Соціальний фон сприймання: де, коли, поруч з ким, або з чим знаходиться людина, яку оцінюють

Особистісні якості, емоційний стан, переконання, установки, досвід того, хто сприймає.

Засоби комунікації

Вербальна комунікація (від лат. verbum – слово, усний) – мова, найбільш універсальний засіб людського спілкування.

Невербальна комунікація (без слів) – включає різні знакові системи:

- жести, міміку, пантоміміку;

- якість, діапазон, тональність голосу;

- паузи, сміх, темп, покашлювання;

- розміщення партнерів у просторі, часова організація спілкування (запізнення, своєчасний прихід);

- дотик;

- контакт “очі в очі”.

У ході передачі й прийому інформації відбуваються її суттєві втрати за рахунок різних бар’єрів спілкування, до яких можна віднести:

- межа нашої уяви в процесі перекодування думок, образів, почуттів у слова;

- словниковий запас комунікатора і словниковий запас реципієнта;

- здатність реципієнта розуміти значення слів;

- обмеженість обсягу пам’яті тощо.

Зверніть увагу, що завдяки бар’єрам у ході монологічного спілкування зазвичай у слухачів залишається в пам’яті близько 20% інформації. Бар’єри можуть виникати через відсутність єдиного розуміння ситуації та предмету спілкування, яке зумовлено соціальними, політичними, релігійними, професійними або статевими відмінностями тощо.

Розгляд питання про соціальну перцепцію слід почати з усвідомлення змісту самого поняття, що означає – сприймання та пізнання соціальних об’єктів, до яких належать особистості, групи, великі соціальні спільності. У зміст поняття “соціальна перцепція” включають сприймання не тільки фізичних властивостей соціального суб’єкта, а і його внутрішніх характеристик: намірів, думок, здібностей, емоцій, ставлення до того, хто сприймає.

Важливим аспектом соціальної перцепції є дослідження факторів, від яких залежить перше враження. За О.О. Бодалевим є три головних фактори першого враження, це:

1.) Об’єктивні характеристики зовнішнього вигляду того, кого сприймають:

- фізичні данні, тип конституції, вікові, расові, національні ознаки;

- експресивна поведінка – міміка, жести, хода, голос, осанка;

- оформлення зовнішності – одяг, макіяж, парфуми, зачіска.

Особистісні характеристики людини, яку ми сприймаємо, відкриваються нам не безпосередньо, а встановлюються завдяки інтерпретації елементів її зовнішності, поведінки, діяльності.

Іноді пізнання іншої людини спрощується й зводиться до віднесення її за зовнішніми формальними ознаками до певної категорії людей, соціальної групи, по відношенню до котрої існує стереотипна думка. Найчастіше зустрічаються стереотипи стосовно професійних, естетичних, статевих, вікових груп.

На ґрунті стереотипів формуються ефекти міжособистісного сприймання, які відображають тенденцію сприймати соціальні об’єкти максимально однорідними і несуперечливими.

· Ефект ореолу – загальне позитивне враження веде до позитивної оцінки всіх інших якостей людини. І, навпаки, загальне несприятливе враження сприяє формуванню негативних оцінок її окремих рис, вчинків.

· Ефект первинності – коли сприймається незнайома людина, та інформація, яка надійшла про неї першою, відіграє вирішальну роль у сприйманні.

· Ефект новизни – у ситуації пізнання знайомої людини навпаки, остання, новітня інформація є найбільш значущою.

· Ефект проекції – приписування іншим тих своїх якостей, яких в собі не визнаємо, не хочемо бачити.

При розгляді питання про механізми взаєморозуміння, зверніть увагу на те, що заважає взаєморозумінню – егоцентризм – зосередженість індивіда тільки на власних інтересах та переживаннях і, як наслідок, нездатність розуміти іншу людину як особистість, відмінну від нього.

Точність і адекватність сприймання людини людиною є необхідною умовою ефективності спільної діяльності. Тому необхідно розвивати свої вміння об’єктивно, неупереджено пізнавати інших людей, спілкуватися з ними.

2. План семінарського заняття №10 (5)

Питання:

1. Поняття структура та функції спілкування.

2. Види спілкування

3. Спілкування як обмін інформацією.

Теми для написання рефератів:

1. Невербальні засоби комунікації.

2. Механізми взаєморозуміння.

3. Термінологічний словник.

Атракція (лат. — притягування)— привабливість одно­го партнера по спілкуванню для іншого.

Вербальний (лат. — слово) — мовний, словесний.

Верніке центр — слухово-мовна ділянка кори головного мозку. При її ураженні людина ще може вимовляти окремі слова, але не ро­зуміє мови інших людей.

Дружба – особистісні відношення між людьми, обумовлені духовної близькістю, спільністю інтересів. У силу того, що в дружбі дуже велику роль грають емоційні переживання, її формування і розвиток залежить від частоти контактів, приналежності до однієї групи, спільної діяльності. Якщо дитяча дружба, що характеризується емоційним уподобанням, заснована насамперед на спільній діяльності, то з віком формується справжня потреба в іншій людині як особистості, заснована на розвитку потреби усвідомити самого себе, співвіднести свої переживання з переживаннями іншої людини.

Зараження — пряме, безпосереднє, неусвідомлюване переда­вання однією людиною іншій переживань, образів, спонукань тощо.

Каузальна атрибуція (лат. — причина і — припи­сування) — причинне пояснення вчинків партнера шляхом «припису­вання» йому почуттів, намірів і мотивів поведінки.

Навіювання — психологічний вплив однієї людини на іншу, який частково або й повністю не усвідомлюється як тим, хто його здійс­нює, так і тим, хто йому піддається.

Невербальні засоби спілкування – (без слів) – включає різні знакові системи: жести, міміку, пантоміміку; якість, діапазон, тональність голосу; паузи, сміх, темп, покашлювання; розміщення партнерів у просторі, часова організація спілкування (запізнення, своєчасний прихід); дотик; контакт “очі в очі”.

Перцепція соціальна — сприймання, розуміння й оцінювання людьми соціальних об'єктів (ін­ших людей, груп, соціальних спільнот).

Соціальна установка – відносне стійке припущення людини до чого-небудь, що виражається в схильності певним чином реагувати на предмети, події, людей що оточують і т.п.

Стереотипізація (лат. — твердий і гр. — відбиток, форма) — привнесення в образ партнера по спілкуванню рис, якими наділяють представників певної соціальної, професійної чи національної групи.

4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Для чого люди спілкуються?

2. Які види спілкування ви знаєте?

3. Яке розуміння має термін “комунікація”?

4. Втрати інформації у ході її передачі й прийому.

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Проведіть експериментальне дослідження бар’єрів інформаційного обміну в навчальній або трудовій діяльності. Напишіть звіт, в якому запропонуйте шляхи покращення комунікативного обміну в ситуаціях, що досліджувались.

ІІ. Розв'яжіть задачу. Проаналізуйте поданий далі текст та дайте відповіді на питання: Про яку психологічну проблему йдеться в оповіданні; чим викликана ця ситуація? Змалюйте схему проходження наказу. Чи можна було б уникнути непорозуміння? Якім чином? Запропонуйте власну комунікативну модель.

"Его превосходительство откинулось на спинку удобного кресла и сказало разнеженным голосом:

— Ах, вы знаете, какая прелесть это искусство!.. Секретарь подумал и сказал: Да, живопись — приятное времяпрепровождение…Что живопись? А музыка! Слушаешь какую-нибудь ораторию, и кажется тебе, что в небесах пла­ваешь...

А поэзия! Стихи возьмите. Что может быть возвышеннее? А науки!..— совсем разнежась, прошептало его превосходительство.— Климатология, техника, гидро­графия... Я прямо удивляюсь, отчего у нас так мало открытий в области науки, а также почти не слышно о художниках, музыкантах и поэтах?

— Они есть, ваше превосходительство, но гибнут в безвестности.

— Надо их открывать и... как это говорится, вытаскивать за уши на свет божий.

— Некому поручить, ваше превосходительство!

— Как некому? Надо поручить тем, кто стоит ближе всех к населению. Кто у нас стоит ближе всех к населению?

— Полиция, ваше превосходительство!

— И прекрасно! Это как раз по нашему департаменту. Пусть ищут, пусть шарят! Мы поставим искусство так высоко, что у него голова закружится….Так вы распорядитесь циркулярчиком…

***

Губернатор пожевал губами, впал в глубокую задумчивость и затем еще раз перечитал полученную бумагу:

" февраля 1916 г.

Дата добавления: 2014-01-04