Методичні поради до вивчення теми. Вивчення цієї теми потребує звернення не лише до підручників, але й до першоджерел, тобто робіт тих авторів

Вивчення цієї теми потребує звернення не лише до підручників, але й до першоджерел, тобто робіт тих авторів, яких можна назвати класиками психології. Слід усвідомити, що, психологія - (від грецького psyche – душа і logos – наука) – наука про факти, механізми і закономірності розвитку і функціонування психіки.

Студент з власного досвіду може побачити, що сьогодні у всіх сферах життя суспільства – економічній, політичній, освітній, медичній, культурі, спорті, юриспруденції тощо існують практичні завдання, для вирішення яких потрібна психологічна компетентність, психологічні знання Між галузями психологічної науки існують тісні зв’язки. Теоретична психологія веде дослідження загальних закономірностей психіки, Науково-прикладна психологія займається дослідженням та оптимізацією психіки людини в умовах тієї чи іншої діяльності, різних станів здоров’я та правової поведінки. Практична психологія функціонує як система спеціальних психологічних служб, основна мета яких безпосередня допомога реальним людям та організаціям у вирішенні психологічних проблем Незважаючи на велику розгалуженість, психологія зберігає спільний предмет дослідження – факти, закономірності, механізми психіки.

При розгляді питання про історію психології слід звернути увагу на те, що уявлення про її предмет змінювались. Із середини ХІХ ст. психологія починає розвиватися як самостійна наука. Під впливом наукових досягнень у природничих науках, психологія встає на шлях експериментальних досліджень. В кінці ХІХ- на початку ХХ ст. формуються нові школи та течії психології, які значно розширили уявлення про її предмет, завдання та методи. Це, перш за все, фрейдизм, біхевіоризм, гештальтпсихологія, французька соціологічна школа. Великий внесок у розробку теорії та методології психології внесли радянські психологи, які сформували та затвердили у вивченні психіки методологічні принципи детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку психіки, принцип відображення, системно-структурний принцип.

Друга половина ХХ ст. значною мірою привернула увагу психологів до проблем особистості, з’явились такі впливові напрямки, як гуманістична та когнітивна психологія.

Студенту треба чітко зрозуміти, що психіка – це особлива форма відображення об'єктивної реальності у виді відчуттів, уявлень, думок, почуттів, емоцій та інших психологічних явищ. Психіка проявляється та існує у вигляді процесів, станів і властивостей. Психіка – це властивість, функція відповідних відділів мозку, де збирається і переробляється інформація про світ. Психічні явища – це відгук мозку на зовнішні та внутрішні подразники.

Психіка – продукт розвитку живої матерії, вона виконує важливі функції: 1)орієнтування організму в середовищі; 2)управління поведінкою і самоконтроль; 3)спонукання до активності.

Психіка забезпечує більш ефективне пристосування до середовища, є важливою умовою виживання тварин. Головні тенденції еволюції психіки:

- ускладнюються форми рухової активності, поведінки;

- ускладнюються форми психічного відображення;

- удосконалюється здатність до індивідуального навчання;

зростає роль індивідуально придбаних форм поведінки і зменшується значення уроджених, спадкових. Людська психіка та поведінка істотно відрізняється від психіки та поведінки тварин.

У людини поряд із 1-ою сигнальною системою функціонує друга, яка базується на слові та умовних знаках. Це надає людині принципово нові можливості у розвитку та регулюванні психіки та діяльності.

На зміну біологічному, еволюційному періоду приходить соціальний, історичний період розвитку психіки людини. В людини з’являється вищий рівень психічного відображення – свідомість та самосвідомість, формується особистість.

Специфічні людські якості – особистість, свідомість, мова, праця тощо формуються у людини тільки у процесі засвоєння нею культури, яка створена попередніми поколіннями, людська психіка має суспільно-історичну природу. У психіці людини крім свідомості, існує також несвідоме – сукупність психічних явищ, станів і дій, що знаходяться поза сферою розуму, вони непідзвітні свідомості і майже не піддаються контролю.

Вивчення питання про методи психології повинно привести до розуміння того, що психічні явища настільки складні та важкі для вивчення, що потребують розробки методів дослідження не менш складних, ніж прилади у фізиці, хімії, астрономії тощо. Наукове дослідження складається з низки послідовних етапів.

Студент повинен чітко зрозуміти, що етапи наукового дослідження зазвичай мають таку послідовність:

1. Розробка програми дослідження (постановка проблеми, задач, уточнення предмета дослідження, висування гіпотез, вибір методів, виконавців).

2. Визначення емпіричних об'єктів дослідження (хто і як буде досліджуватися).

3. Розробка методики конкретного дослідження.

4. Проба (пілотаж) методик, їхня перевірка на надійність і валідність.

5. Збирання фактичних даних.

6. Логічне, якісно-кількісне опрацювання зібраних даних.

7. Інтерпретація результатів, висновки, звіт.

Студенту слід за рекомендованою літературою зробити конспект питання про методи психології, вивчити класифікацію методів як теоретичної так й практичної психології. Усі психологічні методи поділяються на декілька груп: дослідницькі методи та методи активного психологічного впливу. Важливо усвідомити, що наука потребує достовірних, надійних методів, які дозволяють об’єктивно вивчати психічні явища та факти, науково пояснювати механізми їх виникнення, розвитку та функціонування. Тому слід перевіряти методи та методики на н адійність – це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, усталеність отриманих результатів; та валідність – якість методу психологічного дослідження, яка вказує на те, що цей метод дійсно вимірює те, що заплановано, а не щось ін.

Для перевірки та закріплення знань, виконайте практичні завдання та розв’яжіть задачі.

Дата добавления: 2014-01-04