,83	0,12	69,83	69,71	0,58	0,40
шліфування тонке	0,63	––	0,09			70,09	0,09	70,09	70,00
сумарне

1. квалітет обробки і всі переходи під час технологічної операції;
2. стор.182 т.1 Касілова –– таблиці 4.3-4.6 Горбацевич;
3. стор.182 т.1 Касілова –– таблиці 4.3-4.6 Горбацевич;
4. таблиця 4.7 стор.67 Горбацевич, k_y стор. 73;
5. Касілова т.1 стор.52 табл.22 ε_з стор.45 табл.45 ε_б Горбацевич стор.75 табл.410.
6. 

;

1. починаємо розраховувати з кінця таблиці із d раз вираховуємо 2zmin. Перше, нижнє значення dрозр. береться креслення деталі dрозр1= 70,09-0,26 = 69,83;
2. квалітет і точність табл.3 стор.150 Горбацевич. Значення Т_А табл. 32 стор.192 Касілова т.1;
3. d_max отримують округленням стовпця 7;
4. d_mіn = d_max – Т_А-і ;
5. z_maxi = d_mini - d_mini-1;
6. z_mini = d_maxi - d_maxi-1.

Дата добавления: 2014-01-04